Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Перелік джерел інформації
⇐ ПредыдущаяСтр 99 из 99
|
|
1. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія; Загальна економічна теорія (Ч.1); Спеціальна економічна теорія (Ч.2): Підруч. для студ. економічних спец. вищих навч. закладів усіх рівней акредитації. — К.: Ніка-Центр, 2000.
2. Білецька Л. В., Білецький В. О., Савич В. І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2005.
3. Бортіс Г. Інституції, поведінка та економічна теорія: внесок до класико-кейнсіан. політ. Економії.– К.: Києво-Могилян. акад., 2007.
4. Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В. М. Економічна теорія: Посібник для вищої школи. — К.: Х.: ТОВ " Корвін", 2003.
5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С. Економічна теорія: підручник для студ. вищих навч. закл.. — К.: Вища школа, 2007.
6. Дмитриченко Л.І., Дмитриченко Л.А., Канівець О.П., Колесник І.В., Хімченко А.М. Політична економія: навч.-метод. посібник за кредитно-модульною системою. — Донецьк: Норд-Прес, 2008.
7. Добрынин А.И. Тарасевич Л.С. Экономическая теория. – СПб.: Питер, 1994.
8. Довбенко М.В. Сучасна економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Академія, 2005.
9. Долан Э. Линдсей Д. Макроекономика. – СПб.: Питер, 1994.
10. Економічна теорія: Політекономія / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001.
11. Крайник О.П., Бліщук К.М., Третяк Г.С. Сучасна економічна теорія: Навч. посіб. — Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002.
12. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: Дело, 1993.
13. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т. – М.: ИНФРА-М,, 1992.
14. Мельник Л. Ю., Макаренко П. М. Економічна теорія: політекономічний контекст: навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К.: Кондор, 2008.
15. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М., Кириленко І.Г. Економічна теорія на межі тисячоліть: Навч. посібник. — К.: ІАЕ УААН, 2003.
16. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підручник. – К.: Знання, 2000.
17. Мочерний С.В. Економічна теорія: навч. Посіб. — К.: Академія, 2008.
18. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.
19. Мочерний С. В., Устенко О. А. Основи економічної теорії: навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2009.
20. Основи економічної теорії: Підручник. / За ред. Гальчинського А.С., Єщенко П.С., Палкіна Ю.І. – К.: Вища школа, 1995.
21. Основы экономической теории: политэкономический аспект. Ученик / Отв.ред. Г.Н.Климко. – К.: Знання, 2001.
22. Основи економічної теорії / Гуревічов М.М. та інші. Навчальний посібник – Харків: НТУ “ХПІ”, 2002.
23. Політична економія: Навч. посіб. для студентів / За ред. проф. С.І. Архієреєва, доц. В.С. Духова, доц. Н.Б. Решетняк. – Харків: НТУ“ХПІ”, 2006.
24. Політична економія. Навч. посібник / За ред. Кривенка Т. – К.: Вища школа, 2002.
25. Поплавська Ж.В., Тивончук І. О., Козяк В. Д. Основи економічної теорії. – Львів: Нац. ун-т Львів. політехніка, 2006.
26. Предборський В.А., Гарін Б.Б. Кухаренко В.Д. Економічна теорія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Кондор, 2007.
27. Сучасна економічна теорія: [Навч.посіб.]/О.П. Крайник, К.М. Бліщук, Г.С. Третяк. - Львів, 2002.
28. Ткач А. А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія: навч. посіб. для студ. ВНЗ. — К.: Центр учбової літератури, 2007.
29. Чухно А. А., Юхименко П.І., Леоненко П. М. Сучасні економічні теорії: підручник. – К.: Знання, 2007.
30. Шевченко Л. С., Гриценко О. А., Макуха С. М. Основи економічної теорії: підруч. – Харків, 2008.
Додаток Б
СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ Абсолютна перевага — здатність країни виробляти товари чи послуги ефективніше за інші країни. Автоматичні стабілізатори — сукупність важелів державного регулювання економіки (податків, бюджетних видатків тощо), здатних пом'якшувати коливання ділової активності і перепади у доходах фірм та людей. Адаптивні очікування — підхід, згідно з яким люди формують свої сподівання щодо поведінки певної економічної змінної на підставі динаміки цієї змінної у найближчому минулому. Адміністративні ціни — різновид цін, що встановлюються державою й утримуються сталими протягом певного часу. Адміністративно-командна (командна, централізовано-планова) система — спосіб економічної організації суспільства, за якого всі питання вирішуються централізовано державними органами. Головні риси: державна власність на ресурси, бюрократизація та монополізація економіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний розподіл життєвих благ та панування номенклатури. Альтернативна вартість (вартість втраченої можливості) – вартість за найкращої альтернативи, від якої відмовилися. Амортизація — відшкодування у грошовій формі вартості капітальних благ, яке відповідає їх зношенню (фізичному — внаслідок використання у виробництві і моральному — внаслідок здешевлення наявних машин і механізмів або виникнення продуктивніших їх аналогів). Аналітична економія — відображення економіки, її взаємозв'язків і закономірностей; вивчає поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ і послуг в умовах обмежених ресурсів; є наукою про вибір суспільством раціональних способів використання ресурсів для задоволення своїх потреб у сучасному і майбутньому. Антитрестівське законодавство — сукупність нормативно-правових актів країни, які забороняють таємні угоди між фірмами, монополізацію ринків, що дають змогу підвищувати ціни і обмежувати конкуренцію. Багатство (майно) — чиста вартість матеріальних і фінансових засобів (всі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Баланс поточних операцій (поточний рахунок) — розділ платіжного балансу країни, який відображає її експорт та імпорт, невидимі операції та деякі інші статті. Банк — комерційне підприємство, яке здійснює розрахункові операції, надає різноманітні послуги (трастові, фондові тощо) та позики іншим підприємствам і населенню. Банківські операції — операції, які забезпечують функціонування і прибутковість банків. Розрізняють пасивні (залучення депозитів) і активні (надання кредитів) операції. Банківські резерви — частина депозитів, яку банк відкладає готівкою у касі чи як безпроцентні вклади у Центральному банку. Банкрутство — неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснювати платежі за борговими зобов'язаннями, яку засвідчує судова інстанція. Безготівкові гроші — записи на рахунках у банках. Безробіття — ситуація у сфері зайнятості, коли працівники, які погодилися б працювати за наявну заробітну плату, не можуть знайти роботу. Основні види: фрикційне (внаслідок зміни місця роботи або пошуків першого її місця); структурне (пов'язане з розбіжністю попиту і пропозиції робочої сили у різних галузях); циклічне (через періодичні спади ділової активності). Структурне та циклічне безробіття разом становлять вимушене безробіття. Бюджетний дефіцит — надлишок видатків державного бюджету над надходженнями до нього; звичайно фінансується шляхом позик (інший шлях — емісія грошей); рівень дефіцитності бюджету обчислюється як процентне відношення дефіциту до ВВП. Бюджетний надлишок — перевищення надходжень до державного бюджету над його видатками. Валові (загальні) витрати — сума постійних і змінних витрат фірм за короткостроковий період. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах державної території країни з ресурсів, що належать як резидентам даної країни, так і іноземцям. Валовий національний продукт (ВНП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених з ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси розмішені, у цій країні чи за кордоном. Валюта — гроші або інші фінансові інструменти, які застосовуються країнами у міжнародних розрахунках. Розрізняють вільно конвертовану валюту (обмінюється без перешкод на інші валюти), частково конвертовану (обмінюється за певних обмежень) та замкнуту (коли обмін на інші валюти блокований). Валютні ресурси — частина золотовалютних резервів країни у вигляді валют інших країн, які країна використовує у міжнародних розрахунках, стикаючись з труднощами платіжного балансу. Валютний кошик — фіксований набір валют, який використовується для вимірювання середньозваженого курсу окремих валют. Валютний курс — ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої. Розрізняють європейське (пряме) та британське (непряме) обчислення валютного курсу. Валютний ринок — місце, де взаємодіють продавці та покупці (насамперед великі комерційні банки) валюти як особливого товару, щоб визначити її ціну і кількість. Вексель простий — боргове зобов'язання, яке видається позичальником грошей на ім'я кредитора; містить дані про місце і час видачі, суму зобов'язання, місце і час платежу. Вертикальна (горизонтальна) інтеграція — поєднання в одній фірмі різних галузей виробництва, які є послідовними стадіями технологічного процесу (вертикальна); поєднання в одній фірмі виробництв різнорідної продукції на одній технологічній основі (горизонтальна інтеграція). Взаємодоповнювані товари і послуги — товари або послуги, які споживаються разом (тенісні ракетки, ліва та права шкарпетки), коли ціна на один із товарів знижується (зростає), то попит на другий збільшується (зменшується). Відкрита економіка — економіка країни, пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоекономічних зв'язків або незначний їх розвиток. Вільна торгівля — зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами. Види інфляції — за темпами розрізняють повзучу, галопуючу, гіперінфляцію; за джерелами — інфляцію попиту та витрат (пропозиції). Використовуваний доход (ВД) — фактичний заробіток (за вирахуванням податків); частина національного доходу, що залишається родинам та індивідам для споживання та заощадження. Вимірювання національного продукту — система рахунків, за допомогою яких визначається національний продукт країни за певний проміжок часу; розрізняють метод потоку товарів (додаванням видатків покупців на товари і послуги) і метод потоку доходів (додаванням факторних доходів). Виробники — підприємства, які використовують власні і залучені виробничі ресурси для виготовлення товарів і послуг. Виробничі ресурси (фактори виробництва) – сукупність ресурсів, що використовуються для виробництва товарів і послуг: земля, праця, капітал, підприємницькі здібності. Виробнича функція — математична функція, яка визначає можливий обсяг виробництва в межах фірми або економіки країни за даних ресурсів і технології. Власний капітал — активи фірми мінус її зобов'язання (борги). Галузь — група фірм, які виробляють однакові або однорідні продукти. Гнучкий (плаваючий) валютний курс — система обмінних валютних курсів, коли центральний банк утримується від втручання у функціонування валютних ринків. Граничні витрати — приріст сукупних витрат, необхідних для виробництва додаткової одиниці продукції (або зменшення сукупних витрат, коли виробництво скорочується на одиницю продукції). Гранична корисність — додаткова корисність, одержувана від споживання додаткової одиниці блага. Граничний продукт — додатковий продукт, одержаний внаслідок збільшення певного фактора на додаткову одиницю за сталих інших факторів виробництва. Гранична схильність до заощаджень — частка приросту заощаджень у прирості використовуваного доходу: показує, на скільки збільшуються заощадження, якщо вказаний доход зростає на одиницю. Гранична схильність до споживання — частка приросту споживання у прирості використовуваного доходу, показує, на скільки збільшується споживання, якщо вказаний доход зростає на одиницю. Громадські товари (блага, товари колективного споживання) — товари, використання яких однією особою не зменшує їх обсягу, доступного для використання іншими особами (маяки, національна оборона). Гроші — все, що продавці приймають за свій товар. Гроші виконують три функції: міри вартості, засобу обміну, засобу нагромадження. Грошова маса — сукупний обсяг готівки (паперових грошей та монет) і поточних чекових рахунків, які використовуються у грошовому обігу. Грошова система — спосіб організації грошового обігу у даній країні, закріплений законом; охоплює найменування грошової одиниці (Китай — юань, Україна — гривня); види державних паперових знаків і монет, які мають законну платіжну силу; порядок безготівкового обігу; центри регулювання безготівкового обігу з боку держави. Девальвація — зменшення офіційної ціни грошової одиниці країни, вираженої у грошових одиницях інших країн; протилежним поняттям є ревальвація — підвищення офіційного курсу грошової одиниці