Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Строки та способи плодових культурСтр 1 из 2Следующая ⇒
Плодові дерева можна висаджувати навесні, восени. Для зерняткових культур у районах з тривалою теплою осінню і порівняно м’якою зимою (Крим, Степ) кращий другий восени. Осіння посадка має бути завершена за місяць до замерзання грунту. Навесні у всіх зонах дерева садять у перші п’ять-шість днів після початку польових робіт. Добрий ріст і високу продуктивність дерев забезпечують лише якісні саджанці, що мають бути достовірно сортовими, з розгалуженою кореневою системою завдовжки не менше 0, 3—0, 35 м, неуш-кодженими штамбами і гілками. При транспортуванні їх треба оберігати від підсушування. Для зимового зберігання саджанці прикопують у канавки завглибшки 0, 5—0, 6 м так, щоб частина штамба (0, 2—0, 25) розміщувалася в грунті, або присипають вологим піском у прохолодному підвалі. Перед садінням вирізають відмерлі або пошкоджені корені, поламані гілки. Підсушені саджанці 1—2 доби вимочують у воді. Під час садіння корені занурюють у земляну бовтанку (а ще краще — в розведену водою суміш глини з коров’яком) і стежать за тим, щоб вони були якомога рівномірніше розміщені в межах посадочної ями. Коренева шийка у саджанців на насіннєвих підщепах має бути на рівні поверхні грунту або на —З см вище (заглиблення її особливо небажане на важких вологих грунтах), на кленових підщепах — на рівні поверхні грунту. При глибокому садінні дерева на карликових підщепах можуть утворити власне коріння і стати сильнорослими. Грунт у посадочній ямі ретельно ущільнюють (притоптують), потім роблять лунки і поливають Дерева з розрахунку три-чотири відра води на дерево. Після того, як грунт убере воду, лунку навколо дерева мульчують перегноєм чи компостом шаром б—8 см або злегка присипають пухкою землею. У районах, де бувають сильні вітри, перед садінням біля центру посадочних ям (з південне, сторони) забивають кілки, до яких підв’язують дерева після осідання грунту. Незалежно від часу садіння крону саджанців обрізають навесні. Саджанці висаджують вручну, напівмеханізованим (у борозни - траншеї) і механізованим (саджалками) способами. Перед садінням кореневу систему саджанців вмочують у бовтанку (суміш води і глини з перегноєм). У суміш попередньо можна додавати стимулятори росту (на 60 л води 200 г гетероауксину або 10 мг індолілмасляної кислоти чи 50-100 мг нафтіоцтової кислоти). Високу якість роботи забезпечує ручне садіння, при якому локально можна вносити добрива. Добрива перемішують із ґрунтом у нижній частині ями, потім у садивні ями насипають конусом шар ґрунту, на якому при садінні розміщують корені саджанців. При цьому саджанець підтрушують, щоб земля заповнила всі порожнини біля кореня. Яму засипають ґрунтом з міжрядь і добре втоптують ґрунт. Для механізованого садіння застосовують садильні машини МПС-1 та СПЛК. 3 Вибирати місце для саду потрібно з великою увагою й обережністю, бо через кілька років недоліки, які виявляться потім, виправити буде дуже важко. Основні вимоги до грунтів під плодові і ягідні насадження такі: грунт повинен мати достатньо потужний, пухкий, родючий шар, який має відповідно легкий механічний склад, високу вологоємкість, водо- і повітропроникність, без надлишку шкідливих сполук і солей. Підґрунтові води повинні бути прісні або слабомінералізовані і залягати на глибині, не меншій поширення основної маси кореневої системи. Обираючи місце під плодові і ягідні насадження, необхідно мати докладні дані про підґрунтя, глибину залягання підґрунтових вод, характеристику їх механічного і хімічного складу на всіх елементах рельєфу. Бажано також при можливості враховувати стан плодових, ягідних, лісових дерев або інших рослин, що ростуть на цій чи суміжних ділянках з подібним рельєфом та ґрунтовими умовами. При виборі місця під сад слід враховувати біологічні особливості і вимогливість плодових порід, сортопідщепних комбінацій до грунтів, рельєфу, зволоженості, освітленості, захищеності від шкідливих вітрів, можливості зрошення; захисту водних джерел, повітря, а також наявності населених пунктів, реалізації продукції та її тривалого зберігання. Наявність близько розташованих річок, озер, заток позитивно впливає на плодові і ягідні насадження. Організація ділянки. Після вибору місця на сад та дослідження місцевості й властивостей ґрунту проводять організацію вибраної ділянки, яка включає: · а) розбивку на квартали, як правило, прямокутної форми зі співвідношенням сторін 1: 1, 5; · б) організацію дорожньої мережі, що включає дороги периметром саду та з двох боків вітроламних ліній; · в) намічання місця та проведення посадки садозахисних ліній із швидкоростучих видів дерев (береза, тополя, клен, горіх волоський) та кущів; · г) виділення місця для господарських будівель, дворів, ставків, чатальних насаджень (для заготівлі підпірок) тощо.
|