Тестове завдання

Видами припинення судимості є:

а) спеціальна та загальна;

б) погашення та зняття;

в) сукупність та повторність;

г) основна та факультативна.

Відповіддю на поставлене запитання є варіант «б».

Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання. Вона виражається в такому стані особи, який пов’язаний з певними цивільно-правовими і кримінально-правовими обмеженнями.

Судимість має своєю метою попередження вчинення нових злочинів як особою, що має судимість, так й іншими особами. Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Відповідно до ч. 3 ст. 88 такими, що не мають судимості, визнаються особи:

- особи, засуджені вироком суду, без призначення покарання;

- особи, засуджені вироком суду, із звільненням від покарання;

- особи, які відбули покарання за діяння, злочинність і караність яких виключена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 КК судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами. Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України є два види припинення судимості: погашення і зняття.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов’язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, в тому числі при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Погашення судимості є типовим і найбільш поширеним способом її припинення. Для того щоб судимість виявилася погашеною, необхідним є дотримання встановлених в КК умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, вид призначеного покарання, застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Однак неодмінно вимагається, щоб з моменту набуття чинності обвинувальним вироком, яким засудженому призначене покарання, пройшов певний строк.

Погашення та зняття судимості – це різні форми припинення стану судимості. Погашення судимості можливе лише за наявності передбачених статтями 89, 108 КК підстав і за умови, що особа протягом строку погашення судимості не вчинить нового злочину. Воно не потребує посвідчення спеціальним рішенням суду чи іншим документом.

Під зняттям судимості розуміється припинення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину не припиняють стан судимості автоматично. Потрібен розгляд цього питання судом.

Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим. Для зняття судимості згідно зі ст. 91 КК необхідні такі умови:

- відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі;

- закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст. 89 КК;

- встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.

Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 КК, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини.