![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Х Основні терміни для вивчення
дисципліни «Управління інноваціями» Авторське право – виключне право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми наукового, літературного або художнього винаходу. Венчурні підприємства – малі фірми в сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень ризикового характеру. Високі наукоємні технології – технології, що створюються на підставі результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок, забезпечують виготовлення високотехнологічної продукції, сприяють запровадженню високотехнологічного виробництва на підприємствах базових галузей промисловості. Високотехнологічна компанія – компанія, яка одержує інтелектуальну ренту в будь-якій сфері діяльності. Високотехнологічна продукція – продукція, виготовлена підприємствами із застосуванням наукоємних технологій, конкурентоспроможна з кращими зразками аналогічної продукції іноземного виробництва. Галузі наукоємні, високотехнологічні – це галузі, в яких відношення витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) до відповідних обсягів випуску продукції в 1, 2-1, 5 рази перебільшують середньосвітовий рівень в обробній промисловості розвинутих країн, тобто складає 3, 5 – 4, 5%. Глобалізація економіки – процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем по всьому світу, що несе за собою економічну і культурну інтеграцію. Це найбільш високий, ефективний і перспективний ступінь розвитку інтернаціоналізації господарської діяльності, що поєднує два напрямки: · створення і розвиток транснаціональних корпорацій, діяльність яких дозволяє обійти чисельні бар’єри (за рахунок здійснення трансфертних поставок з використанням внутрішніх цін, сприятливих умов виробництва, кращого врахування ринкової ситуації, оптимального розподілу і використання прибутку тощо); · узгоджені міждержавні заходи щодо цілеспрямованого формування єдиного світового ринкового (економічного, правового, інформаційного, психологічного та політичного) простору. Державна інноваційна політика – система цілеспрямованих заходів органів державної влади щодо забезпечення інноваційної структурної перебудови економіки. Державне регулювання інноваційної діяльності – цілеспрямований вплив органів державного управління на економічні інтереси інститутів інноваційної сфери. Складові державного регулювання інноваційної діяльності: пряме державне стимулювання НДДКР; непряме державне стимулювання науки; формування сприятливого інноваційного клімату в економіці та інфраструктури забезпечення досліджень і розробок. Державна цільова програма – комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.
|