Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.

Тюдори зуміли зміцнити королівську владу, стати абсолютними монархами і при цьому зберегти старі англійські традиції. В Англії централізація управління не досягла такого високого рівня, як в інших абсолютистських державах, не було й роздутого державного апарату. Центральними органами влади та управління були король, Таємна Рада та Парламент. Верховне управління справами країни король Англії здійснював через свій Таємна рада. Члени його призначалися королем і тільки перед ним, що несли відповідальність. До його складу входили представники феодальної знаті, нового дворянства, буржуазії. Компетенція: управління заморськими колоніями, регулювання зовнішньої торгівлі, участь у виданні ордонансов, розгляд деяких судових справ як суду першої інстанції і в апеляційному порядку. Відділенням Таємної ради була Зоряна палата, заснована для боротьби з супротивниками королівської влади. Процес носив інквізиційний характер, допускалося застосування тортур. Зоряна палата здійснювала також цензуру друкованих творів. Це був надзвичайний суд у політичних справах, що знаходився у скоєному суперечності з англійськими судовими порядками. Зоряна палата виросла на грунті того безправ'я, яке було створено усобиць двох Троянд і було під стать перетворенню парламенту на слухняне знаряддя королівської влади. Для розгляду цивільних справ була створена Палата прохань. Вона також представляла собою Відділення Таємної ради. Вищий церковний орган країни - Висока комісія, створена при Єлизаветі, до складу якої поряд з духовними особами входили члени Таємної ради та ін посадові особи. Основним завданням комісії була боротьба з супротивниками реформованої церкви - як з католиками, так і з протестантами. Пізніше функції її було розширено, і вона стала розбирати справи про бродяга, займалася цензурою. Основні зміни в місцевому самоврядуванні висловилися в установі посади лорда-лейтенанта та адміністративному оформленні місцевої одиниці - церковного приходу. Лорд-лейтенант, який призначається в графство безпосередньо королем, очолював місцеве ополчення, керував діяльністю мирових суддів і констеблем. Одним з яскравих проявів англійських традицій було сумісне правління короля і парламенту. При Тюдорах число членів палати громад зросла з 296 до 462. Корона дотримувалася той порядок роботи парламенту, який склався до XVI століття. Парламент використовувався Тюдорами як знаряддя посилення своєї влади. Нижня палата парламенту за Тюдорах беззаперечно стверджувала закони, внесені королем; верхня ж палата складалася у своїй більшості з представників аристократії, що отримала від Тюдорів великі земельні пожалування і тому покірною ім. У 1539 році парламент прирівняв королівські укази до статутах, визнавши тим самим влада короля над собою. Королівські міністри, колишні одночасно членами палати громад, робили великий вплив на її роботу. І все-таки сам факт існування та діяльності парламенту разом з такими особливостями як відсутність центрального бюрократичного апарату, постійної сильної армії, збереження місцевого самоврядування дозволяє говорити про англійський абсолютизм, як має незавершений характер. При абсолютизмі остаточно оформилася структура і юрисдикція центральних Вестмінстерських судів. Найважливішими судовими інстанціями були Суд королівської лави, Суд загальних позовів та Суд канцлера.