Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки до семінарських (практичних) занять






 

Тема № 1: Поняття, предмет та метод адміністративного права.

 

Семінарське заняття: Поняття, предмет та метод адміністративного права.

 

Навчальна мета заняття: розглянути співвідношення управління, державного управління, публічного управління, адміністративного права, публічного адміністрування.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Загальне поняття управління. Управлінська система і її компоненти.

2. Характеристика суб’єкта та об’єкта управління. Види соціального управління.

3. Публічне управління. Державне і громадське управління як види публічного управління.

4. Державне управління та виконавча влада. Співвідношення понять: державне регулювання і державне управління.

5. Основні ознаки (риси) публічного управління. Завдання публічного управління на сучасному етапі розвитку суспільства.

6. Поняття принципів публічного управління. Класифікація принципів публічного управління.

7. Конституційні принципи (демократизм, народність, рівноправність національностей, рівність громадян перед законом, законність, гласність, об’єктивність).

8. Організаційні принципи побудови апарату публічного управління (галузевий, функціональний, територіальний).

9. Організаційні принципи діяльності апарату публічного управління (колегіальність, єдиноначальність, розподілення управлінської праці, відповідальність за прийняте рішення, оперативна самостійність).

10. Поняття та особливості публічного адміністрування. Структурні елементи публічного адміністрування.

11. Виконавчо-розпорядчий характер публічного управління.

12. Сучасне визначення предмета адміністративного права.

13. Місце адміністративного права у галузевій класифікації правової системи.

14. Методи субординації, координації та реординації в публічному адмініструванні.

15. Сучасна трансформація методу адміністративного права (імперативний та диспозитивний метод правового регулювання).

16. Принципи адміністративного права.

17. Система адміністративного права.

18. Адміністративне право як юридична наука і навчальна дисципліна.

Теми рефератів:

1. Публічне управління. Державне і громадське управління як види публічного управління.

2. Поняття та особливості публічного адміністрування.

3. Сучасна трансформація методу адміністративного права (імперативний та диспозитивний метод правового регулювання).

 

Рекомендована література:

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

 

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

9. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 1999. – 266 с.

10. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навчальний посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. – Львів, 2002. – 352 с.

11. Державне управління: проблеми адміністративно–правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К., 2003. – 384 с.

 

Тема № 2: Механізм адміністративно-правового регулювання

та система адміністративного права.

 

Семінарське заняття: Механізм адміністративно-правового регулювання та система адміністративного права.

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості адміністративно-правових норм та відносин.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття та структура механізму адміністративно-правового регулювання.

2. Поняття, ознаки та структура адміністративно-правових норм.

3. Дія адміністративно-правових норм.

4. Види адміністративно-правових норм.

5. Реалізація адміністративно-правових норм.

6. Застосування адміністративно-правових норм, основні риси правозастосовної діяльності.

7. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин.

8. Структура адміністративно-правових відносин.

9. Адміністративно-правові відносини та юридичні факти.

10. Класифікація адміністративно-правових відносин.

 

Теми рефератів:

1. Адміністративно-правова норма: ознаки, структура, види.

2. Акт застосування норм права.

3. Місце адміністративно-правових відносин в системі соціальних відносин.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

 

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

 

Тема № 3: Джерела адміністративного права.

 

Семінарське заняття: Джерела адміністративного права.

 

Навчальна мета заняття: розглянути нормативно-правові акти, які є зовнішнім вираження адміністративно-правових норм.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття джерел адміністративного права.

2. Види джерел адміністративного права.

3. Адміністративне законодавство і форми його систематизації.

4. Кодифікація як провідна форма систематизації адміністративного законодавства.

5. Адміністративний кодекс УРСР 1927 р.: з досвіду створення і реалізації.

Теми рефератів:

1. Поняття джерел адміністративного права.

2. Види джерел адміністративного права.

3. Адміністративне законодавство і форми його систематизації.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Європейська конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 року ратифіковано Законом N 163–V (163–16) від 20.09.2006.

3. Про Кабінет Міністрів України: Закон України

4. Рішення Конституційного суду України від 4 грудня 2001 р. № 16–рп / 2001. у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини другої статті 12 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” // Офіційний вісник України. – 2001. – N 50. – Ст. 2238.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

 

Тема № 4: Суб’єкти адміністративного права.

Адміністративно-правовий статус фізичних осіб.

 

Семінарське заняття: Суб’єкти адміністративного права. Адміністративно-правовий статус фізичних осіб.

