Злочини, що кваліфікуються за наслідками.

До них належать, наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК); умисне знищення або пошкодження чужого майна громадян, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194 КК); угон або захоплення повітряного судна, що спричинили загибель лю­дей або інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278 КК), тощо.

Сукупність злочинів.

Сукупністю злочинів визнається вчи­нення особою двох або більше злочинів, передбачених різними стат­тями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Таким чином, при сукупності злочини:

1) особою вчинено два або більше злочини;

2) кожен з них кваліфікується за різними статтями або за різни­ми частинами однієї статті Особливої частини КК;

3) за жоден з них особа не була засуджена, тобто всі вони вчи­нені до винесення вироку хоча б за один з них.

Перша ознака сукупності злочинів проявляється у вчиненні осо­бою двох або більше злочинів, причому кожен з них має характер окремого, самостійного, одиничного злочину.

Вчинення двох або більше одиничних злочинів і утворює сукуп­ність злочинів.

Сукупність злочинів має місце, коли особа вчиняє крадіжку, а потім замах на вбивство, або вчини­ла хуліганство, а потім почала готуватися до крадіжки, і на цій стадії її діяльність була припинена. Не виключається сукупність злочинів і тоді, коли особа вчинила один з злочинів самостійно, а потім була співучасником у вчиненні іншого злочину.

Другою ознакою сукупності злочинів є вимога, щоб кожен із зло­чинів, які утворюють сукупність, був передбачений самостійною статтею КК, тобто кваліфікувався за однією, окремою статтею кримінального закону або за різними частинами однієї і тієї ж статті КК.

Третьою невід 'ємною ознакою сукупності злочинів є вимога, щоб за жоден із деліктів, які входять до неї, особа не була ще засудже­на. Це означає, що всі злочини винні вчинили до винесення вироку хоча б за один з них. Якщо ж новий злочин вчинений особою після винесення вироку, має місце рецидив, про що йтиметься далі.

Сукупність злочину поділяється на два види: сукупність ідеальну і су­купність реальну.

Ідеальна сукупність є там, де одним діянням особи вчинено два або більше злочини.

Реальна сукупність має місце там, де винний різними самостій­ними діями вчиняє два або більше злочини. Таким чином, при реа­льній сукупності є дві або більше дії, кожна з яких являє собою са­мостійний злочин (наприклад, крадіжка і хуліганство).