Окремі види зобов'язань.

Зобов'язання — це правовідношення, в якому одна сто рона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утрима тися від певної дії, а кредитор має цраво вимагати від борж ника виконання його обов'язку. Таким чином, упов новаженою особою (носієм права, що випливає із зобов'я зання) в зобов'язанні є кредитор.

Види зобов'язань:

1) за розподілом прав і обов'язків розрізняють односто раннії двосторонні (взаємні) зобов'язання. В односторнп ньому зобов' язанні одна сторона є носієм прав, а інша є носієм обов'язків. У двосторонньому зобов'язанні права ти обов'язки покладені на обох сторін;

за підставами виникнення розрізняють договірні і позадоговірні зобов'язання (зобов'язання з правопору пи-лі., заподіяння шкоди й інших юридичних фактів); 3) за спрямованістю розрізняють регулятивні й охорон­ні зобов'язання. Регулятивні зобов'язання «обслуговують» цивільний обіг, тобто правомірний перехід прав і обовязків від одних осіб до інших. Охоронні зобов'язання націлені на відновлення порушених прав.

Підстави виникнення і припинення зобов'язань — це юридичні факти, у силу яких виникають і припиняються зобов'язання. До підстав виникнення зобов'язань відно­сять як дії, так і події. Дії можуть бути правомірними і неправомірними:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяль­ності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) безпосередньо з актів цивільного законодавства;

5) безпосередньо з актів органів державної влади, ор­ганів влади Автономної Республіки Крим або органів влади місцевого самоврядування;

6) рішення суду;

7) настання або ненастання події. Події, як правило, породжують зобов'язання в сукупності з діями. Наприклад, загибель майна в результаті паводка тягне зобов'язання виплатити страхову суму тільки тоді, коли майно було по­передньо застраховане.

Підстави припинення зобов'язань:

1) належне (тобто відповідне умовам) виконання зобо­в'язання. Це найбільш бажаний варіант припинення зо­бов'язання. При цьому права кредитора реалізовані, а обов'язки боржника — вичерпані;

2) передання боржником кредиторові відступного у вигляді грошей або іншого майна за згодою сторін;

3) зарахування, тобто погашення зустрічних, однорід­них вимог, термін яких уже настав;

4) за домовленістю сторін. Різновидом такого припи­нення зобов'язання є новація, за якої старе зобов'язання замінюється новим;

5) прощення боргу;

6) поєднання в одній особі боржника і кредитора. На­приклад, боржник став спадкоємцем кредитора;

неможливість виконання з не залежних від боржни­ка причин. Наприклад, індивідуально визначена (неза мінна) річ, що була предметом зобов язання, загинула без вини боржника;

8) смерть фізичної особи чи ліквідація юридичної особи. якщо зобовязання могло бути виконане тільки при особистій участі боржника, то його смерть припиняє зобо в'язання.

Загальна характеристика договору купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов’язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого вкредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.