 

Навчальна мета заняття: розглянути поняття та види суб’єктів адміністративного права, а також адміністративно-правовий статус фізичних осіб.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття і види суб’єктів адміністративного права.

2. Поняття адміністративної правосуб’єктності та адміністративно–правового статусу.

3. Фізична особа як суб’єкт адміністративного права: співвідношення дефініцій.

4. Адміністративно–правовий статус громадян та інших фізичних осіб.

5. Врахування вимог Європейської конвенції з прав людини.

 

Теми рефератів:

1. Фізична особа як суб’єкт адміністративного права: співвідношення дефініцій

2. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

3. Особливості правового статусу біженців в Україні.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Європейська конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 року ратифіковано Законом № 163–V (163–16) від 20.09.2006.

3. Про Кабінет Міністрів України: Закон України

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

 

 

Тема № 5: Публічна адміністрація:

Президент України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

 

Семінарське заняття: Публічна адміністрація: Президент України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

 

Навчальна мета заняття: розглянути поняття та особливостей публічного адміністрування.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття публічного адміністрування.

2. Поняття суб’єктів адміністративного права і суб’єктів адміністративних правовідносин.

3. Адміністративна правосуб’єктність. Суб’єктивні права та обов’язки.

4. Адміністративно-правовий статус Президента України.

5. Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади.

6. Поняття та класифікація органів виконавчої влади.

7. Адміністративно правовий статус Кабінету Міністрів України у системі органів державної влади.

8. Порядок формування та склад Кабінету Міністрів України.

 

Теми рефератів:

1. Адміністрація Президента України.

2. Кабінет Міністрів України та публічна адміністрація.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів України.

 

 

Практичне заняття: Публічна адміністрація: Президент України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Місце центральних органів виконавчої влади в системі органів виконавчої влади.

2. Адміністративно-правовий статус:

- міністерств;

- агентства, служби, інспекції;

- центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

3. Відносини між центральних органів виконавчої влади і КМУ.

4. Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

5. Особливості здійснення виконавчої влади в місті Києві.

6. Поняття, принципи та система органів місцевого самоврядування.

7. Власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування.

8. Виконавчі комітети органів місцевого самоврядування.

9. Відносини місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Про Кабінет Міністрів України: Закон України

3. Рішення Конституційного суду України від 4 грудня 2001 р. № 16–рп / 2001. у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини другої статті 12 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” // Офіційний вісник України. – 2001. – N 50. – Ст. 2238.

4. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.

5. Про місцеве самоврядування: закон України.

6. Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. N 1658. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року N 380, від 1 липня 2002 року N 897, від 25 липня 2002 року N 1046 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 51. – Ст. 2275.

7. Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів від 11 грудня 1999 р. N 2263. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року N 335 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2456.

8. Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 року № 821 // Офіційний вісник України. – 2000 – № 20. – Ст. 835.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

 

Тема № 6: Адміністративно-правовий статус інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій та підприємств.

 

Семінарське заняття: Адміністративно-правовий статус інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій та підприємств.

 

Навчальна мета заняття: розглянути адміністративно-правовий статус інших державних органів як суб’єктів публічної адміністрації.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Адміністративно–правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів.

2. Адміністративно–правовий статус службовців державних органів і органів місцевого самоврядування.

3. Об’єднання громадян та їх адміністративно–правовий статус.

4. Основні риси адміністративно–правового статусу підприємств, установ, організацій.

 

Теми рефератів:

1. Адміністративно–правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів.

2. Адміністративно–правовий статус службовців державних органів і органів місцевого самоврядування.

3. Об'єднання громадян та їх адміністративно–правовий статус.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

 

Тема № 7: Форми і методи публічного адміністрування.

 

Семінарське заняття: Форми і методи публічного адміністрування.

 

Навчальна мета заняття: розглянути форми і методи публічного адміністрування.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття та ознаки форм публічного адміністрування.

2. Класифікація форм публічного управління:

- за юридичним наслідком (правові та неправові);

- за способом реалізації (видання нормативних актів, укладання адміністративних угод (договорів); здійснення інших юридично значущих дій).

3. Поняття, ознаки та класифікація правових актів публічного адміністрування.

4. Вимоги до правових актів публічного адміністрування.

5. Поняття та ознаки методів публічного адміністрування.

6. Співвідношення методів публічного адміністрування та методів правового регулювання.

7. Класифікація методів публічного адміністрування.

8. Зміст та особливості методів переконання та стимулювання.

