Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Думка аудитора
1 Причини неплатоспроможності підприємства: відсутність замовлень (неефективна робота відділу збуту); значна дебіторська заборгованість (відсутні надійні канали збуту); підприємство має застаріле устаткування та не має конкурентоспроможних технологій; інфляція; наявність значної кількості конкурентів. 2 Сильні сторони підприємства та його можливості. Дослідження ринку фахівцями залізничного транспорту свідчить про те, що на сьогоднішній день капітально – відновлюваного ремонту потребують 2, 5 тис. пасажирських вагонів; переустаткування плацкартних вагонів під вагони – колієвимірювачі обходиться значно дешевше, ніж виготовлення нових; наявність кваліфікованого персоналу для здійснення виробничої програми.. 3 Виробничо-організаційна спроможність боржника. Економічне становище підприємства, склад його активів є такими, що для відновлення виробничої діяльності з ремонту залізничних вагонів і в результаті відновлення платоспроможності, власних оборотних коштів, які можуть бути отримані від реалізації оборотних активів підприємству недостатньо, надлишкових основних фондів підприємство не має. Таким чином, слід розглядати інші джерела фінансування, залучення яких дозволило б виконати основні завдання при застосуванні процедури банкрутства, а саме – відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів. 4 Правова спроможність боржника. Вартість чистих активів підприємства менша вартості статутного капіталу (вона навіть має від’ємне значення), заборгованість, відображена у балансі підприємства, майже вдвічі перевищує балансову вартість активів і майже вчетверо – номінальну вартість статутного капіталу. Згідно зі ст. 155 Цивільного кодексу України якщо вартість чистих активів менша статутного капіталу, то товариство зобов’язане оголосити про зменшення статутного капіталу, якщо вартість чистих активів стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації. Зменшення статутного капіталу ВАТ “КВРЗ” не збалансує вказані показники. Таким чином, відповідно до Цивільного кодексу України наявні усі передумови для прийняття власником майна підприємства рішення про ліквідацію. Згідно зі ст.36 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг. Загальний розмір вимог кредиторів становить, включаючи поточну, 2035, 1 тис.грн. Склад та структура вимог кредиторів за черговістю, у тому числі: 1-2-га черги – 922, 1 тис.грн, у тому числі із заробітної плати (враховуючи компенсацію) – 621, 3 тис.грн; 3-тя черга – 261, 6 тис.грн; 4-та черга – 851, 4 тис.грн. Враховуючи склад заборгованості 2-ї черги і переважну частину у загальній її сумі заборгованості із заробітної плати, вимоги Закону (ст. 31, 35, 36) щодо пропорційності задоволення вимог кредиторів однієї черги та однакових умов мирової угоди для кредиторів однієї черги, необхідно визнати, що практично мирова угода між ВАТ “КВРЗ” та кредиторами не може бути укладена щодо суми заборгованості 922, 1 тис.грн. Коштів, які можуть бути отримані у результаті реалізації оборотних активів, стягнення дебіторської заборгованості, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, щодо яких практично неможливо укласти мирову угоду. Враховуючи склад комітету кредиторів і розклад голосів між членами комітету кредиторів (701 голоси – ТОВ “ДЕМЕТРА”, 182 голоси – Пенсійний фонд, 179 голосів – податкова інспекція) необхідно визнати, що вирішення питання щодо прощення (списання) за мировою угодою боргів підприємства 4-ї черги можливо на умовах, прийнятних для кредиторів цієї черги. Відповідно до Кодексу законів про працю робітники, які не можуть бути задіяні в результаті реалізації плану санації, ознайомлені із звільненням. 5 Фінансова спроможність боржника. При вирішенні майбутнього підприємства-боржника принципово слід розглядати 2 концептуальних підходи: 1) продаж у процедурі санації цілісного майнового комплексу або окремо визначеного майна боржника; 2) залучення кредитних ресурсів. Реалізація першого заходу має свої позитивні сторони, але потребує часу, що може призвести до погіршення технічного і економічного стану підприємства, тобто відновлення платоспроможності боржника шляхом відновлення його виробничої діяльності без залучення коштів (кредитних) неможливо. Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок про відновлення платоспроможності підприємства, починаючи з 8-го місяця з моменту затвердження плану санації підприємство стає стабільно прибутковим, а його діяльність характеризується позитивним чистим грошовим потоком (табл. 5.1.2). Результати відновленої діяльності дозволяють провести розрахунки за отриманим кредитом у розмірі 1647, 619 тис.грн і задовольнити вимоги кредиторів 1-2-ї черг протягом 8 місяців після затвердження плану санації та 3-ї черги (на умовах відстрочення та розстрочки платежів) протягом 17 місяців після затвердження плану санації. 6 Реалізація передбачених планом санації заходів дозволить: - відновити виробничу діяльність та платоспроможність ВАТ «КВРЗ»; - протягом 8 місяців з моменту затвердження плану санації отримати дохід від реалізації продукції у сумі 11170, 742 тис.грн; - забезпечити беззбиткову діяльність і протягом 8 місяців з моменту затвердження плану санації отримати прибуток до оподаткування у сумі 1250, 585 тис.грн; - задовольнити вимоги кредиторів 1-2-ї черг у сумі 992080, 49 грн та кредиторів 3-ї черги (з відстроченням та розстрочкою платежу) у сумі 261601, 63 грн. У результаті погашення заборгованості із заробітної плати (в сумі 621348 грн) і збереження 60 робочих місць уникнути зростання соціального напруження у місті; - уникнути необхідності ліквідації підприємства з підстав, передбачених ст.155 Цивільного кодексу України.
Підпис Таблиця 5.1.2 – Розрахунок чистого грошового потоку
Продовження табл. 5.1.2
|