У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.

Найважливішим принципом використання цієї схеми поліпшення показників балансу є те, що викуп акцій з їх подальшим анулюванням доцільний тільки за курсом нижче номінальної вартості акцій. У протилежному разі санаційний прибуток (емісійний дохід), який може бути спрямовано на покриття балансових збитків, не виникає, а, отже, зменшувати статутний капітал немає сенсу. Санаційний прибуток у цьому випадку дорівнює різниці номінальної вартості корпоративного права і ціною (фактичною собівартістю) його викупу емітентом і витратами, пов'язаними з процедурою викупу прав і зменшення статутного капіталу.

СП = Н_а – Ф_а – З_с, (3.1)

де СП – санаційний прибуток;

Н_а – номінальна вартість акцій;

Ф_а – ціна викупу акцій (фактична собівартість);

З_с – витрати, пов'язані з процедурою викупу прав і зменшення статутного капіталу.

Якщо корпоративні права надаються до анулювання безкоштовно, то санаційний прибуток буде дорівнювати номінальної вартості наданих до анулювання прав мінус витрати, пов'язані зі зменшенням статутного капіталу:

СП = Н_а – З_с. (3.2)

Приклад 3.2 [40] Відкрите акціонерне товариство у результаті фінансово-господарської діяльності одержало збиток у розмірі 150 тис.грн. Номінальна вартість однієї акції 50 грн. Ринковий курс акцій підприємства склав 40, 52 грн (81, 24% від номіналу). Весь резервний капітал був використаний для покриття минулих збитків. Збори акціонерів прийняли рішення про проведення санації балансу на основі зменшення статутного капіталу шляхом покупки на ринку акцій власної емісії з подальшим їхнім анулюванням. З метою мобілізації схованих резервів, а також акумулювання коштів було прийняте рішення про реалізацію об'єкта основних засобів невиробничого призначення. Балансова вартість об'єкта 200 тис.грн, ціна реалізації об'єкта 300 тис.грн. Дохід від реалізації об'єкта основних засобів акціонерне товариство використовувало для придбання власних акцій. Витрати на проведення санації склали 10 тис.грн. Структура балансу відкритого акціонерного товариства наведена в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 – Структура балансу відкритого акціонерного товариства

У результаті реалізації активів за ціною, що перевищує їхню балансову вартість, підприємство мобілізувало сховані резерви в розмірі 100 тис.грн (300000-200000), що можуть бути спрямовані на часткове покриття збитків. Збитки підприємства зменшаться на різницю між мобілізованими резервами і витратами на проведення санації (100000 – 10000) і складуть 60 тис.грн (150000– 90000). Оскільки курс акцій склав 81, 24% до номіналу, то за 300 тис.грн можна викупити акцій на загальну номінальну вартість 370 тис.грн (300000 х × 100: 81, 24). Викуплені підприємством власні акції відображаються в розділі 1 пасиву балансу в статті «Вилучений капітал» за фактичною собівартістю (ПСБУ 2 п.44). Кошти, що перебувають в розпорядженні підприємства, збільшаться на суму виторгу від реалізації основних засобів (300000) і зменшаться на суму коштів, витрачених на викуп акцій і здійснення витрат на проведення санації (20000+300000-30000-10000). За рішенням зборів акціонерів придбані акції анулюються, і статутний капітал зменшується на суму 370 тис.грн. Перевищення номінальної вартості анульованих акцій над ціною викупу складе емісійний дохід (70000), що буде спрямований на покриття збитків (60000) і поповнення капіталу (10000), і відображається в балансі як додатково вкладений капітал. Структура балансу наведена в табл. 3.2.2.

Таблиця 3.2.2 – Структура балансу відкритого акціонерного товариства, тис.грн

У результаті санації балансу, як правило, досягається не тільки покриття збитків, але і зрівноважування (чи перевищення) номінальної вартості акцій з їхньою ринковою ціною. Це уможливлює залучення фінансових ресурсів шляхом додаткової емісії корпоративних прав.

Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна тільки за умови вичерпання всіх інших можливостей покриття збитків та визначається санаційним аудитом, але її практична реалізація потребує узгодження з чинним законодавством.

Одним із важливих питань у ході санації балансу стає розрахунок вартості чистих активів господарського товариства, розмір яких відіграє вирішальну роль у визначенні шляхів подолання кризового стану на підприємстві. Ця величина об’єктивно характеризує доцільність виробничої діяльності та подальшого господарювання (ефективність використання власності). Вартість чистих активів не може бути менше певного рівня, встановленого практикою господарства та визначеного в законодавстві. Цивільний кодекс України встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу господарських товариств, зокрема акціонерного товариства (ст. 155) та товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 144).

Вартість чистих активів - величина, яка визначається господарським товариством шляхом вирахування із суми активів, прийнятих до розрахунку, суми його зобов’язань, прийнятих до розрахунку.

Для визначення вартості чистих активів будь-яких видів господарських товариств використовують відповідні методичні рекомендації[41]. Особливості ведення бухгалтерського обліку за окремими сферами господарювання (банківська, страхова, інвестиційна) викликають деякі зміни у порядку розрахунку, але економічна сутність чистих активів при цьому не залежить від сфери діяльності підприємства.

До складу активів, які приймаються до розрахунку чистих активів, належать:

А.1 Необоротні активи:

- нематеріальні активи (залишкова вартість) – код рядка у ф.1 – 010;

- незавершене будівництво – код рядка у ф.1 – 020;

- основні засоби (залишкова вартість) – код рядка у ф.1 – 030;

- довгострокові фінансові інвестиції – код рядка у ф.1 – 040;

- інші фінансові інвестиції – код рядка у ф.1 – 045;

- довгострокова дебіторська заборгованість – код рядка у ф.1 - 050;

- інші необоротні активи, включаючи відстрочені податкові активи – код рядка у ф.1 – (060 + 070).

А.2 Оборотні активи:

- запаси – код рядка у ф.1 – 100, 110, 120, 130, 140;

- векселі одержані – код рядка у ф.1 – 150;

- дебіторська заборгованість – код рядка у ф.1 – 160, 170, 180, 190, 200, 210;

- поточні фінансові інвестиції – код рядка у ф.1 – 220;

- грошові кошти – код рядка у ф.1 – 230, 240;

- інші оборотні активи – код рядка у ф.1 – 250.

А.3 Витрати майбутніх періодів – код рядка у ф.1 – 270.

До складу зобов’язань, що приймаються до розрахунку вартості чистих активів, включають:

П.2 Забезпечення наступних витрат і платежів – код рядка у ф.1 – 430.

П.3 Довгострокові зобов’язання – код рядка у ф.1 – 440, 450, 460, 470.

П.4 Поточні зобов’язання, у тому числі:

- короткострокові кредити банків – код рядка у ф.1 – 500;

- поточні зобов’язання за довгостроковими зобов’язаннями – код рядка у ф.1 – 510;

- видані векселі – код рядка у ф.1 – 520;

- кредиторська заборгованість за товари – код рядка у ф.1 – 530;

- поточні зобов’язання за розрахунками – код рядка у ф.1 – 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

П.5 Доходи майбутніх періодів – код рядка у ф.1 – 630.

Ці дані включаються до розрахунку вартості чистих активів за формулою

ЧА = (А.1 + А.2 + А.3) – (П.2 + П.3 + П.4 + П.5). (3.3)

Розроблення подальших заходів з фінансового оздоровлення підприємства ґрунтується на зіставленні величини чистих активів за формулою (3.3) з розміром статутного капіталу та з мінімальним розміром статутного капіталу, який визначається у законодавстві для певного виду господарського товариства. При порівнянні вартості чистих активів із розміром статутного капіталу рекомендується враховувати вартість фактичних витрат товариства на викуп акцій для їх подальшого перепродажу чи анулювання та заборгованість учасників за внесками до статутного капіталу.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.