Геологiчнi карти

Геологічні карти являють собою графічні моделі певної ділянки земної кори в заданому масштабі, покладені на топографічну карту за допомогою умовних знаків.

Геологічні карти показують будову приповерхневих дiлянок земної кори. Геологiчні карти складають на топографiчній основі певного масштабу, від якого залежить точнiсть зображення геологічних тіл. В зв’язку з чим видiляють карти оглядовi (дрiбнiшi вiд 1: 1 000 000), дрiбномаc­штабнi (1: 1000 000 i 1: 500 000), середньомаcштабнi (1: 200 000 i 1: 100 000) та крупномаcштабнi (1: 50 000 та крупнiшi). Для зображення тих чи інших структурних рівнів земної кори будують карти четвертинних відкладів, дочетвертинних, домезозойських, докембрійських утворень та інші. На основi головних в геологiї карт складаються спецiальнi карти: тектонічні, корисних копалин, iнженерно-геологiчнi i т.п.

Геологiчнi карти показують виходи на зображувану поверхню комплексiв гiрських порiд, видiленi за їх віком та речовинним складом: хімічним, мінеральним, петрографічним. Границі геологічних тіл різного віку на карті показуються тонкою чорною лінією, одного віку - крапчастою лінією, розривні порушення – товстою чорною лінією.

Площi виходiв гiрських порiд рiзного вiку на геологiчнiй картi зафарбовуються в певнi кольори. Шкала цих кольорiв прийнята однако­вою для всiх країн свiту i наведена в табл.3, 4. Вiддiли рiзних систем зафарбовуються тим же кольором, що i вся система, але нижнiй вiддiл - темнiшим вiдтiнком, а верхнiй - свiтлiшим. Ця кольорова шкала використовується на геологiчних картах для зображення вiку осадових та ефузивних порiд. Для зображення iнтрузивних та метамор­фiчних порiд незалежно вiд вiку застосовують особливе розфарбування. Iнтрузивнi породи зафарбовують в залежностi вiд кислотності та лужності: кислi - в червонi кольори, основні – в зелені, лужні – в оранжеві і т. д. Метаморфiчнi породи зафарбо­вуються в рожевий колiр. Для зображення петрографічного та лiтологiчного складу важливих гірських порід (наприклад, - корисних копалин) на геологічних картах і розрiзах застосовують умовні позначення у вигляді штриховки, зміст яких пояснюється в легенді до карти.

Поля поширення комплексів магматичних порід і нашарувань осадових порід різного віку позначаються певним iндек­сом, котрийможе складатись з однiєї або кiлькох букв грецького та ла­тинського алфавiту і арабських цифр 1-3. Великими латинськими буквами та арабськими цифрами позначається вік порід, малими - назва породних комплексів, серій, світ та товщ. Для позначенняпетрографічного складу iнтрузивних порiд застосовуються малi букви грецького алфавiту: γ - гранiти; δ - дiорити; υ - габ­ро; ξ – сiєнiти. Наприклад: γ PR₂ os - граніти пізньопротерозойські осницького комплексу, V₁ vl – нижньовендська волинська серія порід, J_1-2 - нижньо-середньоюр­ськi, N₂ - верхньонеогенові породи.

Четвертиннi відклади позначаються, як правило, подвiйним iндексом: генетичним (малою буквою латинського алфавiту) та вiко­вим (римськими числами I-IV). Наприклад: a _IV; p_III, vd _II-III, що, вiдповiдно, слiд читати як: сучаснi алювiальнi, верхньочетвертиннi пролювіальні та середньо-верхньочетвертиннi еолово-делювiальнi вiдклади.

Справа вiд карти наводяться умовнi знаки, якi прийнято називати легендою карти (від лат. “легенда” - те, що повинно бути прочитаним). В легенді в певній послідовності наводяться данi про вiк, петрографічний і лiтологiчний склад порід, тектонічні структури та всi iншi позначення, якi зустрiчаються на картi.

Зліва від карти наводиться стратиграфічна колонка – таблиця, на якій спеціальними умовними знаками в прийнятому вертикальному масштабі зображається послідовність нашарування гірських порід в їх віковому порядку, вказуються їх потужності і просторові взаємовідношення між ними.