Мотивація персоналу: сутність, види та основні методи впливу.

Система мотивації х-зує сукупність взаємозв'язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства (організації).

Для формування належного ставлення до праці необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність, що є джерелом самовдосконалення, основою професійного та службового зростання. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до конкретної організації. Відповідне ставлення до праці та свідома поведінка визначаються системою цінностей працівника, умовами праці й застосовуваними стимулами.

За домінуючої ролі соціально-економічних умов у основу будь-якої моделі мотивації покладаються передовсім психологічні аспекти. Моделі мотивації ґрунтуються на теорії:

1. Відокремлювані види потреб: Фізіологічні; Безпеки та захищеності; Соціальні; Поваги; Самовиявлення.

2. Чинники, що впливають на очікування: Очікування щодо співвідношення витрат праці та результатів; Очікування щодо співвідношення результатів та винагороди; Передбачуваний ступінь відносного задоволення отриманою винагородою.

3. Складові елементи справедливості: Суб’єктивне визначення співвідношення винагороди та затрат праці; Порівняння особистої винагороди із заохоченням інших людей, що виконують аналогічну роботу; Зняття спеціального напруження через дотримання принципу справедливості (за наявності дисбалансу).

Загальновживана класифікації методів мотивації:

1. Економічні прямі: Відрядна оплата; Почасова оплата; Премії за раціоналізацію; Участь у прибутках; Оплата навчання; Виплати за максимальне використання робочого часу (немає невиходів на роботу).

2.Економічні непрямі: Пільгове харчування; Доплати за стаж; Пільгове користування житлом, транспортом та ін.

3.Не грошові: Збагачення праці; Гнучкі робочі графіки; Програми підвищення якості праці; Участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.

Також методи мотивації можна поділити на індивідуальні та групові, а також на зовнішні — винагороди, що ззовні, та внутрішні — винагороди, що надаються самою працею (почуття значущості праці, самоповаги та ін.).

Система мотивації на рівні підприємства має базуватися на певним вимогах:

1)надання однакових можливостей на рівні підприємства щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;

2)узгодження рівня оплати праці з її результатами та визнання особистого внеску в загальний успіх. Це передбачає справедливий розподіл доходів залежно від ступеня підвищення продуктивності праці;

3)створення належний умов для захисту здоров’я, безпеки праці та добробуту всіх працівників.