Національна рамка кваліфікацій

Усі країни-учасниці Болонського процесу взяли зобов’язання до 2010 року розробити національні рамки кваліфікацій, сумісні з всеохоплюючою рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти. Такі зобов’язання були взяті у 2005 р. та відображені у Бергенському комюніке, прийнятому за результатами конференції міністрів, відповідальних за освіту у країнах Європи у 2005 році [4]. Необхідність спрямування зусиль на розроблення та імплементацію національних рамок кваліфікацій була також підтверджена в 2007 р. у Лондонському комюніке [5]. Національні рамки кваліфікацій (НРК) повинні охоплювати усі освітні кваліфікації або усі кваліфікації вищої освіти (в залежності від політики конкретної країни) у національній системі освіти. НРК повинні розроблятися компетентними уповноваженими державними органами, відповідальними за освіту у конкретній країні. Хоча, відповідальність за розроблення НРК покладається на уповноважені у сфері освіти державні органи, для того, щоб НРК мала успіх, необхідною є участь у її розробленні й широкого кола зацікавлених сторін – вищих навчальних закладів, студентів, роботодавців. Процес розроблення НРК має включати в себе широкі консультації. Після розроблення НРК країна-учасниця Болонського процесу має провести її «самосертифікацію». Після закінчення процесу самосертифікації має бути опублікованим відповідний звіт про самосертифікацію, щоб партнери мали до нього доступ.

Процес розроблення НРК в Україні формально розпочався у 2010 році з розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 1727-р «Деякі питання розроблення Національної рамки кваліфікацій», в якому було встановлено доручення Міністерству освіти і науки України та Міністерству праці та соціальної політики України із залученням інших центральних органів виконавчої влади, що беруть участь у реалізації державної політики у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, надати пропозиції щодо утворення міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження НРК.

Національна рамка кваліфікацій У 2011 році Кабінет Міністрів України затвердив Національну рамку кваліфікацій (НРК) (постанова від 23.11.2011 р. № 1341). Законом України „Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. [1] до Закону України „Про освіту” внесено зміни стосовно НРК. Введено статтю такого змісту: „Стаття 27-1.

Національна рамка кваліфікацій.

1. Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

2. Національна рамка кваліфікацій спрямована на:

1) введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

2) забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;

3) сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;

4) налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці”.

Ступені вищої освіти Національної рамки кваліфікацій, відповідають Європейській рамці кваліфікацій навчання впродовж життя (ЄРКНВЖ) [4] (рис. 2).

Затверджена в Україні НРК містить у собі опис десяти кваліфікаційних рівнів (від 0 до 9), які охоплюють усі рівні вітчизняної системи освіти. При цьому, зростанню порядкового номеру кваліфікаційного рівня відповідає зростання рівня складності відповідних кваліфікацій. Система дескрипторів затвердженої НРК включає такі складові: - знання; - уміння; - комунікація; - автономність та відповідальність, а також - узагальнений опис рівня (інтегральну компетентність).

Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, навчальними закладами, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування й розвитку кваліфікацій.

Ключовими поняттями НРК є компетентність, кваліфікація і результати навчання.

Компетентність – це здатність особи виконувати певний вид діяльності за допомогою здобутих знань, розумінь, умінь, цінностей та інших особистих якостей.

Результати навчання – це сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо- професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти. Під кваліфікацією розуміють офіційний результат оцінювання та визнання компетентним органом того факту, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до встановлених стандартів. Набуття кваліфікації засвідчується відповідним документом про вищу освіту. Кваліфікації поділяють на освітні (мають надаватися освітянами на основі освітніх стандартів) та професійні (мають надаватися роботодавцями на основі професійних стандартів).

Наведені визначення і формулювання не є занадто прозорими. У цьому контексті слід звернути увагу на те, що компетентності набуваються через навчання (як формальне, так і неформальне) і формуються поступово. Компетентності набуваються особою, яка навчається, належать цій особі і визначають її рівень здатності до успішної діяльності.

Кваліфікація – це офіційне визнання того, що здобувач освіти досяг запланованих результатів навчання і набув відповідних компетентностей.

Якщо розглянути змістовну частину будь-якої конкретної професії (вимоги до компетентностей працівника), то стає зрозумілим, що вимоги до професій включають потреби у компетентностях різного рівня – від нульового рівня НРК до максимального. Іншими словами, частку трудових функцій окремо взятого працівника можна прослідити за декількома рівнями НРК.

Наприклад, компетентності особи, яка здобула ступінь магістра з економіки, належать до сьомого рівня НРК. Водночас, основи знань, умінь та інших компетентностей належать (частково) до всіх попередніх рівнів НРК (від 0 до 6), оскільки здобуттю освіті на другому рівні вищої освіти передує навчання на першому (бакалаврському) рівні, а деякі необхідні економістові математичні знання формуються ще у загальноосвітній школі. Тому не слід плутати рівні НРК та освітні рівні. Наприклад, нульовий рівень НРК не співпадає з освітою дітей раннього віку. Цей підхід є помилковим, оскільки безліч найпростіших професій (прибиральник службових приміщень, укладальник-пакувальник тощо) відповідають нульовому та першому рівням НРК. Отже, будь-які професії розпорошуються в НРК за всіма рівнями, але на практиці визначаються лише максимальним рівнем НРК, що відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню здобутого фаху.

Основні принципи освіти в Україні. Принципами освіти в Україні визначаються:

− рівність умов кожної людини для реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

− гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

− незалежність освіти від політичних партій;

− інтеграція з наукою і виробництвом; − взаємозв’язок з освітою інших країн;

− єдність і наступність системи освіти;

− безперервність і різноманітність освіти;

− поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.