Та її інструменти.

Монетарна політика держави

План

1. Грошові агрегати та їх вимір.

2. Банківська система, її функції та елементи.

3. Центральний банк та його функції.

4. Комерційні банки в системі ринкової економіки.

5. Державне регулювання економіки за допомогою інструментів.

Монетарна політика держави, як підкреслювалося раніше – це кредитно - грошова політика. Головною метою монетарної політики є регулювання грошової маси на грошовому ринку, що дає можливість здійснювати вплив на ділову активність суб’єктів господарювання, рівень цін, зайнятість.

Грошова маса сукупність усіх грошових засобів у готівковий і безготівковій формах, які виконують функції засобів обігу, платежу, накопичення.

Для виміру грошової маси використовується показник рівня ліквідності фінансових активів. Ліквідність – це здатність матеріальних благ та фінансових активів перетворюватись у готівкові гроші. Рівень ліквідності залежить від втрат і строків цих перетворень, при цьому абсолютно лик видними є саме, готівкові гроші, а найбільш ліквідними будуть ті фінансові активи, які з мінімальними втратами номінальної вартості і в найкоротші строки можуть перетворюватись у готівку.

Залежно від рівня ліквідності фінансові активи формують грошові агрегати.

Грошові агрегати – це сукупність грошових засобів у визначеній конкретній формі поєднаних особливими якісними ознаками в окремій елемент грошової маси.

Основні грошові агрегати, які використовуються, зокрема, в Україні, є М₀, М₁, М₂, М₃. (принцип побутові розглянуто розглянуто в лекції № 5)

М₀ – це готівкові гроші поза банками;

М₁ = М₀ + кошти на розрахункових та поточних рахунках, поточні депозити;

М₂ = М₁ + строкові депозити, заощадження.

М₃ = М₂ + депозитні сертифікати, особливі види нагромаджень.

Пропозиція грошей (МS) на грошовому ринку складається з готівкових грошей, які знаходяться поза банківською системою та поточних депозитів банків. За складом пропозиція грошей визначається агрегатом М₁, при цьому готівкові гроші – це забов’язання Центрального банку, оскільки емісія грошей є виключними його правом, а депозити – це забов’язання комерційних банків (Д).

Але не завжди сума коштів, які внесені на депозити у комерційних банках, може впливати на пропозицію грошей.

Сума депозитів, яка не використовується на кредитування складає, загальні резерви комерційних банків (TR). Мета резервування ліквідності банківських депозитів. Якщо сума депозитів дорівнює сумі загальних банківських резервів (Д = TR), то має місце 100% резервування. В цьому разі Д не впливає на пропозицію грошей. Але 100% резервування практично виключається, тому що мало вірогідно, щоб усі вкладники одночасно вирішили забрати свої гроші у банку – це з одного боку, а з іншого, якщо припустити, що це можливо, то кредитування з боку банків обмежувалось би власними капіталами банків та кредитами ЦБ комерційним банкам. Головним компонентом загальних банківських резервів є обов’язкові (мінімальні) банківські резерви (R), які комерційні банки зберігають у Центральному банку (НБУ). Звідси пропозиція грошей:

М_q = Готівкові гроші + Обов’язкові банківські + Надлишкові резерви

(ГГ) резерви (R) банку (В)

-------------------------------------------------------------

Д

Норма обов’язкових банківських резервів (r) визначається, як відношення суми обов’язкових резервів (R) до суми депозитів банку (Д):

;

Надлишкові резерви банку визначаються як різниця між загальними та обов’язковими резервами комерційного банку:

В = TR-R;

Саме надлишкові резерви комерційних банків обумовлюють можливості банка з кредитування, створення, так званих, кредитних грошей. Тому на пропозицію грошей впливає саме ця частина депозитів банків. А надлишкові резерви, як витікає з формули, залежать від норми обов’язкових банківських резервів. Чим меншою буде норма обов’язкових банківських резервів, тім більше буде грошова маса. Норма обов’язкових банківських резервів є одним з основних інструментів монетарної політики держави, який застосовується як засіб швидкої зміни грошової маси в економіці країни.

Другим, не менш важливим, інструментом регулювання грошової маси, пропозиції грошей є облікова ставка.

Цей інструмент прямого регулювання грошово – кредитного обігу, застосовується для управління кредитною активністю.

Третій інструмент – це операції на відкритому ринку. Операції на відкритому ринку пов’язани з купівлею та продажами цінних паперів Центральним банком. Механізм використання пов’язаний з перетворенням готівкових грошей у цінні папери з познакою грошових коштів, як правило, за умов дефіцитного бюджету, при цьому грошова маса змінюється при продажу цінних паперів та збільшується при їх погашенні (облігації) або викупу.