Висновки

Таким чином кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється у межах повноважень єдиної системи процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду, спрямоване на досягнення спільних завдань кримінального провадження і ґрунтується на його загальних засадах. Проте воно має й свої особливості, які спрямовані на вирішення питань відповідальності й покарання неповнолітніх за вчинені кримінальні правопорушення. Ці особливості пов’язані з предметом доказування, колом і статусом осіб, які беруть участь у судочинстві, з метою підвищення правової захищеності неповнолітніх, здійсненням окремих слідчих (розшукових) дій, гласністю судочинства тощо.

Норми кримінального процесуального права України, що регулюють особливості участі неповнолітніх у судочинстві, мають охоронну спрямованість. Цим нормам притаманні такі функціональні характеристики, як гнучкість, різноплановість та гуманізм. У подальшому розвиток характеру та змісту кримінально-процесуальних норм, які регулюють відповідне провадження за участю неповнолітніх, має відобразитися в таких моментах: виділенні родових (загальних) і видових (спеціальних) норм щодо неповнолітнього; деталізація змісту статей КПК, з метою усунення однобічного їх тлумачення та можливості сприйняття самим неповнолітнім.

Прокурор, слідчий суддя, суддя, здійснюючи провадження щодо неповнолітнього, застосовують необхідні знання щодо особливостей такого провадження, враховуючи вікові і психологічні особливості неповнолітніх з метою, щоб як найменше порушити звичайний уклад життя неповнолітнього, вживають всіх можливих заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

У кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, участь захисника є обов'язковою з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батьків або усиновлювачів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.

Якщо обвинуваченим є неповнолітній, то слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини.

До неповнолітньої особи не може бути застосований привід свідка. Все це є додатковими гарантіями захисту прав неповнолітніх в кримінальному процесі.

Прийнятий КПК України передбачив особливу процедуру допиту неповнолітніх та малолітніх осіб. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря. Новелою нового КПК є допит малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування).

Новий КПК України передбачає скасування інституту підписки про невиїзд та визначає наступні запобіжні заходи: і) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Крім цих запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, – передання їх під нагляд адміністрації цієї установи. Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов'язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку. Передання під нагляд батьків та інших осіб можливе лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Особа, яка взяла зобов'язання про нагляд, має право відмовитися від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь про це повідомивши.

Таким чином, провадження в кримінальних справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, визначається як особливим підходом до захисту їх прав, так і колом обставин, які необхідно обов'язково встановити, а також особливостями їх особистісного та вікового статусу. Це зумовлює необхідність проведення комплексних досліджень у сфері кримінального провадження у справах дітей.

Можна виокремити особливі принципи кримінального провадження щодо неповнолітніх:

- кримінальне провадження здійснюється виключно слідчим, який уповноважений на здійснення досудового слідства щодо неповнолітніх, оскільки існує деяка специфіка такого провадження(ст. 484 КПКУ);

- кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється лише після встановлення деяких обставин, наприклад, встановлення відомостей про особу неповнолітнього, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним злочину, умови життя (ст. 485 КПКУ);

- злочин вважається скоєним, якщо суб’єктом є особа, яка досягла мінімум 14 років. Тобто якщо особа не досягла віку кримінальної відповідальності, вона вважається недієздатною;

- наявний також принцип розуміння суду до вчиненого злочину та особисте відношення суб’єкта до своєї вини.

Як висновок можна сказати, що новий КПКУ вніс позитивні зміни у кримінальне провадження щодо неповнолітніх, оскільки врахував усі необхідні особливості для всебічного та повного розкриття справи за участю неповнолітнього. Держава нарешті розуміє, що дитину до досягнення нею повноліття можна виправити навіть без жорстких методів кримінальної відповідальності.