Загальна характеристика господарства.

Частка Європи у світовому ВВП за останні 50 років зменшилася й зараз становить приблизно 25 % проти 37 % у 1950 р.

Однак у цій частині світу перебувають світові лідери за показником ВВП на ду­шу населення.

При цьому частка європейців у населенні світу за цей період зменшилася майже вдвічі.

У Європі виробляється біль­ше ніж чверть промислової продукції світу, а з а деякими видами сільськогосподарської продукції, наприклад молоком, вона - без­сумнівний світовий лідер.

Економічну потужність регіону визначають, в першу чергу, країни Західної Європи.

Члени «Великої сімки»:

- Німеччина,

- Франція,

- Велика Британія,

- Іта­лія.

Країни Західної Європи являють собою економічне «ядро» ЄС.

Це наймогутніше інтеграційне об'єднання концентрує на внутріш­ньому ринку 40 % торгівлі товарами і 30 % - послугами.

Економіка інших розвинених країн Європи, таких як напри­клад, Швейцарія, Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Бельґія, на від­міну від чотирьох головних країн, спеціалізується на окремих га­лузях, які завоювали європейське і навіть світове визнання.

Відкритість економік, раціональна організація виробництва, інтеграційні процеси країн ЄС сприяють раціональному викорис­танню природних, матеріальних та трудових ресурсів та досягнен­ню високих показників продуктивності праці, рівня життя тощо.

Особливе місце в регіоні посідають постсоціалістичні країни Центральної та Східної Європи, де формуються засади ринкової економіки.

Машинобудування.

- Провідна галузь промисловості. в Європі є машинобудуван­ня, яке

- Орієнтується на трудові ресурси, наукову базу

- Тяжіє до великих міст і агломерацій.

- Дає трети­ну промислової продукції Європи та дві третини її експорту.

- Автомобілебудування – високий розвиток. (Європа - найбільший у світі виробник верстатів, оптики, металомістких машин і конструкцій тощо.)

Хімічна промисловість

- Посідає друге місце після машинобудування за часткою у ВВП регіону.

- Переорієнтація галузі на вуглеводну сировину призвела до того, що в західній частині центри на­фтохімії знаходяться поряд з морськими або річковими портами, де є нафтові термінали (наприклад, Роттердам). А в східній частині регіону «тяжіння» до нафти призвело до створення НПЗ на трасах магістральних нафтопроводів (Україна, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина).

Паливно-енергетичний комплекс.

- Базується як на власній сировині, так і на імпортній.

- У західній частині Євро­пи провідне місце серед видів палива займають нафта та природний гав, який видобувають з шельфу Північного моря, імпортують з Ро­сії та країн, що розвиваються. У східній частині достатньо високою залишається частка вугілля (Польща, Чехія, Україна).

- Найбільшу кількість електроенергії виробляють ТЕС, на річках Скандинав­ського півострову, Дунаї, Рейні, Дніпрі працюють потужні ГЕС, у багатьох країнах значна частка електроенергії виробляється на АЕС (Франція, Велика Британія, Бельґія, Україна). В Ісландії електроенергетика використовує геотермальні джерела.

Металургійна промисловість.

- Орієнтуються на сировину або металургійне паливо (Польща, Україна, Росія).

- Після Другої світової війни великі металургійні комбінати були побудо­вані або розширені в морських портах з орієнтацією на імпорт високоякісної залізної руди та металобрухту (Італія, Франція, Велика Британія, Німеччина).

- Найважливіші галузі кольорової металур­гії - алюмінієва та мідна.

Лісова промисловість

- Орієнтується насамперед на сировину та є галуззю міжнародної спеціалізації Швеції, Фінляндії, Білорусі, Росії.

Легка промисловість

- Переміщується з відомих світових центрів текстильного та шкіряно-взуттєвого виробництва, що сформували­ся у Великій Британії, Франції, Бельгії, до регіонів, де є притік де­шевої робочої сили, - Польщі, Італії, Португалії, Словаччини, Болгарії, України.

Сільське господарство.

- Розвинене у всіх європейських країнах, однак відмінності природних умов визначають і відмінності сіль­ськогосподарської спеціалізації.

Основні типи сільського господарства в Європі:

- Північноєвропейський (переважає інтенсивне молочне тваринництво),

- Середньоєвропейський, (вирощування великої рогатої худоби,

свинарство, птахівництво і рослинництво),

- Південноєвропейський (рослинництво, переважає над гірськопасовищним

тваринництвом).

Постсоціалістичні країни перебувають на різних стадіях рефор­мування аграрних відносин.

Транспорт.

- За рівнем розвитку мережі транспортних шляхівєвропей­ський регіон посідає одне з провідних місць у світі.

- Особливо висо­кою інтенсивністю перевезень та якістю шляхів сполучення виріз­няються країни ЄЄ.

З другої половини 90-х років XX ст. був розроблений та впро­ваджується грандіозний проект створення єдиної транспортної мережі Європи,. У березні 1994 р. під егідою Європейського Союзу на острові Кріт (Греція) відбулася II Загальноєвропейська конфе­ренція міністрів транспорту 23 європейських держав. На ній було погоджено і затверджено маршрути перших дев'яти європейських міжнародних транспортних коридорів (МТК). Надалі у літературі вони дістали назву «крітських» за місцем їх затвердження. Він передбачає формування дев'яти МТК між Заходом та Сходом, Пів­ніччю та Півднем загальною довжиною приблизно 17 тис. км. Кожний коридор буде являти собою полімагістраль, включаючи автостради і залізничні шляхи, а Дунайський коридор - ще й вод­ний шлях.

Сучасна Україна завдяки сприятливому географічному поло­женню має потужний транзитний потенціал (третє місце за обсяга­ми транзиту серед європейських країн). Тому цей проект має дуже важливе значення для інтегрування України в європейське та сві­тове господарство, оскільки передбачає участь вітчизняного тран­спорту в системі МТК.

Європа була й залишається одним з головних фінансових, наукових, туристичних регіонів світу. Провідне місце в розвитку галузей сфери послуг посідають країни Західної Європи.

Технопарки й технополіси:

- Кембридж,

- «Долина високої технології» (Ніцца),

Фінансові столиці: