Організаційні засади проведення атестації

Тема 1.4. Атестація робочих місць за умовами праці

План

1. Організаційні засади проведення атестації

2. Класифікація умов праці

Організаційні засади проведення атестації

Основна мета атестації робочих місць за умовами праці (надалі – атестації) полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване устаткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх потомство, як у даний час, так і в майбутньому.

Атестація проводиться відповідно до " Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці" і " Методичними рекомендаціями з проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими Міністерством праці і соціальної політики і Міністерством охорони здоров'я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.

Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

Позачергова атестація проводиться у випадках:

· докорінної зміни умов і характеру праці;

· з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу (або його виборного органу);

· за рішенням органів Державної експертизи умов праці при участі установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

У разі потреби до проведення атестації можуть залучатися проектні і науково-дослідні організації, а також технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгіртехнагляду.

Атестація робочих місць передбачає:

· установлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

· санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

· комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним і санітарним нормам і правилам;

· установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

· обґрунтування віднесення робочих місць до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

· установлення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку (див. дод. 1), скорочений робочий день, інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах;

· складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їх застосування;

· розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру, безпеки праці й оздоровлення трудящих; аналіз їх реалізації на практиці;

· вивчення відповідності умов праці до рівня розвитку техніки, технології, удосконалення порядку й умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

Слід зазначити, що санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться тільки санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я, за списками, погоджених з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Результати атестації робочих місць заносяться в карти умов праці, форма яких затверджується Міністерством праці і соціальної політики разом з Міністерством охорони здоров'я України.

Результати атестації використовуються при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення"; пільг і компенсацій – за рахунок підприємств і організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2* виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.

Клопотання підприємств і організацій про внесення змін і доповнень у списки № 1 і 2 після попереднього їхнього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Міністерства праці і соціальної політики, яке готує і подає пропозиції в Кабінет Міністрів України.

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю використання списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації покладаються на органи державної експертизи умов праці.

Організація робіт із проведення атестації робочих місць, оцінці умов праці і реалізації прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється відповідно до " Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці".

Організація робіт починається з видання керівником підприємства наказу, в якому:

· визначаються основа і завдання атестації;

· затверджується склад, голова і секретар постійно діючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження, а в разі потреби – склад структурних атестаційних комісій;

· встановлюються термін і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємств;

· визначається взаємодія з зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);

· визначаються проектні, науково-дослідні установи для проведення науково-технічної оцінки умов праці й участь у розробці заходів щодо ліквідації небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційних комісій рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і зарплати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій.

Атестаційна комісія виконує покладені на неї обов'язки в такій послідовності:

· здійснює організаційне і методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах;

· формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу; організовує її вивчення;

· визначає і залучає у встановленому порядку необхідні організації до виконання спеціальних робіт;

· організує виготовлення планів розміщення устаткування по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межи робочих місць (робочих зон) і присвоює їм відповідний номер;

· складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

· порівнює використовуваний технологічний процес, склад устаткування, використання сировини і матеріали з передбаченими в проектах;

· визначає обсяг досліджень небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища й організує їхнє дослідження;

· прогнозує і виявляє джерела небезпечних і шкідливих факторів на робочих місцях;

· встановлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменувань професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У випадку невідповідності назви професії (посади) приводиться у відповідність з ЄТКД по фактично виконуваній роботі;

· складає " Карту умов праці (надалі – Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць;

· проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці;

· уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі;

· розробляє заходи щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

Комісія виконує свої функції в період до призначення нового складу при позачерговій атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять в такій послідовності:

· визначаються характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням;

· на підставі діючих стандартів безпеки праці, санітарних норм і правил, інших регламентів визначаються нормативні значення (ГДК, ГДР) параметрів процесу;

· визначаються фактичні значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків.

Слід зазначити, що лабораторні й інструментальні дослідження можуть проводитися лише лабораторіями, що мають відповідні ліцензії. Їхнє проведення регламентоване ГОСТ 1.25-76 ГСС.Метрологическое обеспечение. Основные положения", ГОСТ 12.0.005-84. " ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения", стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ДСВ), " Системы стандартов безопасности труда" (ССБТ), медичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Прилади й устаткування для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і підлягають перевірці у встановлений термін, тобто повинні бути сертифіковані.

Дослідження фізичних, хімічних, біологічних, психофізичних факторів проводяться в процесі виконання робіт у характерних (типових) умовах виробництва при справних і ефективно діючих засобах індивідуального і колективного захисту.

Результати вимірів показників досліджуваних факторів оформляються протоколами (форми протоколів – за державним стандартом або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України) і заносяться в Карту. При цьому необхідно визначати тривалість дії фактора (у відсотках від тривалості зміни).