Атестація робочих місць з комп’ютерною технікою.

Атестація робочих місць повинна проводитися відповідно до НПАОП 0.00-6.23-92: Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 р. за №442, та «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.92 р. за №41.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Робочі місця з комп'ютерною технікою активно впроваджуються в усі сфери господарської діяльності в нашій країні. Відповідно, все більша кількість працівників використовують ПЕОМ у своїй повсякденній діяльності. Разом з тим ні інструкції з експлуатації, ні супровідна комп'ютери технічна документація не містять у даний час практично ніякої інформації з питань зниження ризиків для здоров'я користувачів ПЕОМ.

Відповідно, проведення грамотної, якісної й об'єктивної атестації робочих місць з комп'ютерною технікою має першорядне значення для служб охорони праці будь-якого підприємства (будь-якої організації).

Правовою основою для проведення атестації робочих місць із комп’ютерною технікою є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, а саме, «Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98, НПАОП 0.00-3.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

Для робочих місць з ПЕОМ характерна наявність таких категорій шкідливих та небезпечних виробничих факторів:

– фактори освітленості на робочих місцях;

– візуальні ергономічні характеристики зображення на екрані дисплея;

– електромагнітні поля (особливо, за відсутності заземлення);

– ергономіка робочого місця, режим праці та відпочинку працюючих;

– шкідливі хімічні речовини (за наявності в приміщенні копіювальної техніки, що активно використовується)

– електричний струм.

Не виключається можливість присутності й інших факторів, які мало чим відрізняються від таких же факторів на інших робочих місцях, і які залежать не від присутності комп'ютерної техніки на робочому місці, а від інших обставин.

На персонал, що обслуговує копіювально-розмножувальну техніку, діє комплекс небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, а також фактори важкості та напруженості трудового процесу.

До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться:

– мікрокліматичні параметри;

– статична електрика, що утворюється в результаті тертя паперу, що пересувається, з робочими механізмами, а також при неякісному заземленні апаратів;

– ультрафіолетова радіація, що утворюються при електрографічному способі копіюванні спеціальними лампами з Уф-спектром випромінювання;

– електромагнітні випромінювання, що утворюються при роботі відеодисплейного терміналу (ВДТ), який входить до складу копіювального комплексу або знаходиться в тому ж приміщенні;

– шум на робочому місці, зумовлений конструкцією апарату;

– хімічні речовини, що виділяються при роботі і ремонті копіювальних апаратів.

– фізичні перевантаження (вимушена поза, тривале статичне навантаження, перенесення ваги);

– перенапруга зорового аналізатора.

Атестація робочих місць передбачає виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил. Це дасть змогу розробити комплекс заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому: визначає основу і завдання атестації; затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів по усуненню шкідливих виробничих факторів.

Атестаційна комісія: здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах; формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення; визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт; організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу, визначає межу робочих місць та надає їм відповідний номер; складає перелік робочих місць, що підлягають атестації; визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження; прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях; складає «Карту умов праці» на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць; проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці; уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі; розробляє заходи до поліпшення умов праці і оздоровлення працівників; виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.

До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій.

Відповідно, атестаційна комісія повинна складатися не зі сторонніх людей, а повинна бути комісією даної організації, де і проводиться атестація робочих місць. Але до атестації можна залучати сторонніх людей (медичних працівників та ін.) або організації.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій, атестованих органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я за списками, узгодженими з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Якщо підприємство чи установа залучає для робіт з атестації іншу організацію, то така організація може перебрати на себе за фактом більшість робіт атестаційної комісії, але підписи під матеріалами, підготовленими нею ставить атестаційна комісія даного підприємства.

Результати атестації за умовами праці є основою для розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності.

Сприяти зниженню ризиків від реально існуючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочому місці із комп’ютерною технікою повинне навчання працюючих основам комп'ютерної безпеки, навчання співробітників дослідних лабораторій методам правильної оцінки шкідливих та небезпечних факторів, а також навчання співробітників служб охорони праці організаційним способам забезпечення безпечних умов праці на робочих місцях з ЕОМ.