9. Поняття, особливості та класифікація адміністративного примусу: адміністративного попередження; адміністративного припинення.

10. Поняття та види заходів адміністративної відповідальності.

 

Теми рефератів:

1. Адміністративний договір: поняття та ознаки.

2. Індивідуальні правові акти: зміст та особливості.

3. Класифікація правових актів публічної адміністрації.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

 

Тема № 8: Публічна служба та її адміністративно-правове регулювання.

 

Практичне заняття: Публічна служба та її адміністративно-правове регулювання.

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості адміністративно-правового регулювання публічної служби.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Публічна служба в Україні: поняття та види.

2. Державна служба, її ознаки та основні принципи функціонування.

3. Державні службовці та їх класифікація.

4. Співвідношення посадової та службової особи.

5. Стадії проходження державної служби: прийняття на службу; просування по службі; припинення служби.

6. Служба в органах місцевого самоврядування.

7. Військова служба та альтернативна (невійськова) служба.

8. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.

 

Практичні завдання:

1. Кожен студент самостійно до початку практичного заняття складає змістовну ситуацію, в якій державний службовець допускає порушення правових норм, за які він зобов’язаний нести один із таких видів відповідальності, а саме: дисциплінарну відповідальність; цивільно-правову відповідальність; адміністративну відповідальність; кримінальну відповідальність, та обґрунтовує порядок їх застосування.

 

2. Розв’яжіть ситуаційні завдання:

 

Задача № 1

Начальник управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації громадянин К., маючи вік 60 років і стаж державної служби 25 років та медичний висновок про незадовільний стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень, подав письмову заяву про відставку.

Надайте правову оцінку цій ситуації. Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми чинного законодавства.

 

Задача № 2

Громадянин Б. подав документи до конкурсної комісії для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади консультанта Секретаріату Верховної Ради України. Конкурсна комісія відмовила громадянину Б., мотивуючи своє рішення тим, що громадянин Б. не подав відомості про доходи і зобов'язання фінансового характеру, про нерухоме та цінне рухоме майно, а також про вклади в банках, що належать йому та членам його родини.

Надайте оцінку законності цього рішення. Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми чинного законодавства.

 

Задача № 3

До голови правління Пенсійного фонду України громадянина Д. надійшла скарга на неналежне виконання начальником відділу по контролю за надходженням коштів та погашенням заборгованості з платників Пенсійного фонду України – громадянином В. своїх посадових обов'язків. Зміст скарги було доведено до відома останнього. Громадянин В. почав вимагати проведення службового розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку звинувачень щодо нього, у чому йому було відмовлено у зв'язку з тим, що скарга не містить відомостей про автора, а щодо анонімних скарг службове розслідування не проводиться.

Надайте правову оцінку цій ситуації. Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми чинного законодавства.

 

Задача № 4

Громадянин Б., який протягом 3 років займав посаду віце-консула при генеральному консульстві України у Санкт-Петербурзі, був достроково відкликаний до України. Це рішення було аргументовано тим, що він вступив у шлюбні відносини із громадянкою Російської Федерації.

Надайте оцінку законності цього рішення. Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми чинного законодавства. В яких випадках працівник дипломатичної служби, направлений у довготермінове відрядження, може бути достроково відкликаний до України?

 

Задача № 5

Громадянці Г, яка працювала на посаді спеціаліста управління освіти міської ради, через 6 місяців після її виходу із декретної відпустки було призначено атестацію. В результаті проведеної атестації атестаційна комісія зробила висновок що громадянка Г. не відповідає займаній посаді і запропоновано звільнити її. Спираючись на рекомендацію атестаційної комісії, міський голова звільнив громадянку Г. з посади.

Надайте оцінку законності цього рішення. Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми чинного законодавства. Чи є результати атестації та висновок атестаційної комісії обов'язковими до виконання головою відповідної ради?

 

Задача № 6

Перед Вами 12 тверджень. Визначте чи є серед них помилкові? Відповідь обґрунтуйте.

1. Всі особи, які претендують на зайняття посади державною службовця повинні подати відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

2. До державних службовців можуть застосовуватися тільки ті дисциплінарні стягнення, які передбачені Законом " Про державну службу".

3. Державний службовець не мас права працювати за сумісництвом.

4. При прийнятті на державну службу може встановлюватися стажування терміном до 2 місяців.

5. Граничний вік перебування на державній службі однаковий для всіх осіб.

6. Існує 8 основних категорій державних службовців і встановлюється 10 рангів державних службовців. Ранги присвоюються незалежно від категорії.

7. Всі ранги державним службовцям присвоюються Кабінетом Міністрів України.

8. Державна служба припиняється тільки на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.

9. Рішення про прийняття відставки державного службовця або відмову в ній приймається у 10-денний термін.

10. В разі відставки державного службовця йому призначається пенсія з дня прийняття відставки.

 

Задача № 7

Дайте відповідь на запитання: чи мають право державні службовці брати участь у страйках?

1. Мають, так як це політичне право кожного громадянина.

2. Мають, лише за умови, що це погоджено з керівництвом органу, де вони працює.

3. Мають, коли мова йде про санкціоновані страйки.

4. Не мають.

 

Задача № 8

Закінчіть подані речення:

1. Ранги, що відповідають посадам 1-ї категорії присвоюються.

2. Ранги, що відповідають 2-й категорії присвоюються.

3. Ранги, що відповідають 3-7 категоріям присвоюються.

 

 

Теми рефератів:

1. Відповідальність державних службовців за вчинення корупційних діянь.

2. Протидія корупції в Україні: суб’єкти, заходи, правове регулювання.

3. Особливості проходження військової служби.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Про державну службу: закон України: вiд 17.11.2011 р. № 4050–VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4050–17/page2.

 

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

9. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно–правові засади. – X., 2005. – 304 с.

10. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрямки розвитку. – Одеса, 2003. – 320 с.

11. Петришин А.В. Государственная служба. Историко–теоретические предпосылки, сравнительно–правовой и логико–понятийный анализ. – X., 1998. – 182 с.

12. Старилов Ю.Н. Административное право в 2 ч.: ч. 2. Книга первая: субъекты, органы управления, государственная служба. – М. – НОРМА. – 2001. – 600 с.

 

 

Тема № 9: Забезпечення законності у публічному адмініструванні.

 

Семінарське заняття:

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості забезпечення законності у публічному адмініструванні.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття і система засобів забезпечення законності у публічному адмініструванні.

2. Державний контроль: поняття і роль у публічному адмініструванні.

3. Класифікація видів державного контролю.

4. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.

5. Контроль з боку громадських організацій.

 

Теми рефератів:

1. Прокурорський нагляд.

2. Контроль з боку Президента України.

3. Судовий контроль.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

9. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно–правові засади. – X., 2005. – 304 с.

10. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрямки розвитку. – Одеса, 2003. – 320 с.

11. Петришин А.В. Государственная служба. Историко–теоретические предпосылки, сравнительно–правовой и логико–понятийный анализ. – X., 1998. – 182 с.

12. Старилов Ю.Н. Административное право в 2 ч.: ч. 2. Книга первая: субъекты, органы управления, государственная служба. – М. – НОРМА. – 2001. – 600 с.

 

 

Тема № 10: Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення, його склад.

 

Семінарське заняття: Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення, його склад.

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості адміністративної відповідальності.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття та особливості адміністративної відповідальності.

2. Принципи адміністративної відповідальності.

3. Завдання законодавства про адміністративні правопорушення.

4. Система законодавства про адміністративні правопорушення.

5. Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади та самоврядування щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність.

6. Запобігання адміністративним правопорушенням.

7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

8. Чинність законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення.

9. Поняття адміністративного правопорушення (проступку).

10. Ознаки адміністративного правопорушення.

11. Поняття, значення і структура складу адміністративного правопорушення.

12. Об’єкт адміністративного правопорушення.

13. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.

14. Поняття та ознаки суб’єкта адміністративного правопорушення.

15. Загальний і спеціальний суб’єкти адміністративного правопорушення.

16. Відповідальність за адміністративні правопорушення неповнолітніх віком від 16-то до 18-ти років.

17. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.

 

Практичні питання:

1. Засвойте поняття: юридична відповідальність; адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення (проступок); склад адміністративного проступку; умисел (прямий, непрямий); протиправна легковажність; необережність; протиправна необачність.

2. Сформулюйте відповіді на запитання:

а) основні риси адміністративної відповідальності;

б) види составів адміністративних правопорушень;

в) юридичний зміст таких складів адміністративних правопорушень, як матеріальні та формальні; однозначні та альтернативні;

г) ознаки, які характеризують об’єктивну сторону адміністративного правопорушення;

д) об’єкт адміністративного правопорушення, види об’єктів;

е) зміст суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення;

є) суб’єкт адміністративного правопорушення, статус загального і спеціального суб’єктів;

3. Адміністративна відповідальність посадових осіб.

