Реферат. Тема. Стилі сучасної української літературної мови

Практичне заняття 3

Тема. Стилі сучасної української літературної мови. Науковий стиль як основа формування культури мови фахівця. Форми репрезентації студентських наукових досліджень. Запис бібліографії.

План

1. Поняття про стиль і стилістичну норму. Походження слова «стиль». Мовний стиль як сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

2. Структурно-функціональна характеристика наукового стилю та його підстилів.

3. Поняття про писемну мову наукового стилю. Типові мовні звороти та засоби зв’язку в наукових текстах.

4. Жанрово-типологічне розмаїття письмових робіт наукового стилю. Анотація, реферат – форми наукової роботи студента. Основні вимоги до написання.

5. Правила оформлення бібліографії.

Список літератури

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб.- К.: АртЕк, 1998.- С.5-13.

2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповнене.- Х.: Торсінг, 2002.- С.18-20, 24-31, 122-126.

3. Культура фахового мовлення: Навч. посіб./ За ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги- ХХ1, 2005.-С.32-37, 135-145, 171-176.

4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб.- К.: Каравела, 2006.- С.37-50, 275.

5. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю.- К.: Вежа, 1994.- С.119-135.

6. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Підручник.- К.: Либідь, 1993.-С.5-12.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. Навч. посіб.- Літера, ЛТД, 2001, 410с.

Завдання

1. Опрацюйте подані питання, підготуйтесь до обговорення.

2. Підберіть і запишіть текст професійного спрямування на 100-120 слів, реалізованого в межах наукового стилю, зазначте автора і джерело. Визначте, до якого підстилю належить текст. Відповідь аргументуйте. Проаналізуйте підібраний науковий текст за мовними засобами, а саме: знайдіть книжні слова, терміни, професіоналізми чи кліше- стійкі сполуки слів, наприклад, у разі, згідно з.

3. Анотація від лат. annotatio «примітка», «помітка» – стислий виклад (5-7-9 речень) змісту книги, статті тощо, часто з критичною оцінкою їх. Напишіть самостійно анотацію до книги професійного спрямування, яку ви нещодавно прочитали, або до книги

Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. посіб.- К.: Знання, 2006.- 391с. (книга в читальному залі бібліотеки)

4. Здійсніть бібліографічний опис статті Пилип Селігей «Мовна свідомість – шанобливе ставлення до мови» на сторінці 40-44 у журналі «Дивослово» №7 за 2012р.

Для самостійного опрацювання

Реферат

Дайте відповіді на поставлені запитання:

- Які вимоги ставляться до реферату як до

форми наукової роботи?

- Які існують види рефератів? Що таке реферат-

резюме?

- Яка структура рефератів?

- Поясніть поняття «науковий апарат».

Реферат — одна з поширених форм наукової роботи, над якою доводиться працювати і студентам, і викладачам, і серйозним ученим. Будь-яка праця науково-дослідницького ха­рактеру може включати реферативну частину, яка містить кри­тичний огляд наукової літератури, виклад змісту концепцій та їх аналіз тощо. Така реферативна частина обов'язково є в курсових і дипломних роботах. Головна вимога до неї — не вдаватися до плагіату, тобто не видавати чиїсь думки, міркування, висновки за свої. Тому в реферативних частинах роботи слід зазначати ав­торів концепцій, робити точні посилання і т. ін.

Реферат може існувати і як окрема робота, що являє собою стислий виклад книги чи іншого першоджерела з метою фік­сування інформації. Реферати наукових праць, зокрема праць іноземними мовами, публікуються в спеціальних реферативних журналах. Поява таких робіт в умовах зростання потоку інфор­мації викликана потребою скоротити час на пошуки необхідної літератури. Реферат допомагає скласти загальне уявлення про книгу і вирішити, чи треба її детально вивчати. Такий реферат не має на меті переконати читача в достовірності результатів, а от­же, й не передбачає розгорнених обґрунтувань, доказів, обгово­рення концепцій тощо. Реферат як вторинний виклад інформації не можна вважати заміною першоджерела, він лише дозволяє чи­тачеві ознайомитися з новою літературою.

Існують різні види рефератів. За кількістю реферованих першоджерел виділяють реферати монографічні, які складають за однією працею, і оглядові, які передають зміст кількох праць на одну тему. За повнотою викладу реферати бувають інформативні (реферати-конспекти), які в узагальненому вигляді подають усі основні положення праці, ілюстративний матеріал, а також найважливішу аргументацію, та індикативні (реферати-резюме), які не містять другорядних відомостей, а ґ За укладачами реферати поділяються на реферати, складені авторами (наприклад, автореферати дисертацій, дипломних ро­біт), і реферати, складені неавторами (укладачами їх можуть бути спеціалісти з даної галузі знань).

Реферат може бути не лише джерелом інформації про нову лі­тературу, а й самостійним різновидом навчальної роботи у виші, як наслідок це може бути письмова робота, на основі якої може бути зроблена допо­відь. У такому випадку визначається тема, яку студент розкриває на основі вивчення кількох наукових праць. Пишучи реферат, ав­тор аналізує зміст цих праць, що дозволяє роздобути всю інфор­мацію стосовно обраної теми і систематизувати її. Для того щоб скласти реферат, необхідно володіти певними навичками цієї ро­боти. Потрібно знайти золоту середину, щоб передати інформацію в повному обсязі і водночас не дублювати загальновідомої інфор­мації, яка заважає зосередитися на головному (історія питання, посилання, за винятком тих, які є предметом обговорення в рефе­раті або які необхідні для встановлення пріоритету). Необхідно скон­центрувати увагу на тому, що є новим у реферованих джерелах.

Як і більшість наукових текстів, реферат складається зі всту­пу, головної частини, висновків, списку використаної літератури. У вступі необхідно прокоментувати тему реферату: визначити її місце у проблематиці науки, обґрунтувати актуальність, сформу­лювати мету роботи. В основній частині викладають головні положення теми, вилучені з прореферованих праць. Потрібно прагну­ти до якомога повнішого розкриття теми, показу різних її аспек­тів. У висновках роблять короткий підсумок, зазначають напрямки практичного застосування описаної інформації.

У кінці реферату оформляється список використаної літератури, або бібліографія. У переважній більшості випадків порядок розміщення джерел – алфавітний. Кожне джерело має свій порядковий номер, увесь список літератури має єдину наскрізну нумерацію. Бібліографічний опис джерела складається з розміщених у певній послідовності елементів (зразок опису дивись у поданому до практичного заняття списку літератури).

Написання реферату є важливою ланкою в роботі студента, який повинен навчитися критично аналізувати наукову літературу, зіставляти теоретичні погляди, формувати власну наукову позицію, а крім того, досконало володіти науковим сти­лем мовлення, оформляти бібліографічний апарат.