Історичний аспект виникнення держави.

Вступ до Правознавства.

Ви починаєте знайомство з курсом «Правознавство», який належить до предметів суспільно-гуманітарного напрямку. Правова (юридична) наука посідає особливе місце в циклі предметів, що вивчають суспільство, вирізняючись практич­ною спрямованістю щодо використання набутих знань у конкретних життєвих ситуаціях.

Метою курсу є формування системного уявлення про дер­жаву та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному жит­ті.

Завданнями курсу є:

- ознайомлення з основами теорії держави та права і фор­мування уявлення про державно-правові реалії сучасної Укра­їни;

- поглиблення знань про виникнення, типи та форми дер­жави, історію розвитку української державності, сучасну українську державу та її органи;

- поглиблення знань про соціальні норми, формування си­стемного уявлення про правові норми, галузі права, пра­вовідносини, правопорядок, правопорушення та юридичну відповідальність;

- формування системного уявлення про способи підтриман­ня правопорядку, механізми захисту прав і свобод;

- виховання особистої переконаності в необхідності до­тримання правових норм, непримиренності до протиправної поведінки;

- набуття вмінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;

- формування навичок діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях;

- формування вміння використовувати набуті знання у практичному житті тощо.

Вивчаючи предмет «Правознавство», ви ознайомитеся з такими його розділами (частинами):

I. Основи теорії держави.

II. Основи теорії права та правовідносин.

III. Основи публічного права України.

IV. Основи приватного права України.

У першій та другій частинах розкривається загальна ха­рактеристика держави і права як соціальних явищ, а третя й четверта - присвячені характеристиці української держави та її системи законодавства.

Історичний аспект виникнення держави.

Г. Сковорода про походження держави:

- Святий мій Боже і віків творець, Стверди, що сам ти клав на скрижаль.

2.1. Порівняльна характеристика понять «суспільство», «держава», «країна»

Загальновідомо, що держава - набагато пізніше утворення, ніж первісне суспільство, її створенню передував первісний лад стародавній примітивний тип колективного виробництва, при­чиною виникнення й існування якого була слабкість окремої людини перед навколишнім середовищем.

Норма закону

Суспільство - історично сформована сукупність індивідів, форма колективного співжиття людей та си­стема різноманітних (економічних, моральних, релі­гійних, політичних, юридичних) зв'язків і відносин між людьми.

Основи теорії держави

Протягом тисячоліть людина є тією складовою, яка утво­рює спільність і пов'язує з нею своє буття. Первісний лад послідовно пройшов у своєму розвитку декілька стадій, але тільки на певному етапі він став переростати в державно ор­ганізоване суспільство.

Стадії розвитку суспільства

Дикість - Варварство - Цивілізація

Період дикості - дитинство людського роду. На цьому ета­пі здійснювалося присвоєння готових продуктів природи, які добували за допомогою примітивних знарядь праці.

У період варварства виникає домашнє тваринництво, по­чинається вирощування сільськогосподарських культур, удос­коналюються знаряддя праці для виконання різноманітних операцій. Стає іншою і суспільна організація: первісне стадо змінюється більш досконалим об'єднанням людей, виникає окрема родина. Колективна власність на засоби виробництва та соціальна єдність обумовлюють таку організацію влади, як первісне народовладдя, первісне самоуправління. Найваж­ливіші справи вирішували спільно на зборах членів роду, на яких обирали старійшину, вождя. Останні не стояли над ро­дом, а очолювали його.

З переходом до цивілізації суспільство стає соціально неод­норідним. Складаються відносно самостійні групи людей (страти): касти, стани, класи тощо. Стратифіковане суспіль­ство завжди є внутрішньо неоднорідним: інтереси раба прямо протилежні інтересам рабовласника. Світовий досвід свідчить, що запобігти саморуйнуванню такого суспільства в змозі тіль­ки державна організація.

Норма закону

Поняття «держава» характеризує форму організації політичної влади в межах країни.

Основними причинами виникнення держави є:

- необхідність у більш досконалих формах управління су­спільством у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зростання чисельності населення;

- необхідність підтримання суспільного порядку, що забез­печується за допомогою загальнообов'язкових соціальних норм;

- необхідність організації захисту території та ведення війн; необхідність організації значних суспільних робіт (у де­яких країнах Азії та Африки).

2.2. Передумови виникнення держави

- Економічні

Три великі поділи праці

- Соціальні

Виникнення патріархальної сім'ї

Виникнення виробничого типу господарства

- Політичні

Утворення великих груп людей з проти­лежними інтересами

Виникнення міжкласових конфліктів

Поява надлишкового продукту, приватної власності, майнової нерівності

Неспроможність суспільної влади первісного ладу врегульовувати суперечності

Що ж стосується понять «країна» та «держава», на перший погляд здається, що вони є тотожними, тобто однаковими. Проте з точки зору юридичної науки це не так. Термін «краї­на» походить від слова «край».

Норма закону

Країна - географічно окреслена територія на земній кулі, що має певні кордони та відрізняється від подіб­них утворень сукупністю етнічних, культурних, істо­ричних, економічних та політичних особливостей.

Термін «держава» застосовується як тотожний поняттю «кра­їна» для позначення сукупності людей, території, на якій вони проживають, і суверенної в межах даної території влади. Цей самий термін вживається в юридичному сенсі для позначення організації політичної влади, головного інституту політичної системи суспільства, який спрямовує за допомогою норм права спільну діяльність людей, захищає їхні права та інтереси.

2.3. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх упорядкування в додержавний період.

Норма закону

Суспільні відносини - це стійкі зв'язки між соціаль­ними групами людей, а також усередині цих груп, які мають істотне значення для існування і функціонуван­ня певної, досить великої, сукупності людей.

Класифікація суспільних відносин

Класові виробничі

Національні навчальні

сімейні та інші інші.

До суспільних відносин людини як суб'єкта соціального життя належать усі сфери, а саме: економічні, політичні, ідеологічні, професійні, правові тощо.

Для регулювання різноманітних відносин, що виникають між людьми, застосовуються соціальні норми. У первісно­му суспільстві регулювання відбувалося звичаями і тради­ціями, нормами первісної моралі та релігії, всілякими заборо­нами (табу).

Гарантом дотримання цих норм був не примус, що прита­манний державі, а страх перед надприродними силами та бо­гами. Для первісних людей будь-яке порушення звичаїв могло призвести до негативної реакції «духів землі» та накликати небезпеку.

В основі організації первісного суспільства лежала кровна спорідненість людей - рід, община, плем'я. Влада ґрунтувала­ся виключно на авторитеті, досвіді, особистих якостях.

Норми первісної моралі – це правила поведінки, що характе­ризуються ставленням людини до добра чи зла, правди чи неправди

Первісні традиції - це різно­вид звичаїв, що характеризу­валися певною програмою дій (танець дощу, обжинки тощо)

Первісні звичаї - правила поведінки людей, що увійшли у звич­ку в процесі неодно­разового застосуван­ня, виконувалися добровільно

Релігійні норми – це правила поведінки людей сто­совно віри в богів (наприклад, віра в потойбічне життя)

Таким чином, первісні суспільні відносини базувалися на неофіційному управлінні суспільством і неофіційних правилах поведінки, що врешті привело до зміни суспільного ладу.