країни. Дезінфляція — зниження високого темпу інфляції. Депозит — сума грошей, яку клієнт вносить на зберігання у банк. Депресія — глибокий, затяжний спад, що триває декілька років. Державний борг — заборгованість уряду, обумовлена позиками для фінансування нагромадженої різниці між щорічними бюджетними дефіцитами і надлишками. Державний бюджет — баланс доходів і видатків держави за певний проміжок часу (як правило, за рік). Дефлювання (інфлювання) – зведення номінальних вартісних змінних до реальних; здійснюється шляхом ділення номінальних (визначених у поточних цінах) змінних на індекс цін. Дефляція — падіння загального рівня цін. Діловий цикл — періодичні коливання рівня ділової активності (національного обсягу виробництва, доходу, зайнятості); звичайно триває кілька або кільканадцять років; характеризується одночасним розширенням або звуженням виробництва у багатьох секторах економіки. Діловий цикл містить 4 фази: спад (реальний ВВП падає); дно (найнижча точка спаду); піднесення (реальний ВВП зростає); вершина (найвища точка піднесення). Дисконтна (облікова) ставка — ставка проценту, яка встановлюється центральним банком по позиках, які він надає комерційним банкам. Довгострокова крива сукупної пропозиції — графічне відображення залежності між обсягом національного виробництва та рівнем цін у довгостроковому періоді; має вигляд вертикальної лінії. Довгостроковий період — у мікроекономіці — час, протягом якого фірми можуть вийти з галузі або увійти до неї, змінивши функціонуючий капітал; у макроекономіці — час, протягом якого всі ціни, угоди щодо зарплати, податкові ставки можуть пристосуватися до нових умов. Додана вартість — різниця між вартістю вироблених фірмою товарів і послуг та вартістю матеріалів і сировини, які куплені у постачальників. Досконала конкуренція — ринкова структура з великою кількістю продавців і покупців; пропоновані товари — однорідні, жодна фірма не має вирішального впливу на ринкову ціну. Дохід — надходження зарплати, процента, дивідендів та інших грошових виплат, які одержує особа чи країна протягом певного часу. Економічна система — запроваджений суспільством спосіб економічної організації. Економічне благо — благо, кількісно обмежене порівняно з людськими потребами, тому воно розподіляється шляхом встановлення ціни. Економічне зростання — збільшення виробництва у країні; вимірюється щорічним темпом збільшення реального ВВП. Економічний прибуток — різниця між повним виторгом фірми та явними і неявними витратами виробництва, враховуючи альтернативну вартість. Економічні потреби — бажання, які можна задовольнити шляхом споживання товару чи послуги. Економічні функції держави — сукупність напрямків державного регулювання економіки: правове регулювання економіки; сприяння конкуренції та пом'якшення наслідків від невдач ринку; організація виробництва колективних благ; коригування побічних наслідків діяльності (переливів); перерозподіл доходів; здійснення макроекономічної політики. Експорт — потік товарів і послуг, які виробляються у даній країні, для інших країн. Еластичність — позначення реакції однієї змінної на зміну іншої. Еластичність попиту (пропозиції) за ціною — процент зміни величини попиту на товар (його пропозиції), що припадає на 1% зміни його ціни; попит (пропозицію) називають еластичним (еластичною), якщо коефіцієнт еластичності більший за одиницю, та нееластичним (нееластичною) — якщо він менший за одиницю. Ефективність — 1) співвідношення витрат і результатів в економіці; 2) відсутність втрат; 3) використання ресурсів, яке забезпечує максимально можливий рівень задоволення потреб за даних факторів виробництва і технологій. Ефект масштабу — збільшення продуктивності або зменшення середніх витрат виробництва в результаті зростання в однаковій пропорції усіх факторів виробництва. Ефект «третіх осіб» — ситуація в економіці, коли частина вигод або витрат, пов'язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є його виробником або споживачем. Загальна рівновага — стан економіки, за якого рівень цін на товари і послуги забезпечує рівновагу на всіх ринках, що не спонукає суб'єктів змінювати свою поведінку. Зайняті — особи, які виконують певну оплачувану роботу або мають роботу, але не виконують її з певних причин (відпустка тощо). За інших рівних умов — прийом дослідження, за якого всі фактори, за винятком одного, вважаються сталими. Закон Оукена — відкритий А. Оукеном емпіричний зв'язок між циклічними змінами у ВНП і безробіттям. Закон твердить, що зниження безробіття на 1 % збільшує реальний ВВП приблизно на 2 %. Закон Сея — концепція Ж.-Б. Сея, за якою пропозиція товарів створює свій власний попит. Закон справедливий, якщо сукупна купівельна спроможність суспільства відповідає (дорівнює) сукупним доходам і обсягу виробництва. Закон спадної віддачі — твердить, що додатковий обсяг продукції від послідовного збільшення одного фактора виробництва зменшується, коли інші фактори залишаються сталими. Збалансований бюджет — ситуація, коли сума урядових видатків дорівнює сумі надходжень. Збурення пропозиції — раптова зміна у витратах виробництва або продуктивності, що справляє значний вплив на сукупну пропозицію, внаслідок чого реальний ВВП та рівень цін раптово змінюються. Змішана економіка — економіка, яка ґрунтується на ринковому вирішенні проблем організації та на державному регулюванні макроекономічних процесів. Золотий стандарт організація грошового обігу, за якої банківські білети розмінюються на золото. Імпорт – видатки окремих осіб чи фірм на товари і послуги, вироблені в інших країнах. Індекс споживчих цін — відношення вартості фіксованого кошика споживчих товарів і послуг протягом певного періоду (переважно року) до його вартості у базовому періоді. Інвестиції (капіталовкладення) — додаткові вкладення в економіку, вигоди від яких проявляються у майбутньому (будівництво нових об'єктів, підвищення кваліфікації працівників тощо). Розрізняють валові (всі вкладення) та чисті (валові мінус амортизаційні відрахування) інвестиції. Індивідуальна власність — правова форма фірми, яка є власністю однієї особи. Інновація — 1) запровадження нових методів виробництва; 2) виявлення нового ринку; 3) поставка на ринок готового продукту. Інтервенція - діяльність центрального банку країни щодо купівлі-продажу національної валюти на ринках з метою впливу на її обмінний курс. Інфляція — усталене зростання загального рівня цін, яке вимірюється індексом цін. Інфраструктура — капітальні блага, які забезпечують умови економічного розвитку (шляхи сполучень, мережа комунікацій тощо). Капітал — один з основних факторів виробництва, який складається з вироблених товарів, призначених для подальшого використання у процесі виробництва. Розрізняють основний (будівлі, машини, механізми) та обіговий (сировина, паливо, матеріали) капітали, які разом взяті становлять реальний продуктивний капітал. Капіталізм — суспільний лад, за якого переважна частина матеріальних ресурсів (земля, капітал) належить приватним особам, застосовується наймана праця, а ринок з незначним державним втручанням є головним механізмом розподілу ресурсів і доходів та вирішення питань економічної організації. Капіталомісткість — відношення сукупного капіталу до річного ВВП; один з показників ефективності економіки. Капіталоозброєність — відношення сукупного капіталу до вартості робочої сили. Квота — один з важелів протекціонізму, за допомогою якого обмежується імпорт певних товарів у дану країну. Квазісуспільні (квазідержавні) блага — товари і послуги (вулиці, музеї, бібліотеки), виробництво яких може забезпечуватися за допомогою ринкової системи, але фінансується державою, щоб не допустити виникнення дефіциту ресурсів у цій сфері. Кейнсіанство — один з провідних напрямків аналітичної економії у XX ст., основи якого були закладені Дж. М. Кейнсом. Центральним пунктом кейсіанства є положення про відсутність за ринкової економіки ефективного попиту та необхідність здійснення державою фіскальної і монетарної політики для забезпечення такого попиту. Кількісна теорія грошей — твердить, що ціни змінюються пропорційно до пропозиції грошей; є вихідним пунктом монетаризму. Кількісне рівняння обмін у — тотожність, що виражається формулою: MV=PQ, де M - пропозиція грошей; V- швидкість обігу грошей; P- рівень цін; Q - фізичний обсяг вироблених товарів і послуг. Кінцева продукція — товари і послуги, які купуються для споживання, а не для подальшої обробки чи переробки. Протилежним поняттям є проміжна продукція. Класична школа — панівний до появи робіт Дж. М. Кейнса напрямок аналітичної економії, засновником якої був А. Сміт. Школа виходила з того, що природні економічні закони (конкуренції, ціни тощо) є найкращим механізмом узгодження приватних і суспільних інтересів, розподілу ресурсів і доходів, стимулювання ефективного розвитку економіки. Конкуренція — суперництво між виробниками за покупців на ринку. Корисність — задоволення від споживання товару чи наданих послуг. Короткострокова крива сукупної пропозиції — графічне зображення функціональної залежності між обсягом національного виробництва та загальним рівнем цін у короткостроковому періоді, коли зміни у сукупному попиті можуть впливати на обсяг виробництва; має вигляд висхідної лінії, що складається з горизонтального (кейнсіанського), проміжного (висхідного) і вертикального (класичного) відрізків. Короткостроковий період — у мікроекономіці — період часу, недостатній для збільшення виробничих потужностей фірм; у макроекономіці — період часу, протягом якого такі фактори, як податкові ставки, сподівання, ціни не можуть повністю пристосуватися до змін в економіці. Корпорація (акціонерне товариство) — правова форма підприємства, яка юридичне відокремлена від тих, хто нею володіє (акціонерів), у зв'язку з чим останні несуть обмежену відповідальність за його збитки. Кредитні гроші — векселі, чеки, кредитні картки, які використовуються у розрахунках. Крива інвестиційного попиту — графічне зображення функціональної залежності між попитом на інвестиції та рівнем позичкового проценту; має вигляд спадної кривої. Крива Лаффера — графічне зображення функціональної залежності між величиною податкової ставки і обсягом податкових надходжень до бюджету. З підвищенням податкової ставки доходи держави спочатку зростають, але з досягненням нею певної межі — доходи починають падати. Крива ринкового попиту — графічне зображення оберненої залежності між величиною попиту на товар на певному ринку та цінами на нього (за інших рівних умов); має вигляд спадної кривої. Крива ринкової пропозиції — графічне зображення прямої залежності між величиною пропозиції товару на певному ринку та цінами на нього (за інших рівних умов); має вигляд висхідної кривої. Крива Філіпса — графік, який ілюструє обернену залежність між рівнем безробіття та темпом інфляції; може застосовуватися лише стосовно короткострокового періоду та інерційної інфляції. Кругообіг доходів і видатків — спрощена модель економіки, яка відображає взаємодію домогосподарств і фірм у процесі обміну виробничими ресурсами та товарами і послугами на відповідних ринках. Ліквідність — властивість фінансових активів та матеріальних цінностей перетворюватися на готівку. Лібералізм — економічна філософія, яка підкреслює важливість особистої свободи в економічних і політичних справах. Людські ресурси — один з головних факторів виробництва; характеризується кількістю та якістю людських зусиль, які спрямовуються на виробництво товарів і послуг. Макроекономіка — частина економічної теорії, що вивчає національну економіку як єдине ціле; вивчає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, зовнішньоекономічні зв'язки. Макроекономічна політика — сукупність важелів та інструментів, що застосовуються державою з метою регулювання макроекономіки; її головними завданнями є: доцільні темпи зростання, висока зайнятість, стабільні ціни, збалансований платіжний баланс, а головними видами — фіскальна, монетарна політика доходів, зовнішньоекономічна політика. Макроекономічна рівновага — обсяг ВВП, за якого сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. Межа виробничих можливостей — графічне зображення виробничих можливостей економіки за повної зайнятості, повного обсягу виробництва, сталих ресурсів і технології у вигляді комбінацій двох товарів. Меркантилізм — перша економічна школа аналітичної економії (XV—XVII ст.), представники якої ототожнювали багатство нації з золотом і вважали, що економічна політика має сприяти залученню до країни більшої кількості грошей шляхом підтримання активного торгового балансу. Міжнародні економічні організації — організації, створені для забезпечення розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародний поділ праці — спеціалізація виробників окремих країн на випуску тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну нею між країнами. Мікроекономіка — частина економічної теорії, що вивчає окремі елементи економіки (поведінку фірм, ринків окремих товарів тощо). Мито — податок на імпортні товари. Модель — спрощена система економіки або її окремих елементів, яка будується шляхом відкидання другорядних і врахування сталих взаємозв'язків в економіці. Модель мультиплікатора — макроекономічна концепція Дж.-М. Кейнса, що ґрунтується на існуванні взаємозв'язку між автономними видатками, змінами в обсягах виробництва та зайнятості. Монетаризм — сучасна економічна школа, яка виходить з того, що зміна пропозиції грошей є головною причиною макроекономічних коливань. Монетарна політика — один із видів макроекономічної політики, суть якої полягає у контролюванні центральним банком країни пропозиції грошей, процентних ставок, ринків капіталу. Монополія – ринкова структура з єдиним продавцем певного товару, послуги чи виробничого ресурсу. Монополістична конкуренція — ринкова структура, що передбачає продаж дещо диференційованих продуктів великою кількістю малих виробників, а також легке входження на ринок. Мультиплікатор — відношення зміни рівноважного ВВП до зміни у будь-якому компоненті сукупних видатків; коефіцієнт, на який треба помножити зміну в кожному компоненті сукупних видатків, щоб знайти підсумкову зміну рівноважного ВВП. Надлишок - перевищення кількості пропозиції товару над кількістю попиту на нього внаслідок того, що ціна на нього вища за рівноважну. Натуральне господарство — форма організації виробництва, коли виготовлені продукти призначаються для споживання всередині господарства; переважало на попередніх стадіях цивілізації. Національний дохід — сума факторних доходів; різниця між чистим національним продуктом (ЧНП) і непрямими податками. Невидима рука — запроваджена А. Смітом концепція, згідно якої людина у своєму прагненні до власної вигоди невидимою рукою ринку спрямовує свою діяльність у напрямку, сприятливому для всіх і для кожного. Недосконала конкуренція — ситуація на ринку, коли фірма (покупець), що продає (купує) товар, здатна (здатний) впливати на його ціну. Незалежні товари — товари А та Б є незалежними, якщо ціна товару А не впливає на величину попиту товару Б (за інших рівних умов). Немитні бар'єри — 1) система ліцензування невиправданих стандартів якості товарів; 2) бюрократичні заборони у митних процедурах; 3) добровільні експортні обмеження між країнами. Неокласична модель зростання — теорія, яка наголошує на важливості нагромадження капіталу при поясненні зростання реального ВВП. Нерозподілений прибуток — частина чистого доходу (прибутку) корпорації, яка не розподіляється як дивіденд між власниками акцій, а утримується для її розвитку. Номінальна процентна ставка — рівень процента, не скоригований на інфляцію. Номінальний ВВП — валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних цінах. Норма безробіття — частка безробітних у загальному потенціалі робочої сили країни. Нормальні товари — товари, величина попиту на які зростає при збільшенні доходу споживача. Обмін — торгівля товарами (послугами) в обмін на інший товар або гроші. Облігація – цінний папір, який приносить процент; випускається корпорацією або урядом і гарантує у майбутньому повернення суми грошей (ціна облігації) плюс процент у точно встановленому розмірі. Операції на відкритому ринку — діяльність центрального банку щодо купівлі-продажу державних цінних паперів з метою впливу на банківські резерви, на пропозицію грошей, процентні ставки; операції купівлі збільшують, продаж — зменшують пропозицію грошей. Особистий доход — різниця між національним доходом і сумами, які привласнюються приватними фірмами або державою, до якої додаються трансфертні платежі (допомога по безробіттю, пенсії, виплати соціального страхування). Парадокс вартості — полягає у тому, що багато необхідних для життя продуктів мають низьку, а предмети розкоші — високу ринкову вартість (відповідно вода і діаманти). Це пов'язано з тим, що ціна відображає не сукупну, а граничну корисність товару. Парадокс ощадливості — полягає у тому, що рішення суспільства заощаджувати більше може спричиняти до скорочення реальних заощаджень, оскільки збільшення заощаджень означає зниження споживчих видатків, в результаті чого сукупний попит і ВВП, а зрештою інвестиції і заощадження, можуть зменшитися. Партнерство — правова форма фірми, що об'єднує двох або більше власників, які погоджуються розподіляти між собою прибутки чи втрати фірми у певній пропорції. Тіньова економіка — незареєстрована економічна діяльність. Підприємці — частина людських ресурсів, яка бере на себе ризик організації інших ресурсів для виробництва товарів і послуг. Платіжний баланс — баланс міжнародних операцій країни протягом певного періоду щодо товарів і послуг, руху капіталу, матеріальних та фінансових активів. Податки — обов'язкові платежі у держбюджет у визначеному законодавством країни порядку. Поділ праці — спосіб організації праці, за якою кожний працівник виконує спеціалізовану операцію у загальному процесі виробництва. Позитивна економіка — економічний аналіз, який описує і пояснює економічні факти і процеси такими, якими вони є. Повна зайнятість — зайнятість робочої сили країни за винятком фрикційного безробіття. Показник економічної активності населення — відношення кількості зайнятих і безробітних (робочої сили) до кількості населення у віці від 16 років і старше. Попит (ринковий) — кількість товарів (послуг), яку готові купити споживачі за даного рівня цін та інших однакових умов протягом певного періоду. Порівняльна перевага — закон, за яким країна має спеціалізуватися на виробництві і експорті тих товарів, які вона може виробляти за відносно нижчих витрат та імпортувати ті з них, виробництво яких обходиться їй відносно дорожче. Постійні витрати — витрати виробництва, які не залежать від обсягу виробництва фірми (у короткостроковому періоді). Потік і запас — два способи вимірювання економічних величин; якщо вимірювання відбувається за певний