 

Письмові завдання:

 

Задача 1.

Учні 10 класу А. і Р., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в тролейбусі, чіплялись до пасажирів. Як з’ясувалося, учні випили з приводу дня народження А. у нього вдома разом з його батьком. По даному факту начальник РВ УМВС України виніс постанову про накладення штрафу на батька А. у розмірі 100 гривень.

Здійсніть юридичний аналіз наведеної ситуації.

 

Задача 2.

Визначте статті КпАП України, які закріплюють склади адміністративних правопорушень з такими кваліфікуючими ознаками, як повторність, настання шкідливих наслідків, грубість або систематичність порушення, вчинення діяння спеціальним суб’єктом (посадовою особою, організатором, керівником тощо).

 

Задача 3.

18-річний Н. розпивав в сквері самогон разом з П., якому цього дня виповнилося 16 років. Під час затримання обидва виявили злісну непокору законним вимогам працівників міліції.

Як вирішується питання про відповідальність Н. і П.?

 

Задача 4.

Військовослужбовець Б. порушив правила проїзду залізничного переїзду (в’їхав на переїзд на заборонний сигнал світлофора), про що інспектор ДАІ склав протокол.

В якому порядку можна притягнути Б. до відповідальності?

 

Задача 5.

До дільничного інспектора міліції звернулася гр. Р. з проханням притягнути до відповідальності її сусіда Д., який до 2-ї години ночі працював електродрилем, чим заважав їй спати. Гр. Д. пояснив дільничному інспекторові, що йому вкрай необхідно було закінчити роботу, тому що дриль він вранці повинен був віддати товаришеві. Дільничний інспектор роз’яснив гр. Р., що її сусід діяв у стані крайньої необхідності, тому він не підлягає адміністративній відповідальності.

Чи правий дільничний інспектор?

 

Теми рефератів:

1. Законодавче регулювання адміністративної відповідальності.

2. Форми вини суб’єкта адміністративного проступку.

3. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – ст. 1122.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

9. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно–правові засади. – X., 2005. – 304 с.

10. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрямки розвитку. – Одеса, 2003. – 320 с.

11. Петришин А.В. Государственная служба. Историко–теоретические предпосылки, сравнительно–правовой и логико–понятийный анализ. – X., 1998. – 182 с.

12. Старилов Ю.Н. Административное право в 2 ч.: ч. 2. Книга первая: субъекты, органы управления, государственная служба. – М. – НОРМА. – 2001. – 600 с.

 

Тема № 11: Адміністративні стягнення та загальні правила їх накладення.

 

Практичне заняття: Адміністративні стягнення та загальні правила їх накладення.

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості адміністративних стягнень та загальні правила їх накладення..

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Поняття адміністративного стягнення.

2. Мета адміністративних стягнень.

3. Види адміністративних стягнень. Основні та додаткові стягнення.

4. Попередження і штраф як адміністративні стягнення.

5. Оплатне вилучення предмету і конфіскація як адміністративні стягнення.

6. Позбавлення спеціального права.

7. Виправні роботи і адміністративний арешт.

8. Загальні правила накладення адміністративних стягнень.

9. Накладення стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.

10. Строки накладення і погашення адміністративних стягнень.

11. Відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.

12. Підстави звільнення від адміністративної відповідальності.

 

Практичні питання:

1. Класифікація адміністративних стягнень.

2. Назвіть основні і додаткові адміністративні стягнення. Чим вони відрізняються?

2. Сформулюйте відповіді на запитання:

а) перелік адміністративних стягнень;

б) до яких категорій громадян не застосовують стягнення у вигляді позбавлення спеціальних прав?

в) особливості застосування адміністративного арешту.

3. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративні проступки.

4. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні проступки.

5. Особливості відповідальності спеціальних суб’єктів.

 

Письмові завдання:

Задача 1

Визначте в гривнях розмір штрафу, встановленого за: зловживання монопольним становищем на ринку; недекларування предметів, які переміщуються через митний кордон України; несплату у встановлений строк митного збору в розмірі 100 грн.; виготовлення харчових продуктів із сировини тваринного походження, забороненої для використання, на суму 5 тис. грн.; виробництво і реалізацію будівельних матеріалів, які не відповідають державним стандартам, на суму 1 тис. грн.; безквитковий проїзд в тролейбусі.

