![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Висновок. Отже, ми зробили невеличкий огляд подій, які відбувались наприкінці Х століття у Київській Русі за часів князя Володимира Святославича – тобто власне
Отже, ми зробили невеличкий огляд подій, які відбувались наприкінці Х століття у Київській Русі за часів князя Володимира Святославича – тобто власне прийняття християнства як головної державної релігії, події, які цьому передували (а саме спроба язичницької реформи, «вибір релігії» та інші), перебіг та наслідки цього процесу. Яке ж історичне значення цього процесу? Християнізація Русі мала великий вплив на розвиток її культури та державності. Зміна релігії спричинила великі світоглядні зміни в людей – політеістична поганська релігія змінилась на монотеістичну – православне християнство (яке правда потерпіло досить великих видозмін протягом століть – відбулась так звана «асиміляція» деяких язичницьких вірувань та традицій з віруваннями та есхатологічними уявленнями релігіїї християнської). Щодо змін в культурі, то християнізація Русі справила великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури, створила умови для виникнення такого виду мистецтва як іконопис, який набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послабились, і почали створюватися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Також запровадження християнства сприяло розвитку освіти та книгописання. Звичайно, ці зміни не були одномоментними, але все ж таки, як ми бачимо, вже за сто років, в ХІ сторіччі й пізніше, християнство досить міцно займає свої позиції в Київській Русі. І, безумовно, велике значення в історії мала постать хрестителя Русі – князя Володимира Святославича. Тобто позитивні зміни, які принесло за собою прийняття християнства досить численні. Так, були й негативні моменти – але все ж таки переоцінити роль цієї події в історії нашого народу неможливо. Завдяки цій епохальній події взагалі визначилося майбутнє Київської держави - Русь стала пов`язаною в першу чергу з християнським Заходом, а не з ісламським Сходом. Саме через своє велике значення, питання про запровадження християнства на Русі завжди цікавило істориків: кількість наукових праць, статтей, монографій, нарисів на цю тему не підлягає підрахунку. На жаль, серед дійсно наукових та обґрунтованих робіт зустрічається багато і справжніх вигадок та «історичної фантастики», які подаються під виглядом наукових досліджень. Але спільним у всіх цих досліджень є те, що ніхто із дослідників просто не може применшувати значення володимирового хрещення Русі – одієї з найвизначніших подій нашої історії, яке стало поворотною подією у житті наших предків і, можна сказати, навіть вплинули на наші життя.
БАРОККО Стиль бароко виник в Італії наприкінці XVI в. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури.Во XVII в. бароко поширився в більшості європейських країн. Причому в одних наслідували італійських першоджерел, в інших - сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючої в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю. Так у Франції в XVII в. бароко знаходить вираження лише в деяких рисах церков і в інтер'єрах будинків при тому, що основним стильовим напрямком Франції XVII в. Був класицизм. Стиль бароко був суперечливим і неоднозначним. Так у різних країнах він виражав Ідею дворянської культури часів світанку абсолютизму, боротьби за національна єдність, смаки бюргерства. У бароко в порівнянні з ренесансом класичні форми здобувають інший характер і інше композиційне бачення. На зміну раціональної тектоничности приходить атектоничность, ренесансна графічність змінюється мальовничістю, пластику, що стала основним засобом художньої виразності, створює неспокійну гру світлотіні, у планах і формах панують складні криволінійні обриси, статичність ренесансних композицій змінюється бурхливою динамікою форм, групуються колони і пілястри [ 1 ], фасади й інтер'єри будинків насичуються скульптурами, в інтер'єрах широко використовується позолота, ліплення, різьблення, мальовничі плафони, що ілюзорно зображують небо з летять по ньому ангелам, разверзшейся склепіннями та ін Переваги стилю проявилися у винятково сильних за художньою виразності принципах створення архітектурних ансамблів і дивному вмінні органічно вписувати архітектуру в навколишню природу. головне в ньому - вразити уяву людини незвичайним, вплинути на його почуття. На Україні бароко характеризується своєрідними особливостями, Зокрема використанням традицій народного мистецтва. його самобутній стиль найбільш яскраво проявився в архітектурі Лівобережжя і Слобожанщини [ 2 ], возз'єднаних з Росією в результаті визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.. На західних землях України, що залишилися під владою польських магнатів, справа дещо інакше. Іншими були замовники, їхні смаки та вимоги, іншими були й архітектори, в основному іноземці, іншими були традиційні прийоми будівництва та будівельні матеріали, підсилювалася політика католицької експансії [ 3 ]. Саме цією політикою пояснюється будівництво великої кількості католицьких монастирів у Галичині, на Волині, Поділлі і Правобережжя. Одним з перших будівель, що повністю відповідали архітектурному стилю бароко, був єзуїтський костел [ 4 ] Петра і Павла у Львові, побудований в 1610-1630 рр.. італійським зодчим Джакомо Бріано. У плані - це базиліка [ 5 ] з типовим для середньовічної архітектури високо піднятим центральним нефом і аркбутанами [ 6 ] над бічними нефами, тобто рисами, висхідними до готичної архітектури. Будівля костелу майже повністю копіює римську церква капітулу єзуїтів Іль Джезу, побудовану у 1575 р. одним з засновників стилю бароко Джакомо делла Порта. Іль Джезу стає прикладом для численних католицьких церков у багатьох країнах. під Львові за його зразком з тими чи іншими відмінностями будуються костьол Стрітення (1642-1644 рр.., Архіт. Дж. Б. Джізлені), Вознесенський костел у Рудках (1728 р.). характерними для стилю бароко були також численні невеликі однонефні костели. Риси бароко стали властиві й іншим типам будівель- палацовим, замковим та іншим. (Будівля королівського арсеналу у Львові, 1635 р.) Після завершення визвольної війни й возз'єднання України з Росією, почався новий етап в історії української архітектури. на возз'єднаних землях бурхливо ростуть міста, розвиваються ремесла, торгівля, формується новий уклад життя. На землі Лівобережжя та Слобожанщини з Правобережної Україна, залишилася під владою Польщі, цілими селами і містами переселяється українське населення, грунтуються нові міста і села, ростуть і забудовуються старі. Західні центри української культури -Львів,
Луцьк, Острог поступово втрачають своє значення, поступаючись місцем Києву,
|