період часу, говорять про «потік», якщо на певну дату — говорять про «запас». Поточні рахунки (банківські гроші) — вклади у комерційні банки або іншу фінансову установу, на які можна виписувати чеки і які є грошима для операцій. Прибуток — в аналітичній економії різниця між виторгом і повними витратами на виробництво товару. Природний рівень безробіття — рівень безробіття: 1) який не індукує посилення інфляції; 2) за якого всі фактори, що підвищують або знижують заробітну плату, перебувають у рівновазі (зрівноважені). Прогресивні, пропорційні і регресивні податки — види прямих податків за сучасної економіки; середня ставка оподаткування для осіб з вищими доходами є відповідно вищою, однаковою чи меншою. Продуктивність — відношення обсягів випуску продукції до витрат ресурсів за певний період часу; зростає під впливом розвитку техніки і технології, підвищення кваліфікації та капіталоозброєності праці. Проміжні товари — товари, які піддавалися певній обробці, але не є кінцевим продуктом (сировина, напівфабрикати). Пропозиція (ринкова) — кількість товарів (послуг), яку готові виробити і продати фірми за даного рівня цін та інших однакових умов. Пропозиція робочої сили — кількість працюючих, яка залежить від кількості населення країни, його складу, реальної заробітної плати. Протекціонізм — зовнішньоекономічна політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції; головні знаряддя — мито та квота. Прямі та непрямі податки — прямо оподатковуються безпосередньо індивіди або фірми (податок на прибуток, заробітну плату); опосередковано (непрямо) — товари і послуги (акцизний збір, податок на додану вартість). Реальна заробітна плата — кількість матеріальних благ і послуг, які працівник може придбати за номінальну заробітну плату. Реальна процентна ставка — номінальна процентна ставка мінус темп інфляції. Реальний ВВП – номінальний ВВП, скоригований на дефлятор ВВП. Рівень зайнятості — частка населення країни у віці від 16 років і старше, яке має роботу. Рівноважна ціна (ціна ринкової рівноваги) — ціна, за якої кількість попиту та пропозиції товару (послуги) на певному ринку збігаються. Ринкова економіка — економіка, яка проблеми своєї організації вирішує за допомогою ринкового механізму. Ринкова рівновага — ситуація на ринку певного товару, коли попит і пропозиція за обсягом збігаються. Ринкова структура — конфігурація ринку, обумовлена ступенем конкуренції та ринкової сили. Ринок — місце (простір, сфера), де взаємодіють продавці і покупці, визначаючи ціни і кількість певних товарів або послуг. Ринок капіталів — ринок, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів (грошей, цінних паперів). Робоча сила — за офіційною статистикою, населення країни у віці від 16 років і старше, яке має роботу або активно ЇЇ шукає. Споживання — сукупні видатки індивідів або країни на товари споживання за певний період часу. Ставка (норма) процента — ціна, яка сплачується за позичені гроші за певний проміжок часу. Стагфляція — ситуація в економіці, коли спад національного обсягу виробництва і високе безробіття поєднуються з високим темпом інфляції. Субсидія — платежі, які виплачує уряд фірмам чи індивідам. Сукупна пропозиція — кількість товарів і послуг, тобто обсяг національного виробництва, який фірми мають бажання виробляти і продавати за даного рівня цін, а інші обставини залишаються без змін. Сукупний попит — кількість товарів і послуг (обсяг національного виробництва), яку мають бажання купити покупці за даного рівня цін, а інші обставини залишаються без змін. Суспільні товари — товари, вигоди від споживання яких одержує все суспільство (маяки, національна оборона). Протилежне поняття — товари індивідуального вжитку (житло, одяг). Технічний прогрес — запровадження нових методів виробництва, які скорочують витрати і, отже, підвищують продуктивність економіки, що розширює межі виробничих можливостей. Товари нижчої споживної цінності — товари, попит на які зменшується із зростанням доходу споживача. Торговельний баланс — частина рахунків платіжного балансу країни, яка відображає експорт і імпорт товарів. Торговельні бар'єри — протекціоністські заходи, за допомогою яких уряди прагнуть зменшити імпорт (мито, квота, обтяжливі регулятивні процедури). Трансакційні витрати –витрати у сфері обміну, пов'язані з передачею прав власності. Трансфертні платежі — платежі, які держава виплачує індивідам (допомога по безробіттю, малозабезпеченим тощо). Трудова теорія вартості — економічна концепція, розвинута В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, згідно з якою обмін товарів відбувається відповідно до кількості затраченої на їх виробництво праці. Фірма — відокремлена виробнича одиниця економіки; наймає робочу силу, купує інші фактори виробництва, забезпечує виробництво і продаж товарів. Фіскальна політика — один із видів макроекономічної політики, яка має справу з державним бюджетом — податками і урядовими видатками. Фондова біржа — організований ринок, де відбувається торгівля звичайними акціями. Хеджування (страхування від втрат) — спосіб уникнення ризику шляхом проведення нейтралізуючих операцій. Центральний банк — провідна ланка банківської системи країни, яка відповідає за пропозицію грошей, контроль фінансової системи, особливо комерційних банків, кредитну кон'юнктуру, збереження офіційних золотовалютних резервів. Цінні папери — різні фінансові активи: акції, облігації, векселі тощо. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — різниця між ВВП країни і амортизаційними відрахуваннями. Чистий експорт — величина експорту товарів і послуг мінус величина їх імпорту. Швидкість обігу грошей — кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг. «Що?», «Як?», «Для кого?» — три фундаментальні проблеми економічної організації. «Що» — передбачає, скільки кожного товару чи послуги буде вироблено з обмежених ресурсів; «Як» — вибір певної технології; «Для кого» – стосується розподілу споживчих благ серед членів суспільства.
ЗМІСТ
