Особливості Англійської буржуазної революції.

Буржуазна держава і право Англії виник в ході двох англійських революцій XVII ст., Що одержали назви " Великий заколот" і " Славетна революція". Ідеологічну оболонку руху склали гасла реформи панівної церкви і відновлення " стародавніх звичаїв і вольностей", характерні для соціальних рухів середньовіччя. Разом з тим в англійській буржуазної революції вперше виразно проявилися основні закономірності розвитку буржуазних революцій нового часу, що дозволило назвати її прообразом Великої французької буржуазної революції.
Основні особливості англійської буржуазної революції зумовлені своєрідною, але історично закономірною для Англії розстановкою соціально-політичних сил. Англійська буржуазія виступила проти феодальної монархії, феодального дворянства і панівної церкви не в союзі з народом, а в союзі з " новим дворянством". Розкол англійського дворянства і перехід його більшою, обуржуазилася частини в табір опозиції дозволили ще недостатньо зміцніла англійської буржуазії отримати перемогу над абсолютизмом.
Цей союз надав англійської революції незавершений характер, обумовив обмеженість соціально-економічних і політичних завоювань. Особливістю буржуазної революції в Англії було те, що буржуазія в союзі з новим дворянством(джентрі) боролася проти монархії, старої феодальної знаті і панівної церкви. У джентрі, що стали на шлях товар-но-грошових відносин, було значно більше спільного з буржуазією, ніж з феодалами.
Збереження великого землеволодіння англійських лендлордів, рішення аграрного питання без наділення землею селянства - основний показник незавершеності англійської революції в економічній сфері. У політичній області буржуазії довелося розділити владу з нової земельної аристократією за визначальної ролі останньої. Вплив аристократії позначилося на утворенні в Англії такого різновиду буржуазної, конституційної монархії, яка поряд з представницьким органом зберегла феодальні установи, у тому числі сильну королівську владу, палату лордів, Таємна рада. Що пішли в XVIII і XIX ст. аграрна та промислова революції, в кінцевому рахунку, забезпечили панівне становище капіталістичних виробничих відносин і лідерство промислової буржуазії у здійсненні політичної влади. Протягом цього часу напівфеодальної, аристократична політична система Британії повільно й поступово перетворювалася на буржуазно-демократичну.