Узгодити наступні прикметники з іменниками

Жовта мазь

Холодний настій

Критичний період

Біла глина

Тема № 13 Використання прикметників та дієприкметників у назвах вакцин,

сироваток та анатоксинів

План

1. Назви сироваток

2. Назви вакцин та анатоксинів.

' Рекомендована література

https://studentus.net/book/6-latinska-mova/106—88-diyeprikmetniki-minulogo-chasu-

pasivnogo-stanu.html

Методичні рекомендації

Назви сироваток, вакцин і анатоксинів це конструкції з узгодженим або неузгодженим означенням. Більшість таких назв утворюється за допомогою узгодженого означення. У таких назвах на першому місці стоїть слово serum, in (сироватка), vaccinum, in (вакцина) або anatoxinum, in (анатоксин), а після нього прикметник, утворений від назви відповідної інфекції, проти якої напрвлена дія препарату. Такі прикметники звичайно утворюються з суфіксом - с-, рідко із суфіксом -0S-.

Наприклад:

serum antidiphthericum — сироватка протидифтерійна serum antigangraenosum — сироватка протигангренозна vaccinum gripposum — грипозна вакцина vaccinum antirabicum — антирабічна вакцина (проти сказу)уассіпшп pertussicum — коклюшна вакцина anatoxinum tetanicum — правцевий анатоксин. У таких назвах часто зустрічаються означення, що характеризують:

1) для вакцин — очищення, концентрацію і стан (purificatum, concentratum, vivum, siccum);

2) для сироваток — очищення та концентрацію (purificatum, concentratum);

3) для анатоксинів — очищення й адсорбованість (purifi-catum, adsorptum).

Наприклад:

serum antitetanicum (purificatum, concentratum) — сироватка протиправцева (очищена, концентрована) vaccinum tularemicum vivum — жива туляремійна вакцина anatoxinum tetanicum (purificatum, Aluminii hydroxydo adsorptum) — правцевий анатоксин (очищений, адсорбований алюмінію гидроксидом). Рідко назви вакцин будуються за допомогою неузгодженого означення: Наприклад:

vaccinum Salmonellae typhi — вакцина черевнотифозна (Salmonella typhi — черевнотифозна паличка) vaccinum variolae — віспяна вакцина (variola, ае f — віспа).

Тема№14: Хімічна номенклатура в рецепті План

1. Хімічна номенклатура в рецепті

2. Назви кислот

3. Назви солей

Рекомендована література

1. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор. 92-96

2. https://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/intemal/in_mow/classes_stud/

Методичні рекомендації Хімічна номенклатура - це сукупність найменувань хімічних елементів і їх

сполук, які є лікарськими речовинами. У рецепті вказують не символ хімічного елемента

чи формулу сполуки, а пишуть їх латинську назву.

Найменування кислот

Назва кислоти складається з іменника аcĭ dum, і п - кислота і узгодженого з ним

прикметника. Кислоти є кисневі і безкисневі.

Кисневмісні кислоти утворюють назви за допомогою прикметників із

відповідними суфіксами, які характеризують ступінь окислення і приєднуються до основи

кислота утворюючого елемента.

1. На найвищий ступінь окислення вказує суфікс -ĭ с(um). В українській номенклатурі йому відповідають суфікси -ов(а), -єв(а), -н(а).

Наприклад:

Аcĭ dum sulfurĭ cum- сірчана кислота

2. На нижчий ступінь окислення вказує суфікс -ō s(um). В українській номенклатурі йому відповідає суфікс -ист(а).

Наприклад:

Аcĭ dum, nitrō sum - азотиста кислота

3. У назвах кислот з більшою кількістю ступенів окислення кожен з них характеризується відповідним префіксом або суфіксом.

Наприклад:

Аcĭ dum perchlorĭ cum- хлорнувата кислота

4. У назвах безкисневих кислот вживаються прикметники з префіксом hydr(о)- і

суфіксом -ĭ с(um).

Наприкла

Acĭ dum hydrochlorĭ cum - хлористоводнева кислота

При утворенні назв солей на першому місці ставиться назва катіона в родовому відмінку, а на другому - назва аніона в називному відмінку. Назви аніонів солей утворюються за допомогою відповідних суфіксів, які приєднуються до основи назви утворюючої кислоти.