 

Задача 2

Рішенням Іванівського міськвиконкому “Про запобігання захворюванню домашніх тварин на сказ” було передбачено застосування до громадян-власників, які вчасно не прищепили тварин від сказу, штрафу в розмірі до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин чи без такої.

Чи відповідає вимогам закону таке рішення?

 

Задача 3

Гр. С. був позбавлений права керування автомобілем на 1 рік за невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу. Вважаючи стягнення несправедливим, він звернувся із скаргою до прокурора, в якій зазначив, що є інвалідом праці ІІ-ї групи, а до інвалідів, як пояснив йому знайомий юрист, стягнення у вигляді позбавлення права керування не застосовуються.

Підготуйте проект мотивованої відповіді громадянинові.

 

Задача 4

Адвокат громадянина Л. оскаржив в суд постанову інспектора ДАІ про накладення на Л. штрафу за порушення ним правил дорожнього руху, мотивуючи скаргу тим, що протокол про адміністративне правопорушення не складався і, звісна річ, не підписувався свідками та порушником. Крім того, інспектор ДАІ не повідомив громадянина Л. про час і місце розгляду справи.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

Задача 5

Гр. П. звернулась із скаргою до голови обласного суду на постанову судді районного суду, якою гр. У. було піддано штрафу на 50 грн. відповідно до ч. 2 ст. 154 КпАП. В скарзі гр. П. зазначила, що суддя не розглянув питання про відшкодування їй шкоди, заподіяної правопорушенням (собака гр. У. розірвав сумку гр. П. вартістю 100 гривень), а також не конфіскував собаку.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

 

Теми рефератів:

1. Застосування попередження як виду адміністративного стягнення.

2. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

3. Підстави звільнення від адміністративної відповідальності.

 

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – ст. 1122.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

9. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно–правові засади. – X., 2005. – 304 с.

10. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрямки розвитку. – Одеса, 2003. – 320 с.

11. Петришин А.В. Государственная служба. Историко–теоретические предпосылки, сравнительно–правовой и логико–понятийный анализ. – X., 1998. – 182 с.

12. Старилов Ю.Н. Административное право в 2 ч.: ч. 2. Книга первая: субъекты, органы управления, государственная служба. – М. – НОРМА. – 2001. – 600 с.

 

 

Тема № 12: Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

 

Практичне заняття: Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

 

Навчальна мета заняття: розглянути органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Система і види органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

2. Поняття і види підвідомчості справ.

3. Порядок утворення, склад і компетенція адміністративних комісій.

4. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення виконкомам селищних і сільських Рад народних депутатів.

5. Підвідомчість прав про адміністративні правопорушення районним (міським) судам (суддям).

6. Система адміністративних правопорушень, підвідомчих органам внутрішніх справ (міліції).

7. Повноваження посадових осіб органів внутрішніх справ (міліції) по розгляду справ про адміністративні правопорушення.

8. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення посадовим особам контрольно-наглядових органів.

9. Розвиток системи суб’єктів адміністративної юрисдикції в Україні.

 

Письмові завдання:

Задача 1

Дільничний інспектор міліції затримав неповнолітнього Б., який перебував у кінотеатрі в стані сп’яніння. Дільничний інспектор з’ясував, що Б. вдома за згодою батьків випив вина з нагоди дня народження сестри. Вважаючи, що було вчинено правопорушення, передбачене ст. 180 КпАП, дільничний інспектор склав протокол, який було надіслано до адміністративної комісії при виконкомі селищної ради. Однак з адміністративної комісії протокол повернули до РВВС, зазначивши, що комісія не має права розглядати цю справу.

Кому підвідомча зазначена справа?

 

Задача 2

17-річний С. керував мотоциклом в стані сп’яніння. Начальник відділення ДАІ застосував до нього штраф у розмірі 300 грн. Прокурор району опротестував постанову начальника відділення, зазначивши, що цю справу повинен розглядати районний суддя. Начальник відділення в особистій розмові пояснив прокуророві, що він виніс постанову відповідно до ст. 13 КпАП, в якій встановлено, що в разі вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП, він підлягає відповідальності на загальних засадах.

Хто має право вирішувати такі справи?

 

Задача 3

Інспектор ДАІ оштрафував гр. П., який керував автомобілем “Газель”, на 50 грн. відповідно до ч. 1 ст. 126, оскільки П. не мав посвідчення на право керування. Гр. П. пояснив, що автомобіль належить йому, а посвідчення випадково впало в дверцята кабіни і дістати його звідти він зараз не може.

Чи правильно накладено адміністративне стягнення?

