Техніка і технологія в системі культури. (Збірники: Философия техники в ФРГ).

під технікою ми розуміємо систему матеріальних, інструментальних засобів, за допомогою яких людина впливає на навколишній світ, перетворює його, створює, транслює і відтворює культуру. Витоки техніки, як втім, і всієї культури, кореняться в людській природі, її сильних і слабких сторонах. Будучи фізично слабкими, у порівнянні з іншими представниками живого світу, наші далекі предки не тільки покладалися на готовіприродні ресурси існування і захисту від зовнішньої небезпеки, а й почали створювати їх самі. Слабкість породила штучну силу Техніка разом з мовою стала загальним інструментом культуротворчества, а з часом - найважливішим елементом культури. У своєму розвитку техніка пройшла великий і важкий шлях. Протягом багатьох тисячоліть (до XVIII ст.) Поява напівавтоматичної, машинної техніки (пароплава, паровоза, автомобіля, трактора, конвеєра, літака) призвело до того, що продуктивність перетворювального впливу різко зросла. Культуротворчий результат у процесі застосування даної техніки дуже значний. Використовуючи її, людина радикально перетворив природу і самого себе, стандартизував свою діяльність. Він цілком включився в культурний простір. Але сила техніки творчий потенціал людини. До того ж вона в силу своєї недосконалості досить часто виходила з-під контролю людини, створюючи чимало проблем. У XX ст. з'явилася автоматична техніка, самостійно, за вашим людиною програмі, виконує складні операції. Роль людини тут зводиться до розробки програм та управління. З такою технікою працює обмежене коло професіоналів високого класу. Культуротворчий результат цієї техніки невичерпний. З її допомогою стали радикально змінюватися всі елементи культури. Техніка, безумовно, стала невід'ємною частиною всієї системи культури.

Фридрих Рапп Философия техники: Всего несколько десятилетий назад вклад техники в цивилизацию обычно лишь приветствовался, и потому попросту не видели никакой необходимости в исследовании философских проблем техники. Были, разумеется, исключения, но они не привлекали особого внимания. До второй мировой войны вопросами судьбы современной техники проникались в своем интуитивном восприятии больше художники и поэты, чем философы своим методом рационального осмысления Непрерывный технический прогресс со времен промышленной революции, казалось, подтверждал идею рационалистов о господстве человека над природой и оптимизм века Просвещения Биологические социальные теории эволюции XIX века укрепили надежду на безграничный экономический рост, а также, как следствие этого, на обеспечение общественного, культурного и даже морального прогресса человечества с помощью науки, техники и промышленности. И все же тенденция принимать хорошее за само собою разумеющееся и замечать только плохое не является главной причиной пренебрежения философией техники Наряду с конкретными историческими обстоятельствами к этому имеет отношение также и теоретически ориентированная интеллектуальная традиция западной философии. Технику обычно рассматривали как ремесло или, в лучшем случае, как простое применение научных открытий и тем самым — деятельность интеллектуально более низкого порядка, не заслуживающую философского исследования. Философия, которая с самого своего возникновения рассматривалась как относящаяся к царству теоретического мышления и идей, неизменно возникающих у человека, по необходимости противопоставлялась любой практической, технической деятельности, основывающейся, как считалось, только на интуитивном умении делать нечто Как утверждает Блюменберг в своем историческом и феноменологическом анализе “Судьбой философии стало положение, будто она может отстаивать свою субстанциальность, лишь выступая против “техники” в широком ее смысле”.