Причинами розгортання руху

1) окупація батьківщини іноземними загарбниками;

2) жорстокий окупаційний режим, який хотів перетворити українські землі на колонії Німеччини та її союзників, а українців частково знищити, а решту перетворити на рабів.

Форми опору були різноманітними:

— саботаж (випуск бракованої продукції, невиходи на роботу, виведення з ладу верстатів та устаткування, псування продовольства

— відмова співпрацювати з окупаційними властями;

— антигітлерівське підпілля;

В антифашистському русі Опору існували дві течії:

— радянська (партизанські загони, радянське підпілля), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, відновлення Радянської влади;

— націоналістична (ОУН(Б), ОУН(М), бульбівці, ОУН-УПА), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, створення незалежної Української держави.

Деякі історики називають ще третю течію в антифашистському русі опору — польська (армія Людова, армія Крайова), представники якої боролися за визволення західноукраїнських земель від німецько - фашистських загарбників, приєднання їх до Польщі. Проте невелика чисельність вояків армії Людової та армії Крайової (10–20 тис.), відносна пасивність в боротьбі проти німців дає підстави вважати, що в Україні було лише дві течії в антифашистському русі Опору.

Білет №35

1.Другий етап війни. Битва під Берестечком?

Бої відновлюються з 1650р. і в основному проходили на Поділлі. Та під тиском українських військ ареною боїв стає Волинь червень-липень 1651 р. – бій під Берестечком, де зустрілось 300 тис. чол. Бій розпочався на користь козаків та втеча хана і арешт Хмельницького зіграли вирішальну роль на бік поляків.

Вересень 1651 р- під Білою Церквою укладається нова угода з поляками. В ході чого:

ü Лише Київщина була під владою гетьмана, на решту воєводств знову поширюється польська влада;

ü Відновлюється католицтво;

ü Реєстр станови 20 тис. чол.;

ü Відігратися укр. сили зможуть лише під Батогом 1652 р.(де будуть контролювати територію до р. Случ, а також розгромлять поляків під Жванцем 1653 р.

Білет №38

2.Звільнення України від німецько-фашистських загарбань (1943-1944рр.). Внесок українців у перемогу об’єднаних націй у Другій світовій війні?

Під впливом корінного перелому на літо 1943 р. було проведено наступальні операції: Харківсько-Белгородська; Донбаська та Чернігівсько-Прип’ятська. За рахунок операцій Червоної армії більшу частину Лівобережжя до Дніпра але тут їм на заваді став Східний вал- це німецький плацдарм, що розташований між річками Молочною та Дніпром і мав не допустити радянські війська до Києва. Знешкодивши Східний вал радянські солдати ціною великих зусиль 6 листопада 1943р. захопили Київ. Радянські війська підготувалися до наступальних операцій і це дало змогу повністю звільнити укр.. землі 28 жовтня 1994 р. Правобережжя було очищене в ході Луцько-Рівненської, Львівсько Сандомирської та Карпатсько-Ужгородської операцій. У 8 квітня 1944 р. Червона армія звільнила Крим де було проведено депортацію Кримських татар та Греків.

Вклад українського народу в перемогу над фашизмом був безумовно, дуже великий. Відзначилися у ході війни за визволення від фашистських загарбників 1 та П Українські фронти. Вони зробили великий вклад в перемогу над фашизмом. На Украйні діяло більш 50 тис. партизан 41 Завершення формування території України після 2 св. війни Друга світова війна призвела до значних змін у долі України. Повоєнна Україна у багатьох відношеннях виявилась дуже відмінною від тієї, якою вона була до війни. Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), проте значно розширились її кордони, зросла політична й економічна вага республіки в СРСР, вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права.

Білет №37

1.Українськр–московські відносини, Переяславська рада. Березневі статті?

Зрада хана та Молдови призведуть до пошуку нового союзника яким стане Москва. 8 січня 1654 р. – розпочнуться переговори з Росією Переяславська рада, саме там відбудеться конфлікт між Хмельницьким і боярином Бутурліном. Там за певних обставин угоду буде заключено у березні 1654 р. – Березневі статті:

ü Гетьмана обирали козаки, але затверджував цар;

ü Реєстр становив 60 тис.;

ü Козацька старшина мала широкі права і повноваження;

ü Цар зобов’язувався захищати кордони України;

ü Було заборонено проводити зовнішню політику з Кримом, Польщею, Туреччиною;

ü У великі міста вводилися царські війська;

Білет №

2.Завершення формування території України після війни?

Друга світова війна призвела до значних змін у долі України. Повоєнна Україна у багатьох відношеннях виявилась дуже відмінною від тієї, якою вона була до війни. Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), проте значно розширились її кордони, зросла політична й економічна вага республіки в СРСР, вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави. Питання про західний кордон СРСР, а відповідно і України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі. Воно активно обговорювалося під час Тегеранської (1943), Ялтинської (1945) та Потсдамської (1945) конференцій лідерів держав антигітлерівської коаліції.