 

Задача 4

Які посадові особи від імені органів внутрішніх справ (міліції) мають право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення: незаконне вироблення без мети збуту наркотичних засобів в невеликих розмірах; пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів; самогоноваріння; перебування в громадському місці у п’яному вигляді; керування транспортним засобом у стані сп’яніння?

 

Задача 5

Головний державний інспектор ветеринарної медицини району склав протокол про ухилення від виконання припису державного інспектора ветеринарної медицини щодо утилізації загиблих тварин, вчинене головним зоотехніком КСП “Світанок” Є. Оскільки, на його думку, до порушника слід застосувати більш суворе стягнення, ніж надано право накладати йому, він передав протокол на розгляд адміністративної комісії.

Чи правильно вчинив головний державний інспектор ветеринарної медицини?

 

Задача 6

Гр. З. поскаржився дільничному інспектору міліції на сусіда Г., який самовільно побудував гараж під вікнами його квартири. Дільничний інспектор склав протокол про самовільне будівництво і надіслав його до виконкому селищної ради. Виконком розглянув справу і оштрафував гр. Г. на 150 грн., а також зобов’язав його знести гараж.

Дайте оцінку правомірності рішення виконкому.

 

Теми рефератів:

1. Види органів, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

1. Повноваження органів, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

2. Співвідношення повноважень суду та поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – ст. 1122.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К., 2002. – 260 с.

9. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно–правові засади. – X., 2005. – 304 с.

10. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрямки розвитку. – Одеса, 2003. – 320 с.

11. Петришин А.В. Государственная служба. Историко–теоретические предпосылки, сравнительно–правовой и логико–понятийный анализ. – X., 1998. – 182 с.

12. Старилов Ю.Н. Административное право в 2 ч.: ч. 2. Книга первая: субъекты, органы управления, государственная служба. – М. – НОРМА. – 2001. – 600 с.

 

 

Тема № 13: Провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Практичне заняття: Провадження в справах про адміністративні правопорушення.

 

Навчальна мета заняття: розглянути особливості та стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.

 

Час проведення 2 год. Місце проведення навчальна аудиторія.

 

Навчальні питання:

1. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

2. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

3. Докази у справі про адміністративне правопорушення, їх оцінка.

4. Особи, які беруть участь в провадженні в справах про адміністративні правопорушення.

5. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

6. Протокол про адміністративне правопорушення, порядок його складення.

7. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

8. Постанова по справі про адміністративне правопорушення.

9. Оскарження (опротестування) постанови і перегляд справи.

 

Письмові завдання:

Задача 1

Начальник РВ УМВС розглянув справу про вчинення гр. В. адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КпАП, і виніс постанову про застосування до порушника штрафу. В скарзі на постанову адвокат громадянина В. зазначив, що під час розгляду справи допущено ряд порушень. Так, адвокат не був повідомлений про час та місце розгляду справи, начальник у звертаннях до В. постійно вживав слова “порушник” або “хуліган”, не були опитані всі свідки, не проведено огляд на стан сп’яніння. Адвокат також зазначив, що до приміщення, де розглядалася справа, не були допущені родичі правопорушника та представник громадськості.

Які принципі провадження у справах про адміністративні проступки було порушено? Які з цих порушень суттєво впливають на вирішення справи?

 

Задача 2

На засідання адміністративної комісії при виконкомі селищної ради гр. Р. з’явився з працівником приватної юридичної фірми “Щит”. Гр-ну Р. було заподіяно шкоду внаслідок порушення секретарем виконкому Т. встановлених правил тримання собак і котів (собака розірвав гр. Р. куртку). Однак адміністративна комісія не допустила адвоката до розгляду справи, мотивуючи своє рішення тим, що в гл. 21 КпАП право користуватися юридичною допомогою спеціаліста надано лише особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, до того ж, в ній мова йде тільки про адвоката.

Дайте висновок по справі.

 

Задача 3

До працівників міліції звернувся директор магазину з проханням затримати гр. Н, який в цей час перебуває в торговельній залі. Своє звернення він пояснив тим, що напередодні ввечері було виявлено нестачу товару, а на відеозапису з контролюючих відеокамер видно, як громадянин Н. заховав товар і пройшов через контроль без здійснення розрахунку. Працівники міліції затримали гр. Н. і склали протокол про адміністративний проступок, передбачений ч. 1 ст. 51 КпАП. Протокол разом з відеокасетою як речовим доказом було передано до суду. Суддя, розглянувши матеріали, виніс постанову про закриття справи відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП. Своє рішення суддя аргументував тим, що відеозапис не може застосовуватися як доказ, а інші докази у справі відсутні.

Дайте мотивованій висновок по справі.

 

Задача 4

Проаналізуйте зміст ст. ст. 259, 260, 261, 262 КпАП.

Чи може контролер-ревізор здійснювати доставлення порушника, адміністративне затримання за вчинення адміністративного проступку, передбаченого аб. 4 ст. 135 КпАП? Чим відрізняється доставляння порушника від адміністративного затримання?

 

Задача 5

Під час перевірки райвідділу міліції перевіряючий з МВС України виявив в приміщенні для адміністративно затриманих громадянин С., який утримувався протягом 2 діб у зв’язку з вилученням у нього наркотичного засобу. Тривалий термін затримання представник райвідділу пояснив тим, що необхідно було з’ясувати всі обставини придбання наркотичного засобу, а також провести його дослідження. Перевіряючий відзначив як порушення закону той факт, що адміністративне затримання було проведено без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Чи допущено порушення закону під час адміністративного затримання гр. С.?

 

Задача 6

До судді районного суду надійшла справа про повторне протягом року керування транспортним засобом в стані сп’яніння, вчинене гр. Т. До матеріалів справи було додано протокол огляду Т. на стан сп’яніння, проведений в присутності двох свідків з використанням індикаторної трубки " Контроль тверезості". Однак суддя виніс постанову про припинення справи, оскільки гр. Т. подав довідку з районної поліклініки про те, що в це й же день було проведено аналіз його крові, в якій алкоголь не виявлено. Як видно з довідки та протоколу, кров для аналізу було відібрано через 10 годин після проведення огляду працівниками ДАІ.

Чи відповідає вимогам закону постанова судді?

 

Задача 7

Визначте, хто має право складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КпАП?

 

Задача 8

Дільничний інспектор міліції склав протокол про дрібне хуліганство, а також протокол про злісну непокору його законній вимозі, вчинені гр. С. Районний суддя повернув дані протоколи до РВВС, зазначивши в супровідному листі, що в них відсутні пояснення правопорушника та його підпис (дільничний інспектор зробив лише запис про відмову порушника від пояснень і підписання), а також підписи свідків.

Чи є підстави для відмови у розгляді справи?

 

Задача 9

Інспектор газового нагляду 15 листопада 1995 р. склав протокол про пуск газу на газовикористовуючі установки заводу ЗБК без дозволу органів газового нагляду. 22 листопада протокол та інші матеріали надійшли до районної адміністративної комісії, яка розглянула справу 27 листопада і наклала на головного енергетика заводу штраф. Порушник оскаржив постанову, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 277 КпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 101 КпАП, повинні розглядатися в семиденний строк, а з 15 листопада минуло 12 днів.

Чи підлягає скарга задоволенню?

 

Задача 10

У яких випадках подання скарги і принесення протесту не зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення? Чому?

 

Задача 11

До начальника районного відділення ДАІ надійшла заява гр. М., позбавленого права керування транспортними засобами на 1 рік, з проханням скоротити цей строк. Після винесення відповідної постанови начальником відділення ДАІ минуло 5 місяців. До заяви М. додав характеристику з місця роботи, в якій відзначається сумлінне ставлення М. до праці.

Чи можна задовольнити прохання М.?

 

Задача 12

Постановою районного судді гр. Б. невідбутий строк виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного розкрадання, замінено адміністративним арештом на 15 діб. Із 25 робочих днів, що припадають на перший місяць виправних робіт, Б. відпрацював 20, інші дні не працював без поважних причин.

Чи правильно проведено заміну виправних робіт адміністративним арештом?

 

Задача 13

Гр. С., який відбував адміністративний арешт за злісну непокору законній вимозі працівника міліції, три дні відмовлявся виходити на роботу. Матеріал про це начальник РВ УМВС надіслав районному судді, який за злісне порушення С. режиму відбування арешту продовжив його строк на 15 діб.

Чи законна постанова районного судді?

 

Теми рефератів:

1. Стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення.

2. Оскарження (опротестування) постанови і перегляд справи.

3. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – ст. 1122.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Т 1. Особлива частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.

2. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – X., 2000. – 520 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К., 1997. – 48с.

5. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 48 с.

6. Адміністративна реформа для людини (науково–практичний нарис) / За заг. ред. І.Б. Коліушка. – К., 2001. – 72 с.

7. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2002. – 668 с.

8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.151 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал