Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементний склад, види та методи встановлення.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни в-ва та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці.

За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни.

Централізовано-фіксовані ціни встановлює держа­ва на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін­на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), в-во (надання) якої зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Рівень договірних цін формується на засаді домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) і стосується конкретної партії товару.

Вільні ціни — це ціни, що їх визначає підприємство (організація) самостійно. Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни, проводячи антимонопольну політику, регулюючи умови оподаткування й кредитування для окремих груп суб'єктів господарської діяльності.

Залежно від особливостей купівлі-продажу і сфери економіки існують світові, оптові, закупівельні та роздрібні ціни, а також тарифи на перевезення вантажів і пасажирів, надання різноманітних платних послуг.

Світові ціни - це грошовий вираз міжнародної вартості то­варів, що реалізуються (продаються) на світовому ринку.

У сучасній практиці господарювання застосовуються також ринкові ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки.

Ціна одиниці продукції формується з відповідних складових, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб’єктами господарювання. Складові ціни: 1.Собівартість; 2.Прибуток; 3.ПДВ; 4. Акцизний збір; 5. Оптово-збутова надбавка; 6. Торговельна надбавка.

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення. Головні з них:

1.Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток» є найпростішим і широко застосовуваним.

Ц = Середні витрати (с/в) + Прибуток

2.Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку вважається різновидом методики визначення ціни на засаді середніх витрат (собівартості).

3.Установлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту.

4.Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції») полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів.

5.Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).

6.Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними.

7.Метод установлення ціни за місцем походження товару полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця.

8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця.

9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.

10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець вибирає конкретний район за базисний і збирає з усіх замовників транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.

11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство (організація) частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).

12. За встановлення цін зі знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, ураховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо.

13.Сутність, принципи, види та методи планування на підприємстві.

Планування є процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей.

За нових умов господарювання й переходу до ринкового регулювання підприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи.

Поряд із загальними принципами управління та планування існують і специфічні принципи планування, а саме: цільова напрямленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкта та предмета планування.

1)Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Виокремлюють 5 основних цілей підпр: господарсько-економічну; виробничо-технологічну; науково-технічну; соціальну; екологічну.

2) Принцип системності - передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підпр, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі. За допомогою системного аналізу можна відповісти на такі важливі питання, як: визначення цілей та їхньої субординації, можливість знайдення альтернативних шляхів та способів досягнення цілей, що різняться за складністю, термінами реалізації, соціальними наслідками тощо.

3)Принцип безперервності означає: підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування; взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів; своєчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із одержаних сигналів щодо зовн та вн змін умов господарювання.

4)Принцип оптимального використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови та кон'юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, запровадження досягнень НТП, максимально повну реалізацію наявних резервів.

5)Принцип збалансованості — це визначальна умова обґрунтованості планів, реальності їхнього виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та наявністю таких.

6)Принцип адекватності системи планування.

Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне й поточне. Перспективне планування на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове. Залежно від горизонту планування перспективний план розробляється із різним ступенем деталізації.

Поточне планування – розробка планів на всіх рівнях управління підприємства та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць)

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів:

1.Вихідна позиція для розробки плану: Ресурсний (за можливостями); Цільовий (за потребами).

2.Принципи визначення планових показників: Екстраполяційний; Інтерполяційний.

3.Спосіб розрахунку планових показників: Експериментально-статистичний (середніх показників); Факторний; Нормативний.

4.Узгодженість ресурсів та потреб: Балансовий; Матричний.

5.Варіантність планів: Одноваріантний (інтуїтивний); Полі варіантний; Економіко-математичної оптимізації.

6.Спосіб виконання розрахункових операцій: Ручний; Механізований; Автоматизований.

7.Форма подання планових показників: Табличний; Лінійно-графічний; Логіко-структурний (сітьовий).

14.Поняття, призначення та типові розділи бізнес-плану підприємства.

БП підприємства чи організації - це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

БП виконує 2 важливі функції: зовнішня (ознайомлення заінтересованих ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) та внутрішня (відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

Конкретними цілями розробки БП як багатофункціонального документа є:

1)налагодження ділових стосунків між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

2)проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкретній сфері діяльності;

3)своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху організації власного діла;

4)формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

5)перевірка життєздатності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Загальна методологія розробки БП охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов'язковою за умови започаткування нової справи; вона передбачає опрацювання концепції майбутнього бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле, оцінюються сильні і слабкі сторони діяльності фірми, формулюються її місія та конкретні цілі, розробляється стратегія й можливі стратегічні альтернативи. На основній стадії здійснюється безпосередня розробка конкретного БП.

На зміст і структуру БП істотно впливають: цілі розробки БП; аудиторія, на яку розраховано БП; сфера та розміри бізнесу; хка продукту бізнесу; фінансові можливості підприємця. Типова структура БП:

1.РЕЗЮМЕ. Короткий огляд бізнес-проекту, його ключових аспектів, повідомлення про наміри

2.ГАЛУЗЬ, ФІРМА ТА II ПРОДУКЦІЯ (ПОСЛУГИ): 1. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі; 2.Опис продукту; 3.Стратегія фірми; 4. Права власності.

3.ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ: 1.Х-ка ринку продукту; 2.Цільовий ринок бізнесу; 3.Місцезнаходження фірми; 4.Оцінка впливу зовнішніх чинників.

4.МАРКЕТИНГ-ПЛАН: 1.Стратегія маркетингу; 2.Очікувані обсяги продажу продукту.

5.ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН: 1.Основні виробничі операції; 2.Машини та устаткування; 3.Приміщення; 4.Сировина, матеріали, комплектуючі вироби.

6.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН: 1.Форма організації бізнесу; 2.Потреба в персоналі; 3.Власники і менеджери бізнесу; 4.Організація управління; 5.Кадрова політика.

7.ОЦІНКА РИЗИКІВ: 1.Типи можливих ризиків; 2.Способи реагування на загрози для бізнесу.

8.ФІНАНСОВИЙ ПЛАН: 1.Прибуток і збитки; 2.План руху готівки; 3.Плановий баланс; 4.Фінансові коефіцієнти.