Остаточно обриси повоєнних кордонів УРСР сформувались у процесі україно-польського, україно-чехословацького, україно-румунського територіальних розмежувань та юридичному закріпленні західноукраїнських земель, що увійшли до складу УРСР протягом 1939-1945 р

Білет №39

1.Епоха «Руїни» на Правобережжі?

Доба Руїни – надзвичайно важкий для України період, коли після смерті Б. Хмельницького здобутки часів визвольної війни були значною мірою втрачені. Слід звернути увагу на те, що у вітчизняній історіографії немає одностайності щодо її хронологічних меж. Як правило, її датують 60–80-ми роками ХVІІ ст. Питання залишається відкритим, особливо щодо початку цього періоду. Закінчення Руїни пов’язують з гетьмануванням І. Мазепи.

Причинами Руїни були:

− розкол серед старшини – правлячої верстви українського суспільства;

− посилення антагонізму між різними станами українського населення;

− слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ;

− боротьба геополітичних інтересів Російської держави, Турецької імперії, Речі Посполитої тощо.

Можна виділити такі характерні ознаки Руїни:

− загострення соціальних конфліктів як наслідку соціального егоїзму старшини;

− початок громадянської війни, що вела до розколу України за територіальною ознакою;

− зміцнення у свідомості політичної еліти;

− звертання до урядів іноземних країн при розв’язанні внутрішньополітичних проблем України;

− жорстока боротьба за владу, зокрема за гетьманську булаву, в ході якої доходило навіть до знищення суперників (Чорна Рада, 1663 р.). Одночасно Україна мала 2, а то й 3-4 гетьмани (1668 р.: П. Дорошенко, М. Ханенко, Д. Многогрішний), які ворогували між собою і у своїй політиці орієнтувалися на різні країни;

Білет №43

2.Відбудова народного господарства України після війни. Голод 1946-1947 роках?

В повоєнний період становище України не змінювалось:

ü Однопартійність КПУ;

ü Усе залежало від центру, який прислав керувати нашою республікою Леоніда Мельника;

ü Продовжувалися репресії (ОУН-УПА, колаборанти);

Відбудова в економіці:

ü Відновлюються п’яте річки;

ü Пріоритетними були галузь групи А, відбудова заводів - гігантів;

ü Централізовано економіку, відновлення політики Ножиці цін;

ü У найгіршому становищі перебувало село: не вистачало робочих рук, техніки, відновлено політику продрозкладки;

ü Наслідком був голод 1946-1947 рр.;

ü Більшість населення жило в комуналках, бараках, землянках;

ü Існувала карткова система;

ü Грошова реформа;

Культурний розвиток:

ü Існувала Ждановщина (це переслідування поетів та письменників яке започаткував Андрій Жданов). Засуджено Довженка «Україна в огні» та Сосюру «любіть Україну»

ü Після війни переслідуються генетики та кібернетики;

Третій голодомор який спланований народом СРСР російсько-комуністична диктатура 1946-1947 рр. був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського політбюро з метою забрати у селян залишки зерна.

Білет №42

1.Гетьманування Івана Мазепи. Українсько – шведський союз?

1687-1709 рр. - гетьманом Лівобережної України було обрано І.Мазепу. Його було призначено гетьманом завдяки Коломацьким статтям, за яких:

ü Обмежувалась влада гетьмана, розширялися права козацької старшини;

ü Заборонялися відносини з Кримом і Туреччиною;

ü Усі Московські походи повинні були здійснюватися разом з козаками;

ü Сприяння шлюбів українців з росіянами;

Ставши гетьманом Мазепа велику роль приділяє Запорізькій Січі:

ü Намагається зменшити податки, але водночас сприяє поширенню кріпацтва;

ü Був противником селянських виступів, які неодноразово придушував;

Та найбільше Мазепа зробив у галузі культури:

ü За свої гроші навчав дітей старшин у Європі;

ü Створює Чернігівський колегіум і з’являється Києво-Могилянська академія;

ü Виділяє великі кошти на реставрацію і будівництво храмів;

ü Відкрив чимало шкіл, бібліотек;

Союз зі шведами:

Повністю Мазепа підкорявся Москві і за його вказівкою укр. військо бере участь у Північній війні (1700-1721 рр.) 8 років поспіль росіяни її програвали і у 1708 р Мазепа заключає зі Шведами таємну угоду і воює на боці Карла 13. Переломним стане Полтавський бій у червні 1709 р. де шведи та українці програють. Це призведе до еміграції, а саме війська Мазепи переправляться через Дніпро і перебуватимуть у Бендерах.

Білет №45

2.Рух Опору на західноукраїнських землях у ІІ пол.. 50-х рр.?

22 червня 1941 p. Німеччина та її союзники без оголошення війни напали на Радянський Союз. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. З перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба.