Соціально-психологічна характеристика організації. Налагодження діяльності організації потребує знання її основнихсоціально-психологічних характеристик

Налагодження діяльності організації потребує знання її основнихсоціально-психологічних характеристик. Структурно організацію утворюютьрізноманітні зв´ язки та взаємозв´ язки її елементів. До її системивходять формальні, неформальні, напівформальні, позаформальні, офіційній неофіційні зв´ язки. Неформальні реалізуються в системіміжособистісних контактів і відносин, формальні — у системі відносин, обумовлених і закріплених у службових інструкціях.

Організація як соціально-психологічний феномен стосовно кожного її індивіда виконує соціально-психологічні функції.

Функція групової інтеграції та активізації діяльностісприяє активній перебудові неупорядкованих групових станів вупорядковані, що, у свою чергу, забезпечує оптимальне поєднанняіндивідуальних дій в умовах спільної діяльності, погодженість рольовоїповедінки співробітників при розв´ язанні спільного завдання. Важливимпоказником оптимальності внутрігрупової взаємодії є організованістьосіб спільноти, тобто здатність до використання досвіду інших, мінімізації помилок, самовдосконалення та ін. Отже, організація даєзмогу людині реалізувати енергію творчості. Водночас організованістьвиявляється в умінні належних до спільноти осіб самостійно створюватиорганізацію в ситуації невизначеності. Усі ці функції можутьреалізовуватися через параметри та властивості організаційного клімату: соціально-психологічний простір організації, інформаційний і діловийобмін, мотивацію активності організаційної діяльності.

Організація як соціально-психологічний феномен містить механізмисоціальної регуляції організаційної поведінки. З огляду на специфіку їхфункціонування виокремлюють такі групи цих механізмів:

1)механізми соціального впливу (організації впливають наморально-психологічний стан індивідів, на демографічні процеси; завдякисистемам влади в організації підтримується внутрішній соціальнийпорядок тощо);

2) механізми соціальної залежності (специфіка зв´ язків між структурними компонентами організації);

3) механізми соціальної відповідальності (специфіка контролю наддіяльністю суб´ єкта з погляду виконання ним прийнятих норм, правил, завдань та ін.).

Отже, організація як соціально-психологічнацілісність — це специфіка ієрархічних зв´ язків, їх стан і рівеньрозвитку; особливості динаміки комунікативних процесів (діловогоспілкування, спільної взаємодії та ін.); специфіка процесівкоординації, інтеграції та концентрації людських зусиль, творчості, ініціативи, професіоналізму; специфіка соціально-психологічних умов(частота організаційних зв´ язків, їх суб´ єктивна доцільність, ступіньсумісності, симпатії-антипатії та ін.); адекватність сприйманняорганізації та її планів усіма учасниками організаційного середовища; специфіка інформаційно-ділового обміну (завдяки йому індивідуальнідосягнення стають загальними, але не втрачають свого первинного носія; обмін дає змогу регулювати як відносини кожного суб´ єкта зорганізацією, так і відношення між організацією та підструктурами).