О. Г. Мороз, В. Л. Омеляненко перші кроки до майстерності

2.3. Ви заходите до класу — «Доброго дня, діти!»

Здавалося б, що може бути простішим для вчителя: зайти до кла­су. Та лише з часом, методом спроб і помилок, виробляється така про­стота.

Ось кілька зафіксованих нами епізодів, що свідчать про несформо-ваність у частини вчителів уміння «зайти до класу».

Не стихли останні звуки дзвоника, а вчитель «вривається» до клас­ної кімнати. Частина учнів забігає після нього. Школярі ще мету­шаться, риються у своїх ранцях. Учитель уже щось говорить, нама­гається дізнатися в учнів, які сидять за передніми партами, хто відсутній на уроці. Ті озираються, щоб з'ясувати це в товаришів. Ось і другий дзвоник на урок.

Інший приклад. Учні чекають учительку. За дверима щось шкря­бає. Ногою вчителька відчиняє двері класної кімнати, несучи в обох руках поперед себе журнал, стос загальних учнівських зошитів, свою сумку, а також затиснуту під правою пахвою великого розміру репро­дукцію з картини. Частина зошитів розповзається і падає на підлогу. Учні поспішають на допомогу вчительці...

Учні п'ятого класу приготувалися до уроку і терпляче чекають учи­теля географії. Та ось, нарешті, у дверях з'являється спина вчителя, який, задкуючи, намагається зачинити їх за собою. Але зробити це не вдається, бо обидві руки зайняті зошитами, навчальними приладами. Тому вчитель відносить усе до стола, а вже потім повертається до две­рей і зачиняє їх.

Уже пролунав і другий дзвоник, а вчительки ще немає. Дев'яти­класники чекають. Тихенько прочиняються двері. У них просовуєть­ся лише голова вчительки, яка звертається до учнів із запитанням: «Ви тут? А згідно з розкладом повинні бути в шістнадцятому кабінеті...» Потім двері відчиняються ширше, і вчителька заходить до класу.

Різні «картинки». Але всі вони свідчать, що недостатнє володіння вчителями-початківцями основами педагогічної техніки призводить до значних труднощів у їхній роботі. Тому хотілося б порадити молодим учителям скористатися набутим педагогічним досвідом, що допоможе їм, зокрема, сформувати в себе вміння «зайти до класу».

Для цього варто дотримуватися таких правил:

1. Завчасно з'ясуйте, в якому кабінеті передбачено розкладом прове­дення вами заняття. Особливо, коли це пов'язано із замінами уроків.

2. У кожному класі доберіть собі помічників, які під вашим керівництвом готували б до уроків необхідне навчальне приладдя (своєчасно за­нести демонстраційні матеріали, прилади тощо).

3. Під час перерви підготуйте усе потрібне вам для конкретного уроку, компактно складіть його.

4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської і прямуйте до класу.

5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу зайти до класної кімнати всім учням.

6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчи­няйте двері. Ваша постать має показатися в отворі дверей на пов-

ний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.

7. На вашому обличчі повинен бути вираз задоволення і ледь помітна усмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

8. Упевненим кроком ідіть до робочого стола, дві-три секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити всіх учнів і психологічно організувати їх на навчальну діяльність. і Зайшовши до класу, треба не забути привітатися. І тут трапляються

різні варіанти у діях педагога та учнів. Одні вчителі, ледь переступив­ши поріг, вітаються з вихованцями. Інші вимагають від учнів злагодже­ним хором відповідати на своє привітання.

Гадаємо, що і в цьому разі кілька порад, які є результатом узагаль­нення педагогічного досвіду, стануть у пригоді молодим колегам.

Так от, учитель заходить до класу. Учні встають зі своїх місць, цим самим вітаючи появу вчителя. Такий своєрідний акт передбачає пова­гу школярів до педагога, який прийшов з наміром навчити їх, і при­вітання як елемент етики. А вчитель, у свою чергу, виявляючи почуття поваги до вихованців, у мажорному тоні говорить: «Доброго дня!», «Доброго ранку!», «Гутен таг!» тощо. Потім пропонує учням сісти і братися до роботи.

Але чи готові психологічно всі учні класу відразу ж залучитися до активної навчальної діяльності, спрямованої на вивчення певного пред­мета? Ось про це йтиметься в наступному розділі.

2Л. «Налаштувати на потрібну хвилю»

Учитель заходить на урок у 6-й клас. Ще кілька хлопчиків та дівча­ток прошмигнули поперед нього, зайняли місця за партами. Удавано уважно дивляться на вчителя. Але по дитячих очах видно, що вони думками ще далекі від того, що треба робити на уроці географії. У чо­му ж річ?

Напередодні уроку учні брали участь у певних видах діяльності: грали в м'яча, класики, дискутували з різних питань та ін. Окремі центри кори головного мозку перебувають під дією різноманітної інфор­мації. Ось чому необхідна мобілізація всіх учнів на опанування кон­кретної навчальної дисципліни. Учителеві при цьому треба звертати увагу не лише на зовнішній бік справи: сядьте правильно, відкрийте зошити, запишіть дату і т. д. Важливі й ці аспекти, але головне — активізувати увагу учнів, викликати у них інтерес до вивчення тієї чи тієї теми. Це передбачає зняття в корі головного мозку вихованців слідів попередніх емоційних подразників, мобілізацію передусім тих груп мозку, що мають залучитися до певного виду діяльності. У цьому

й полягає реалізація завдання «налаштувати на потрібну хвилю». Ще К. Д. Ушинський, висловлюючись образно, писав, що «увага — це єдині двері, через які враження зовнішнього світу, або, точніше, стани нерво­вого організму, викликають у душі відчуття. Враження ж, які не зосе­реджують на собі нашої уваги, хоч і можуть впливати на наш організм, але ці впливи не будуть усвідомлені нами»¹.

{Мороз О. Г., Омеляиенко В. Л. Перші кроки до майстерності. — К.: Знання, 1992. - С. 16-18.)

_____________________ Дидактичні завдання _______________________

/. Чому автори приділяють велику увагу організованій діяльності вчи­теля у перші хвилини уроку? Продовжте подані у розділі 2.3 зама­льовки, демонструючи наслідки непродуманості дій молодих педа­гогів на початку уроку.

2. Чим іще, окрім ^напруження думки», має характеризуватися стан учнів на початку уроку? Доведіть.

3. Наведіть приклад початку уроку, який ви спостерігали під час про­педевтичної педагогічної практики. Чи відповідав він вимогам, по­даним вище? Як складалася подальша взаємодія вчителя з учнями на цьому уроці? Чи помітний вплив на неї початкового етапу?

, ' ■, ■ ". їм;, '

Едвард Стоунс ПСИХОПЕДАГОПКА