| Передмова……………………………………………………………. Глава 1. Предмет і метод економічної теорії................................................................................................................... 9 1. Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління 9 2. Основні економічні проблеми. Крива виробничих можливостей 10 3. Предмет і метод економічної теорії 12 4. Еволюція економічної науки 13 Основні поняття....................................................................................................... 16 Практикум....................................................................................................... 17 Глава 2. Суспільне виробництво................................................................................................................. 18 1. Сутність і структура суспільного виробництва 18 2. Фактори суспільного виробництва 21 3. Економічна ефективність виробництва та її показники 24 Основні поняття................................................................................................................. 28 Практикум................................................................................................................. 28 Глава 3. Економічні відносини власності................................................................................................................. 30 1. Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі................................................................................................................ 30 2. Типи, види та форми власності 33 3. Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі................................................................................................................ 35 4. Реформування відносин власності в Україні 36 Основні поняття....................................................................................................... 37 Практикум....................................................................................................... 37 Глава 4. Економічна система суспільства................................................................................................................. 39 1. Сутність і структура економічної системи 39 2. Класифікація економічних систем 41 3. Типи економічних систем 43 Основні поняття....................................................................................................... 45 Практикум....................................................................................................... 46 Глава 5. Ринкова економічна система................................................................................................................. 47 1. Сутність ринку 47 2. Закони функціонування ринку 49 3. Види ринків 52 4. Інфраструктура ринку 54 Основні поняття................................................................................................................. 57 Практикум....................................................................................................... 57 Глава 6. Теорія попиту і пропозиції................................................................................................................. 59 1. Попит і пропозиція. Детермінанти попиту і пропозиції 59 2. Цінова еластичність попиту і пропозиції 63 3. Ринкова рівновага попиту та пропозиції 67 4. Теорія поведінки споживача 68 Основні поняття....................................................................................................... 69 Практикум....................................................................................................... 70 Глава 7. Теорія фірми................................................................................................................. 72 1. Економічна природа фірми 72 2. Основні типи фірм 75 3. Малі, середні та великі фірми 80 Основні поняття....................................................................................................... 81 Практикум....................................................................................................... 81 Глава 8. Теорія виробництва................................................................................................................. 83 1. Виробництво та виробнича функція 83 2. Ізокванта 87 3. Зміна масштабу виробництва 89 Основні поняття....................................................................................................... 90 Практикум....................................................................................................... 90 Глава 9. Виробництво та теорія витрат................................................................................................................. 93 1.Витрати виробництва 93 2. Доходи виробництва 94 3. Функція витрат і рівновага виробника 95 4. Витрати в короткостроковому періоді 97 5. Витрати фірми в довгостроковому періоді 99 6. Трансакційні витрати 100 Основні поняття..................................................................................................... 102 Практикум..................................................................................................... 102 Глава 10. Конкуренція і монополія 104 1. Ринок досконалої конкуренції 104 2. Ринок чистої монополії 107 3. Ринок олігополії 109 4. Ринок монополістичної конкуренції 111 Основні поняття..................................................................................................... 113 Практикум..................................................................................................... 113 Глава 11. Доходи та їх розподіл............................................................................................................... 115 1. Теоретичні концепції джерел і розподілу доходів 115 2. Функціональний та вертикальний розподіл доходів 116 3. Основні види доходів 119 4. “Крива Лоренца” та проблеми соціальної справедливості 123 Основні поняття..................................................................................................... 125 Практикум..................................................................................................... 125 Глава 12. Макроекономічний аналіз: народногосподарський облік і система національних рахунків.................................................................................................... 128 1. Процес кругообігу продуктів і доходів 128 2. Система національних рахунків 130 3. Основні показники систем національних рахунків 131 Основні поняття..................................................................................................... 135 Практикум..................................................................................................... 135 Глава 13. Держава в економічній системі.................................................................................................................... 137 1. Економічні функції держави 137 2. Форми і методи ДРЕ 142 3. Держава і ринок: досвід взаємодії в розвинутих країнах 144 4. Особливості ДРЕ у вітчизняній економіці на сучасному етапі 146 Основні поняття..................................................................................................... 148 Практикум..................................................................................................... 148 Глава 14. Макроекономічна рівновага..................................................................................................... 151 1. Сукупний попит 151 2. Сукупна пропозиція 155 3. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага 158 4. Споживання, заощадження, інвестиції та стан рівноваги 161 5. Взаємозв’язок витрат і доходу. «Хрест» Кейнса 165 Основні поняття..................................................................................................... 171 Практикум..................................................................................................... 171 Глава 15. Макроекономічна нестабільність: безробіття і інфляція............................................................................................................... 174 1. Безробіття: його суть, причини і основні види 174 2. Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки 177 3. Інфляція: причини, види та основні напрямки антиінфляційної політики 180 Основні поняття..................................................................................................... 184 Практикум..................................................................................................... 184 Глава 16. Гроші та грошово-кредитна політика............................................................................................................... 186 1. Виникнення грошей 186 2. Суть, функції та види грошей 189 3. Грошова маса і рівновага на ринку грошей 191 4. Сутність, принципи та форми кредиту 194 5. Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою 196 6. Грошово-кредитна політика 198 Основні поняття..................................................................................................... 200 Практикум..................................................................................................... 200 Глава 17. Фінанси в економічній системі............................................................................................................... 203 1. Сутність та функції фінансів 203 2. Фінансова система, структура і принципи її побудови 204 3. Бюджетна система 205 4. Податки 208 5. Фіскальна політика 210 Основні поняття..................................................................................................... 212 Практикум..................................................................................................... 212 Глава 18. Економічне зростання............................................................................................................... 215 1. Поняття, показники та типи економічного зростання 215 2. Основні чинники економічного зростання 216 3. Модель Р. Солоу 219 4. Циклічність економічного зростання 223 Основні поняття..................................................................................................... 225 Практикум..................................................................................................... 225 Глава 19. Світове господарство............................................................................................................... 227 1. Світове господарство: його суть та структура 227 2. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини 230 3. Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування 234 4. Проблеми інтеграції України у світове господарство 236 Основні поняття..................................................................................................... 238 Практикум..................................................................................................... 239 Глава 20. Основні форми світогосподарських зв’язків............................................................................................................... 241 1. Міжнародна торгівля і принцип порівняльних переваг 241 2. Свобода торгівлі і протекціонізм Бюджетна система 243 3. Переміщення факторів виробництва 245 4. Міжнародні валютні відносини і валютні системи 249 Основні поняття..................................................................................................... 254 Практикум..................................................................................................... 254 Глава 21. Економічні аспекти глобальних проблем............................................................................................................... 256 1.Сутність та фактори глобалізації 256 2. Наслідки та прояви глобалізації 259 3. Україна в системі глобалізації економіки 263 Основні поняття............................................................................................................... 267 Практикум..................................................................................................... 267 Додаток А. Перелік джерел інформації…………………………………Додаток Б. Словник економічних термінів…………………………….. |
Навчальне видання
| АРХІЄРЕЄВ Сергій Ігоревич | РЕШЕТНЯК Наталя Борисівна |
| Вініцька Софія Григорівна | РЕШЕТНЯК Олена Володимирівна |
| ВОЛОСНІКОВА Наталія Миколаївна | РЯБОВА Тетяна Веніаминівна |
| Двінських Володимир Миколайович | СОБОЛЕВА Олена Петрівна |
| Демьохіна Олена Олександрівна | ТИМЧЕНКО Ірина Євгенівна |
| Деркач Марина Миколаївна | ЧОРНА Тетяна Іванівна |
| Єгорова Юлія Валеріївна | ШАША Людмила Іллінічна |
| КІР’ЯНОВА Олена Анатоліївна | ШИБАЄВА Наталія Володимирівна |
| КЛИМОВА Світлана Олегівна | ШИМП Карін |
| КУШНІР Василь Семенович | ШКОДІНА Ірина Віталіївна |
| Максименко Яна Анатоліївна | ШКОДІНА Любов Григорівна |
| ПОПАДИНЕЦЬ Олена Василівна |