1. Назва аніона солей кисневмісних кислот є іменником чоловічого роду III відміни із закінченням:

-as (Gen. sing - ā tis) для назв солей з вищим ступенем окислення, напр.: nitras, ā tis m - нітрат;

-is (Gen. sing - ī tis) для назв солей з нижчим ступенем окислення, напр.: nitris, ī tis m - нітрит.

2. Назва аніона солей безкисневих кислот виражається іменником середнього роду II відміни із суфіксом -ī d (um), напр.: Kalii bromĭ dum - калію бромід; HydrargЎri iodĭ dum - ртуті йодид.

3. При утворенні назв солей безкисневих кислот з органічними основами до назви аніона додається також префікс hydr(o)-, напр.: Morphī ni hydrochlorĭ dum - морфіну гідрохлорид, Scopolamī ni hydrobrormĭ dum - скополаміну гідробромід.

4. Назви аніонів основних солей утворюються від назв середніх солей приєднанням префікса sub- до назви аніона: Bismuthi subnī tras - вісмуту основний нітрат, вісмуту субнітрат.

5. Назви аніонів кислих солей утворюються від назв середніх солей шляхом приєднання до назви аніона префікса hydr(o)-, напр.: Natrii hydrocarbō nas - натрію гідрокарбонат.

Тема №15 Узгодження прикметників II групи з іменниками III відміни

План

1. Прикметники II групи.

2. Узгодження прикметників з іменниками

Рекомендована література 1. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор. 127-128

Методичні рекомендації

1. Прикметники з трьома родовими закінченнями, а саме: -er(m), -is(f), -е(n),

напр.:

salū ber, bris, bre - цілющий, здоровий: aë r (m) salū ber - цілюще повітря; aqua (f) saū lbris - цілюща вода; remedium(n) salū bre - цілющий лікувальний засіб.

2. Прикметники з двома родовими закінченнями: -is(mf), -е(n), напр.: frontā lis, е - лобовий, фронтальний: angǔ lus(m) frontā lis - лобовий кут;

squama(f) frontā lis - лобова луска; os(n) frontā le - лобова кістка.

3. Прикметники з одним з таких трьох закінчень на всі роди: -r, -s, -х, напр.: par, paris - рівний, парний; biceps, bicipĭ tis - двоголовий; simplex, ĭ cis

простий.

Такі прикметники за словниковою формою подібні до іменників III відміни і записуються у словнику в Nom. et Gen. sing.

Прикметники у згоджуються у тому ж роді, числі й відмінку з іменниками до якого вони належать ЗавданняУзгодити наступні словосполучення: Лобна кістка, рівний зуб, простий порошок

Тема№16: Медичні прийменникові вирази

План

4. Короткі відомості про прийменники.

5. Вирази з прийменниками

Рекомендована література

1. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор. 62-63

Методичні рекомендації

До складу багатьох медичних виразів входять прийменники, які керують відповідним відмінком. У латинській мові прийменники можуть керувати двома відмінками: Accusativus або Ablativus. Деякі прийменники, залежно від питання керують двома відмінками.

Прийменники з Accusativus:

ad, ante, contra, per, post

Прийменники з Ablativus:

Cum, a, pro, de

Завдання

1. Перекласти наступні прийменникові вирази:

Проти кашлю Протягом години Свічки з анестезином

Ефір для наркозу

Тема № 17 Конструювання та декодування клінічних термінів

План

1. Поняття про медичну термінологію

2. Поняття про терміноелементи

Рекомендована література 1. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор. 69-72

Методичні рекомендації

Сучасна медична термінологія — поняття комплексне, до її складу входить кілька сот тисяч слів і стійких словосполучень, які складають термінологічну базу цілого ряду медико-біологічних дисциплін.

Складні терміни — це слова, утворені шляхом складання декількох грецьких або, рідше, латинських терміноелементів. Наприклад: ot-o-rhm-o-laryng-o-logia — розділ медицини, який вивчає захворювання вуха, горла і носа й методи їхнього лікування.

Завдання

I. Констуювання та декодування наступних клінічних термінів:

у

Мастопатія

Нефректомія

Анемія

Поліурія

Холецистектомія

Фітотерапія

мастектомія

II.

Біль в молочних залозах

Видалення легень

Мала кількість сечі

Тема№18: Латинсько-грецькі дублети прикметників II групи

План

1. Прикметники II групи.

2. Латинсько-грецькі дублети

Рекомендована література

М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор. 69-72

Методичні рекомендації

1. Прикметники з трьома родовими закінченнями, а саме: -er(m), -is(f), -е(n)

salū ber, bris, bre - цілющий, здоровий: aë r (m) salū ber - цілюще повітря; aqua (f) salū bris - цілюща вода; remedium(n) salū bre - цілющий лікувальний засіб.

