![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Рефлексивне слухання
Коли нерефлексивного слухання недостатньо, можна вдатися до способів рефлексивного слухання. По суті, рефлексивне слухання є об'єктивним зворотним зв'язком з тим, хто говорить, що використовується як контроль за точністю сприйняття почутого. Іноді ці способи називають «активним слуханням», оскільки той, хто слухає, активніше, ніж за умови нерефлексивного слухання, використовує словесну форму для підтвердження розуміння повідомлення того, хто говорить. І все ж, як уже говорилося раніше, «слухати», на відміну від «чути», по суті, є активним процесом; це краще виявляється на прикладі рефлексивного слухання. Використовуючи способи рефлексивного слухання, ми відкриваємо наше розуміння почутого для критики та поправок. Важливо, що рефлексивне слухання допомагає нам досягати більшої точності розуміння співрозмовника... Уміння рефлексивно слухати необхідне для ефективного спілкування, головним чином, через обмеження і труднощі, що виникають у процесі спілкування. Розглянемо деякі з них. Перше — багатозначність більшості слів... Важко іноді знайти потрібне слово, яке точно передавало б, що ми хочемо сказати. Причина
Тому для уточнення значення потрібних слів необхідно використовувати способи рефлексивного слухання. Друге — «закодованість» значення більшості повідомлень. Треба пам'ятати: те, що ми повідомляємо один одному, має певний сенс тільки для нас самих, саме той, який ми самі в це повідомлення вкладаємо. Це — наші ідеї, установки, почуття. Передаючи їхнє значення за допомогою узвичаєних засобів, ми їх «кодуємо», користуючись словами. Щоб когось не образити, ми ретельно добираємо слова; ми заумні, холоднокровні і діємо обережно. Тому часто не вдається висловити думку так, щоб співрозмовник її правильно зрозумів. Для «розкодування» повідомлення і виявлення закладеного в ньому смислу той, хто слухає, мусить використати зворотний зв'язок. Третє — трудність відкритого самовиявлення... Ми начебто «пробуємо воду», перед тим як заглиблюватися в теми з великим емоційним зарядом. Чим менше впевненості в собі, тим більше ми ходимо навколо, перш ніж перейти до головного. І, нарешті, суб'єктивні чинники можуть також негативно впливати на спілкування... Усі ми виросли і працюємо в організаціях, спілкуючись із різними людьми. Це змушує нас у соціальному плані дотримуватися одних видів поведінки і заперечувати чи відмовлятися від інших. Тому в розмові ми «кодуємо» наші повідомлення і відфільтровуємо окремі моменти, коли слухаємо.
|