Виробнича структура підприємства: поняття, види та чинники формування.

Під структурою підприємства розуміють його внутрішній устрій, який харак­теризує склад підрозділів і систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними.

При цьому розрізняють виробничу й загальну структури підприємства.

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, що виконуються у відповідних підрозділах. Саме склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. Існує кілька принципів класифікації виробничих структур.

1.Залежно від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури, розрізняють цехову, безцехову, корпусну та комбінатську виробничі структури.

За цехової виробничої структури основним виробничим підроз­ділом є цех, тобто адміністративне відокремлена частина підприємства, що в ній виконується певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації. За характером своєї діяльності цехи поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні.

Без цехова виробнича структура використовується на невеликих підприємствах з відносно простими виробничими процесами. Її основою є виробнича дільниця, під якою розуміють сукупність територіально-відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно-однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.

Корпусна в.с. полягає в тому, що на великих підприємствах декілька однотипних цехів можуть бути об’єднанні в корпус.

Комбінацька в.с. використовується на підприємствах, де здійснюються багатостадійні процеси в-ва, характерною ознакою яких є послідовність процесів переробки сировини.

2.За формою спеціалізації основних цехів розрізняють техно­логічну, предметну та змішану виробничі структури.

Ознакою тех­нологічної структури є спеціалізація цехів підприємства на вико­нанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії ви­робничого процесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехи машинобудівного підприємства).

Ознакою предметної в.с. є спеціалізація цехів підприємства на виготовленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів та деталей з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій.

Змішана в.с. полягає в тому, що частина цехів спеціалізована технологічно, а решта – предметно.

3.Залежно від наявності основних і допоміжних процесів роз­різняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурами виробництва.

Підприємства з комплексною виробничою структурою мають усю сукупність основних та допоміжних цехів, а зі спеціалізованою структурою — лише частину.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох чинників. Головними з них є: виробничий профіль підприє­мства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місце знаходження підприємства.