2. Прикметники з двома родовими закінченнями: -is(mf), -е(n), напр.: frontā lis, е - лобовий, фронтальний: angǔ lus(m) frontā lis - лобовий кут;

squama(f) frontā lis - лобова луска; os(n) frontā le - лобова кістка.

3. Прикметники з одним з таких трьох закінчень на всі роди: -r, -s, -х, напр.: par, paris - рівний, парний; biceps, bicipĭ tis - двоголовий; simplex, ĭ cis

простий.

Такі прикметники за словниковою формою подібні до іменників III відміни і записуються у словнику в Nom. et Gen. sing.

Латинсько-грецькі дублети прикметників II групи

Тема№19: Відмінювання дієприкметників теперішнього часу

План

1. Дієприкметники теперішнього часу в латинській мові

2. Відмінювання дієприкметників теперішнього часу

Рекомендована література https://www.br.com.ua/referats/Foreign languages/8862.htm

Методичні рекомендації

В латинській мові існує три види дієприкметника: теперішній активний, минулий пасивний та майбутній активний.

Дієприкметник теперішнього часу активного стану (particirium praesentis activï) відмінюється як прикметник третьої відміни. Дієслова першої та другої дієвідмін утворюють його шляхом додавання до основи інфінітива суфікса -nt. У третій та четвертій дієвідмінах між основою та суфіксом виникає е, тобто основа інфінітива набуває суфікс - ent. Puer portä ns означає Хлопець, що несе.

Дієприкметник теперішнього часу активного стану утворюється шляхом додавання до іноректної основи дієслів І-ІІ дієвідмін закінчення -hs, а до основи дієслів III-IV дієвідмін - закінчення -ens

oma-ns (Gen-omantis) - прикрашаючий, а, е; прикрашаючи move-ns (Gen-moventis) - рухаючий, а, е; рухаючи leg-ens (Gen-legentis) - читаючий, а, е; читаючи audi-ens (Gen-audientis) - слухаючий, а, е; слухаючи

Дієприкметники теперішнього часу активного стану відмінюються за III відміною за голосною групою (Abl.-ind. і, Now. plur -n) - іа, Gen. plur. -іum)

N. amans ornantes (m) omantia (n)

G. ornatis omantium D. ornanti ornantibus

Acc. omantem (m, f), ornans (n) ornantes (m, f) omantia Abl. ornanti (e) ornantibus V. omans ornantes (m, f) ornantia (n)

У Abl. - ing дієприкметники мають закінчення -e

Завдання

Вивчити зразок відмінювання дієприкметників теперішнього часу

Тема №20 Прикметники у формах різних ступенів порівняння

План

1. Ступені порівняння прикметників

Рекомендована література

1. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор137-138

Методичні рекомендації Вищий ступінь прикметників утворюється шляхом додавання до основи прикметника

Найвищий ступінь прикметників утворюється шляхом додавання до основи прикметника звичайного ступеня суфікса -іssim- і родових закінчень: -us (для чоловічого роду), -а (для жіночого роду), -um (для середнього роду).

Завдання

1. Утворити вищий і найвищий ступінь порівняння прикметників:

Білий; стрункий

Тема№ 21: Латинсько-грецькі дублети іменників ІУ-У відміни

План

1. Латинсько-грецькі дублети

2. Латинсько-грецькі дублети іменників ІУ-У відміни

Рекомендована література

1, М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор155

Методичні рекомендації

Сучасна медична термінологія — поняття комплексне, до її складу входить кілька сот тисяч слів і стійких словосполучень, які складають термінологічну базу цілого ряду медико-біологічних дисциплін.

Складні терміни — це слова, утворені шляхом складання декількох грецьких або, рідше, латинських терміноелементів. Наприклад: ot-o-rhin-o-laryng-o-logia— розділ медицини, який вивчає захворювання вуха, горла і носа й методи їхнього лікування.

Дублетні терміни - це слова, чи словосполучення, які об'єднуються особливою термінологічною співвіднесеністю з одним і тим самим науковим поняттям і об'єктом дійсності

Завдання

1. Написати латинсько-грецькі дублети іменників ІУ-У відміни

Тема№ 22 Gaudeamus igitur. Історія виникнення, значення, актуальність в наш час

План

1. Виникнення студентського гімну.

2. Розвиток і становлення студентського гімну.

Рекомендована література

1. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор217-218

Методичні рекомендації v

Пісня з'явилася в XIII або XIV столітті або в Гейдельберзькому. або в Паризькому університеті (Сорбонні). (Себастіан Брант згадує гімн 1267 року за назвою «Gaudeamus igitur»). Протягом декількох століть пісня передавалася усно й тому має багато варіантів. У друкованому виді текст «Гаудеамуса» уперше з'явився в 1776 році, а в 1781 мандрівний письменник К.В. Кіндлебен (Christian Wilhelm Kindleben) надав йому форми, що збереглася і дотепер. Відомий мотив пісні затвердив, імовірно, композитор XV століття Йоганнес Окегем. Петро Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп'яно. «Гаудеамус» використовували Ференц Ліст. Йоганнес Брамс. Анатолій Кос-Анатольський. Енгельбертом Гумпердінком створена опера «Гаудеамус» із життя німецького студентства. Середньовічний «Гаудеамус» складався із 7 частин.

Цю пісню тепер співають на святах і зустрічах студенти усього світу. Це своєрідний символ студентства, молодості.

Gaudeamus igitur,

Juvenes dum sumus!

Post jucundam juventutem,

Post molestam senectutem

Nos habebit humus!

Ubi sunt, qui ante nos In mundo fuere?

Vadite ad superos,

Transeas ad inferos,

Hos si vis videre!

Vita nostra brevis est,

Brevi finietur.

Venit mors velociter,

Rapit nos atrociter,

Nemini parcetur!

Vivat Academia!

Vivant professores!

Vivat membrum quodlibet!

Vivant membra quaelibet!

Semper sint in flore!

Vivant omnes virgines Graciles, formosae!

Vivant et mulieres Tenerae, amabiles,

Bonae, laboriosae!

Vivat et res publica Et qui illam regunt!

Vivat nostra civitas,

Maecenatum caritas,

Qui nos hic protegunt!

Pereat tristitia,

Pereant dolores!

Pereat diabolus,

Quivis antiburschius Atque irrisores

Тема№23: Займенники в медичних виразах

План

3. Займенники

4. Займенники в медичних виразах

Рекомендована література

3. М.М. Закалюжний «Латинська мова» стор! 77-178;

Методичні рекомендації

Латинський займенник (pronomen) має такі ж розряди, як і український: особові, зворотний, присвійні, вказівні, відносні, питальні, неозначені, заперечні, а також прикметникові займенники (в українській мові - означальні).

В латинській мові немає особових займенників третьої особи (він, вона, воно, вони). Натомість вживають вказівні займенники: is, еа, id - він, вона, воно)', рідше в цьому значенні: hie, haec, hoc (цей, часом мій), ille, ilia, illud (той).

Запвдання

3. Medicus me curat. 2. Vitam nostram defendimus. 3. Medici nos curant.

5. Quid vides collega? 5. Quis aegrotus est? 6. Collega narrat mihi de structura cordis. 7. Quae medicina non sanant, ea ferrum sanat. Quae ferrum non sanat, ea flamma sanat. Quae flamma non sanat, ea medici sanare non possunt (можуть). (Hippocrates) 8. Et ego, et tu nunc in primo cursu studentes sumus.

Тема№24: Прислів’я і крилаті вирази

План

1. Латинські крилаті вирази.

2. Латинські крилаті прислів’я

Рекомендована література

1 М.М. Закалюжний «Латинська мова» 66, 81, 106, 114;

Методичні рекомендації

Мати-годувальниця (шанобливо про навчальний заклад)

Мені дорогий Платон, але істина ще дорожча; правда понад усе (досл.: друг Платон, але правда дорожча) (Арістотель)

Область науки безмежна, а життя коротке; (Гіппократ)

Мистецтвом і людинолюбством, працею і знанням

Швидше, вище, сильніше!

Я мислю, отже, існую (Декарт)

Пізнай самого себе Дивися! Порівнюй!

Звичка друга натура Служачи іншим, марную себе

Кожній людині властиво помилятися, але тільки дурневі властиво упиратися в помилці (Цицерон)

Про смаки і кольори (не) сперечаються Сказано - зроблено

Добре виразити загальновідомі істини важко (Горацій)

Початок - половина справи У тих, що знають вчися, а незнаючих сам учи

Завдання

1. Вивчити на вибір 5 крилатих виразів.