Психологія пропаганди. Механізми впливу пропаганди на психіку людини

Для масової свідомості характерні дві особливості - тенденція до спрощення і тенденція до конкретизації, що було показано ще на початку ХХ століття французьким дослідником психології мас Г Лебоном [4] «Спрощення -.. Це виділення декількох або єдиного нескладного ознаки для позначення складних явищ реальності. Конкретизація -.... поєднання більш-менш абстрактних понять з якими конкретними звичними образами»[5] З двох цих особливостей утворюються стереотипи Цей термін ввів в соціальні науки У Липпман в своїй роботі«Громадська думка», що вийшла в 1922 році Липпман визначив стереотип як спрощене, заздалегідь прийняте подання, не випливає з власного досвіду.

Польський дослідник пропаганди Л. Войтасік визначає стереотип «як поширені за допомогою мови або образу в певних соціальних групах стійкі уявлення про факти дійсності, що призводять до вельми спрощеним перебільшеним оцінками та суджень з боку індивідів». Войтасік відніс стереотипи до специфічної групи установок, істотно впливають " на сприйняття інформації тими людьми, які володіють ними».

Основний механізм ефективного психологічного вплива в пропаганді, на мнение низькі американський авторів, полягає в ігноруванні очевидних фактів и аргументів супротивника, у замовчуванні и неточному тлумаченні подій, перекручуванні проти-

лежні думок, фальсіфікації. Дуже часто вікорістовуються невігідні для супротивника порівняння, Що підкріплюються «об'єк тивними фактами» або «достовірнімі секретними матеріалами», отриманого з деяки «компетентних» джерел.

Фахівцямі в Галузі пропаганди даються конкретні Рекомендації з ведення політічніх діскусій, Наприклад, у полеміці назіваті супротівніків небезпечний, грата на таких почуття, Як доброта и чутлівість. Усі ці методи найкраще вплівають на людину, позбавлений критичного й аналітічного мислення, обмежень, реагуючу у своїх реакціях Лише на найпростіші стимули. Іноді вікорістовується Термін «пропагандистських дресірування», Що пріпускає Управління Людиною на Основі найпростішіх рефлексів.

Аналізуючі психологічні механізмі вплива пропаганди на псіхіку, Г. С. Мельник пише, Що «сучасна журналістика, здійснюючі заходь в Галузі пропаганди, пропонує увазі громадськості певне коло харчування, заклікаючі до усвідомлення їх важлівості для задоволення соціальної спожи інтересів, формує первинна уявлення (позитивне або. негативно) до фактів, пропонує Різні види оцінок, таких, Як «добро», «погано», «корисності», «шкідліво», «позитивно» Оцінкі можут буті складними: «Корисна, альо небезпечне», «досяжно, альо за певне умов», «вігідно, альо вімагає витрат». Оцінка містіть у даного разі НЕ Тільки схвалення, осуд, а й Елементи раціонального знання. Оцінка є прімушувальнім засобой аргументації» [41, с. 71].

Багато псіхологів СЬОГОДНІ ретельне аналізують прийому психологічного вплива, які застосовуються в пропаганді, а кож ефект такого вплива. Багато в Чому смороду збігаються з прийомами вплива и їх ефектів, Що використовуються у традіційній комерційній рекламі та інших видах рекламної діяльності.

Інтерналізація

. Візначається наданими людини до джерела інформації и у певно сенсі є аналогом рекламної ідентіфікації ЯКЩО джерело інформації - особа компетентна, то ІНФОРМАЦІЯ, передана нею, пріймається в основному на віру, не віклікає сумнівів.

Податлива згода

ЯКЩО Комунікатор є авторитетним носієм влади, а йо Аудиторія комфортно налаштована публіка, то ІНФОРМАЦІЯ спріймається зовсім некритично. Глядач, слухач, читач можут сумніватіся з приводу отріманої інформації, альо уявленням про ті, Що «крітікуваті не положено», виробляти до поступового забування Повідомлення. Так формується «мовчазна більшість». У свою черга, щира повага або Довіра вінікає Лише до справжнього авторитету.

5. Вплив соціально-псіхологічніх стереотіпів на сприйнятті змісту пропаганди

.. Одним з чінніків, а на мнение деяки фахівців, найголовнішім чинників, Що впліває на процес сприйнятті змісту пропагандистських повідомлень, є стереотипи Так психолог Т Мадржіцькій опісує Такі РІСД стереотипу:

• стереотипи є неправильними узагальнення - занадто ши-

рокімі, перебільшенімі чи Спрощення;

• стереотипи є переконань, спільнімі для певної групи людей у ​ ​ суспільстві, Переважна пов'язаними з уявленням про соціально-психологічні чи антропологічні характеристики інших суспільних груп;

• стереотипи, будучи системою переконань и установок, прийнято заздалегідь, не формують через соціальний Досвід; стереотипи передаються за допомога мови;

• стереотипи відносно стійкі и Досить Важко піддаються зміні.

На підставі ціх характеристик, на мнение Т. Мадржіцького, можна візначіті стереотипи Як пошірені за допомога мови або образу в певне соціальніх групах стійкі уявленням про факти дійсності, Що прізводять до Дуже Спрощення и перебільшеніх оцінок и суджень з боку індівідів. У цьому сенсі стереотипи мож на віднесті до спеціфічної групи установок (поряд Із забобонів). Смороду істотно вплівають на сприйнятті інформації тимі

людьми, Що володіють ними.

Основний механізм ефективного психологічного впливу в пропаганді, на думку низки американських авторів, полягає в ігноруванні очевидних фактів і аргументів супротивника, у замовчуванні і неточному тлумаченні подій, перекручуванні проти-
лежних думок, фальсифікації. Дуже часто використовуються невигідні для супротивника порівняння, що підкріплюються «об’єк­тивними фактами» або «достовірними секретними матеріалами», отриманими з деяких «компетентних» джерел.
Фахівцями в галузі пропаганди даються конкретні рекомендації з ведення політичних дискусій, наприклад, у полеміці називати супротивників небезпечними, грати на таких почуттях, як доброта і чутливість. Усі ці методи найкраще впливають на людину, позбавлену критичного й аналітичного мислення, обмежену, реагуючу у своїх реакціях лише на найпростіші стимули. Іноді використовується термін «пропагандистське дресирування», що припускає управління людиною на основі найпростіших рефлексів.

Аналізуючи психологічні механізми впливу пропаганди на психіку, Г. С. Мельник пише, що «сучасна журналістика, здійснюючи заходи в галузі пропаганди, пропонує увазі громадськості певне коло питань, закликаючи до усвідомлення їх важливості для задоволення соціальної потреби інтересів, формує первинне ставлення (позитивне або негативне) до фактів; пропонує різні види оцінок, таких, як «добре», «погано», «корисно», «шкідливо», «позитивно». Оцінки можуть бути складними: «корисно, але небезпечно», «досяжно, але за певних умов», «вигідно, але вимагає витрат». Оцінка містить у даному разі не тільки схвалення, осуд, а й елементи раціонального знання. Оцінка є примушувальним засобом аргументації» [41, с. 71].
Багато психологів сьогодні ретельно аналізують прийоми психологічного впливу, які застосовуються в пропаганді, а також ефекти такого впливу. Багато в чому вони збігаються з прийомами впливу і їх ефектів, що використовуються в традиційній комерційній рекламі та інших видах рекламної діяльності.

Інтерналізація

Визначається ставленням людини до джерела інформації і у певному сенсі є аналогом рекламної ідентифікації. Якщо джерело інформації — особа компетентна, то інформація, передана нею, приймається в основному на віру, не викликає сумнівів.

Податлива згода

Якщо комунікатор є авторитетним носієм влади, а його аудиторія комфортно налаштована публіка, то інформація сприймається зовсім некритично. Глядач, слухач, читач можуть сумніватися з приводу отриманої інформації, але уявлення про те, що «критикувати не положено», призводить до поступового забування повідомлення. Так формується «мовчазна більшість». У свою чергу, щира повага або довіра виникає лише до справжнього авторитету.