Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Строки та способи плодових культур






Плодові дерева можна висаджувати навесні, восени. Для зерняткових культур у районах з тривалою теплою осінню і порівняно м’якою зимою (Крим, Степ) кращий другий восени. Осіння посадка має бути завершена за місяць до замерзання грунту. Навесні у всіх зонах дерева садять у перші п’ять-шість днів після початку польових робіт.

Добрий ріст і високу продуктивність дерев за­безпечують лише якісні саджанці, що мають бути достовірно сортовими, з розгалуженою кореневою системою завдовжки не менше 0, 3—0, 35 м, неуш-кодженими штамбами і гілками.

При транспорту­ванні їх треба оберігати від підсушування. Для зимового зберігання саджанці прикопують у ка­навки завглибшки 0, 5—0, 6 м так, щоб частина штамба (0, 2—0, 25) розміщувалася в грунті, або присипають вологим піском у прохолодному під­валі.

Перед садінням вирізають відмерлі або пошко­джені корені, поламані гілки. Підсушені саджан­ці 1—2 доби вимочують у воді.

Під час садіння корені занурюють у земляну бовтанку (а ще кра­ще — в розведену водою суміш глини з коров’я­ком) і стежать за тим, щоб вони були якомога рівномірніше розміщені в межах посадочної ями.

Коренева шийка у саджанців на насіннєвих під­щепах має бути на рівні поверхні грунту або на —З см вище (заглиблення її особливо небажане на важких вологих грунтах), на кленових підще­пах — на рівні поверхні грунту.

При глибокому садінні дерева на карликових підщепах можуть утворити власне коріння і стати сильнорослими. Грунт у посадочній ямі ретельно ущільнюють (притоптують), потім роблять лунки і поливають Дерева з розрахунку три-чотири відра води на дерево.

Після того, як грунт убере воду, лунку навколо дерева мульчують перегноєм чи компос­том шаром б—8 см або злегка присипають пух­кою землею.

У районах, де бувають сильні вітри, перед са­дінням біля центру посадочних ям (з південне, сторони) забивають кілки, до яких підв’язують де­рева після осідання грунту. Незалежно від часу садіння крону саджанців обрізають навесні.

Саджанці висаджують вручну, напівмеханізованим (у борозни - траншеї) і механізованим (саджалками) способами. Перед садінням кореневу систему саджанців вмочують у бовтанку (суміш води і глини з перегноєм). У суміш попередньо можна додавати стимулятори росту (на 60 л води 200 г гетероауксину або 10 мг індолілмасляної кислоти чи 50-100 мг нафтіоцтової кислоти).

Високу якість роботи забезпечує ручне садіння, при якому локально можна вносити добрива. Добрива перемішують із ґрунтом у нижній частині ями, потім у садивні ями насипають конусом шар ґрунту, на якому при садінні розміщують корені саджанців. При цьому саджанець підтрушують, щоб земля заповнила всі порожнини біля кореня. Яму засипають ґрунтом з міжрядь і добре втоптують ґрунт. Для механізованого садіння застосовують садильні машини МПС-1 та СПЛК.

3 Вибирати місце для саду потрібно з великою увагою й обереж­ністю, бо через кілька років недоліки, які виявляться потім, випра­вити буде дуже важко. Основні вимоги до грунтів під плодові і ягідні насадження такі: грунт повинен мати достатньо потужний, пухкий, родючий шар, який має відповідно легкий механічний склад, високу вологоємкість, водо- і повітропроникність, без надлишку шкідливих сполук і со­лей. Підґрунтові води повинні бути прісні або слабомінералізовані і залягати на глибині, не меншій поширення основної маси кореневої системи. Обираючи місце під плодові і ягідні насадження, необхідно мати докладні дані про підґрунтя, глибину залягання підґрунтових вод, характеристику їх механічного і хімічного складу на всіх елементах рельєфу. Бажано також при можливості враховувати стан плодо­вих, ягідних, лісових дерев або інших рослин, що ростуть на цій чи суміжних ділянках з подібним рельєфом та ґрунтовими умовами.

При виборі місця під сад слід враховувати біологічні особливості і вимогливість плодових порід, сортопідщепних комбінацій до грун­тів, рельєфу, зволоженості, освітленості, захищеності від шкідли­вих вітрів, можливості зрошення; захисту водних джерел, повітря, а також наявності населених пунктів, реалізації продукції та її три­валого зберігання. Наявність близько розташованих річок, озер, заток позитивно впливає на плодові і ягідні насадження.

Організація ділянки. Після вибору місця на сад та дослідження місцевості й властивостей ґрунту проводять організацію вибраної ділянки, яка включає:

· а) розбивку на квартали, як правило, прямокутної форми зі співвідношенням сторін 1: 1, 5;

· б) організацію дорожньої мережі, що включає дороги периметром саду та з двох боків вітроламних ліній;

· в) намічання місця та проведення посадки садозахисних ліній із швидкоростучих видів дерев (береза, тополя, клен, горіх волоський) та кущів;

· г) виділення місця для господарських будівель, дворів, ставків, чатальних насаджень (для заготівлі підпірок) тощо.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал