Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності.

В Україні поширено здебільшого 3 основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

1)одноосібна власність

2)товариства (партнерства)

3)корпорації (акціонерні товариства).

1) Одноосібна власність – підприємство, власником якого є фіз. особа або сім’я. Організаційно-економічні та соціальні переваги: а)простота заснування; б)повна самостійність, свобода та оперативність дій підприємця; в)максимально можливі спонукальні мотиви до ефективного господарювання; г)гарантоване збереження комерційних таємниць.

Недоліки: а)труднощі із залученням великих інвестицій та одержанням кредитів; б)повна відповідальність за борги; в)неможливість спеціалізованого менеджменту; г)невизначеність терміну функціонування.

2) товариства (партнерства) – об’єднання власних капіталів кількох фіз. або юр осіб за умов: однакового розподілу ризику і прибутку; спільного контролю результатів бізнесу; безпосередньої участі в здійсненні діяльності.

Переваги: а)широкі можливості виробничої та комерційної діяльності б)збільшення фінансової незалежності й дієздатності в)велика свобода дій та більша продуманість управлінських рішень г)можливість залучення до управління товариством професійних менеджерів.

Недоліки: а)загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність, тобто можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів; б)збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу та результатів діяльності.

3) корпорації (акціонерні товариства) – підприємство, власниками якого є акціонери, котрі мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і розпоряджаються прибутком.

Переваги: а)реальна можливість залучення необхідних інвестицій б)більша можливість постійного нарощування обсягів виробництва чи послуг в)існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів г)постійний (тривалий) характер функціонування.

Недоліки: а)наявність розбіжностей між правом власності і функцією контролю діяльності б)сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів в)існування потенційної можливості посадових осіб впливати на діяльність корпорації у власних інтересах.

Важливою формою підприємницької діяльності є франчайзинг, який у широкому розумінні цього терміна означає надання права на виробництво та (або) збут продукції (здійснення послуг), а також практичної допомоги в справі організації бізнесу. Франчайзинг як особлива форма господарювання полягає в такому: неза­лежна фірма (франчайзодавець), яка виробляє продукцію (надає по­слуги), передає право використовувати свій товарний знак іншому підприємству (франчайзоотримувачу) в обмін на зобов'язання виго­товляти або продавати продукцію цієї незалежної фірми (надавати такі самі послуги). За право господарювати від імені і під торговель­ною маркою франчайзодавця франчайзоотримувач виплачує певний відсоток від свого доходу як матеріальну (грошову) винагороду.