Підготовка головної частини

...Найцікавішою формою викладу в популярній лекції є розповідь про певні події, учасниками яких були певні люди. Чому дієвість впливу розповіді набагато вища порівняно з іншими формами? Тому що кожній людині цікавіше те, що перебуває в русі, те, що відбувається з живими істотами, насамперед із людьми.

Нерухоме й неживе слухачів менше цікавить. Тому описи неживих предметів, і навіть живих істот, зокрема деталей їхнього зовнішнього вигляду, не привертають уваги слухачів, якщо ці описи не пов'язані з рухом, тобто з дією. Зверніть увагу, як реагують слухачі на такі слова промовця: «А зараз я розповім вам про подію, що сталася...» Аудито­рія відразу завмирає й спрямовує свої погляди на промовця.

Пересвідчитися в цьому ви можете на собі, читаючи гостросюжетну книжку, скажімо детектив. Які частини ви іноді пропускаєте? Описи країни, місцевості й середовища чи зображення дій та виклади розмов у формі діалогу? Звичайно ж, перше — описи. Натомість дії й розмови не минають вашої уваги.

Уявіть собі, що ви слухаєте лекцію, на якій лектор-науковець наво­дить результати, одержані ним під час дослідження сновидінь. Лектор говорить: «Численні експерименти показали, що тваринам сняться сни так само, як і людям». І хоча це повідомлення має дещо сенсаційний характер і змусить вас замислитися, воно все ж не подіє на вас так сильно, як повний опис експерименту:

«Для того щоб встановити, чи бачать тварини сни, кілька піддослід­них мавп помістили в темну кімнату і посадили перед екраном, на якому через певні проміжки часу з'являлися різні зображення. Відразу ж після виникнення зображення на мавпу діяли електричним струмом. Коли тварина хапалася за жердину, що була закріплена перед нею, і трусила її, дію струмом припиняли. Мавпи швидко виявили цю зако­номірність і щоразу, коли на екрані з'являлося зображення, кидалися трясти жердину, таким чином уникаючи удару.

Коли навички трясти жердину при виникненні зображення закріпи­лися, демонстрацію зображень припинили. І ось мавпи поснули. Через деякий час і відбулось оте сенсаційне відкриття, яке вчені передбачали: тварини бачать сни так само, як і люди. Мавпи й уві сні трясли жердину,

коли перед ними, мов на екрані, з'являлося зображення. У такий спосіб було доведено, що під час сну мавпи бачать сновидіння».

Уявіть собі, наскільки ефективніше подіяла на слухачів розповідь про згаданий психологічний експеримент, у якій ішлося про дії живих істот, ніж просте повідомлення про те, що тварини бачать сни так само, як і люди. Не забувайте про це, готуючись до виступу, і намагайтеся пожвавити сухі твердження й описи колоритною розповіддю про якісь цікаві події. Ви переконаєтеся, що розповідь зацікавить слухачів наба­гато більше.

Про певні пригоди у виступі слід розповідати стисло. Всі зайві подробиці краще вилучити. Спробуйте подати цікаву ситуацію зі швид­ким розвитком подій. Опустіть усе, що може уповільнити темп розвит­ку пригоди, і швидко наближайтеся до її кінця. Про методику викладу пригоди детальніше ми говорили-в першій половині книжки...