Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 4. Облік транспортно-заготівельних витрат
Мета: Вивчити розрахунок та відображення транспортно-заготівельних витрат в торгівлі на рахунках бухгалтерського обліку.
Транспортно-заготівельні витрати є одним з видів витрат, що формують первісну вартість запасів, придбаних за плату. Відповідно до П(С)БО 9 „Запаси” транспортно-заготівельні витрати включають витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту), за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхування ризиків транспортування запасів. Існують два методи розподілу транспортно-заготівельних витрат: 1. Метод прямого розподілу. 2. Метод розподілу за середнім відсотком. Суть прямого методу розподілу транспортних витрат виходить із самої назви - прямим розподілом транспортних витрат між одиницями придбаного товару у вартісному або кількісному, або у ваговому співвідношенні. Він використовується тоді, коли можна точно визначити витрати, пов’язані з транспортуванням тих чи інших одиниць запасів у вартісному чи натуральному виразі. Якщо товар було доставлено власними силами, то всі витрати, понесені з доставкою, мають бути відображені у складі первісної вартості придбаних товарів. Прямий розподіл транспортних витрат може призвести до значних витрат праці, особливо якщо підприємство має великі обороти надходження і вибуття товарів, дуже широкий асортимент товарів, несе постійні витрати на доставку товарів. В даному випадку оптимальним варіантом розподілу транспортних витрат є застосування методу розподілу за середнім відсотком. Застосування методу середнього відсотка не передбачає розподілу транспортних витрат безпосередньо при одержанні товару, як це здійснюється при застосуванні методу прямого розподілу. Протягом звітного періоду транспортні витрати накопичуються окремо на відповідних субрахунках. Розрахунок суми транспортних витрат, що підлягають списанню у складі собівартості проданих товарів, здійснюється за підсумками звітного періоду. Оскільки транспортні витрати включаються до первісної вартості товарів, придбаних за грошові кошти, то і облік таких витрат необхідно здійснювати на окремому субрахунку рахунку 28 „Товари” – 28/ТЗВ (наприклад, 289). Суть даного методу полягає у визначенні відсоткового співвідношення між сумою залишку транспортно-заготівельних витрат на початок місяця і сумою транспортно-заготівельних витрат, що пов’язані з придбанням товарів протягом звітного періоду, та сумою залишку запасів на початок звітного періоду і придбаними запасами в цьому ж періоді. Співвідношенням усіх транспортних витрат звітного періоду і вартості усіх товарів, що були придбані на підприємстві у звітному періоду, визначається середній відсоток транспортних витрат (% ТЗВ): % ТЗВ = Сальдо за рах. 28/ТЗВ + Дебетовий оборот рах. 28/ТЗВ Сальдо за рах. 281 + Дебетовий оборот за рах. 281.
Визначивши величину середнього відсотка транспортних витрат, можна знайти суму транспортних витрат, які відносяться до складу первісної вартості проданих товарів: Кред. оборот за рах. 28/ТЗ = Кредитовий оборот за рах. 281 * % ТЗВ * 100 %. Потім визначається сума транспортних витрат, що припадають на залишок товарів. Для підприємств роздрібної торгівлі розрахунок транспортних витрат, які відносяться до первісної вартості товарів, здійснюється із застосуванням купівельної вартості товарів, тобто без урахування суми торгової націнки. Для цього придбання товарів підприємством роздрібної торгівлі відображається на субрахунку 281 " Товари на складі" з наступною передачею в роздрібну торгівлю (дебет субрахунка 282 " Товари в торгівлі" кредит субрахунка 281). При списанні транспортних витрат до складу собівартості проданих товарів необхідно враховувати не продажну вартість товарів (весь оборот за кредитом субрахунка 282), а собівартість проданих товарів - частину обороту за кредитом рахунка 282 в кореспонденції з дебетом субрахунка 902 " Собівартість реалізованих товарів". При безоплатному одержанні товарів усі витрати, пов'язані з доставкою товарів, включаються до витрат діяльності. Приватне підприємство для доставки конкретної партії товару від іншого постачальника оплачує транспортні послуги сторонній організації. Транспортні витрати включаються до собівартості товару та обліковуються на рахунку 281 " Товари на складі". При реалізації товару витрати відносяться на собівартість реалізованих товарів з відображенням результатів фінансової діяльності, а залишки товарів обліковуються за ціною придбання з включенням транспортних витрат. На практиці бувають випадки, коли надходження в бухгалтерію підтверджуючих документів на різні послуги, що входять до собівартості товарів, часто не співпадає в часі. Наприклад, партія товарів надійшла на підприємство 10-го числа. За товарною накладною бухгалтер визначає собівартість однієї одиниці товарів і вводить дані до комп'ютера. 15-го числа в бухгалтерію надходить Акт про надання інформаційних послуг, пов'язаних із закупівлею цієї партії товарів, а 17-го числа - Акт про надання послуг щодо транспортування оприбуткованої партії товарів тощо. Але якщо після кожного одержаного акта, що свідчить про надання послуг, які відносяться до собівартості товарних запасів, перераховувати собівартість одиниці товару, то це призведе до значного зростання затрат праці. Крім того, в П(С)БО 9 „Запаси” не передбачена методика для розподілу різноманітних витрат, що відносяться до собівартості товарних запасів, між окремими товарними одиницями. Тому для скорочення витрат робочого часу доцільно до рахунку 28 " Товари" відкрити додатковий субрахунок 286 " Інші витрати, що відносяться до собівартості товарів". При оприбуткуванні товарів від постачальників вартість товарів, вказана в накладній, повинна включатися в дебет субрахунку 281 " Товари на складі".
Завдання 4.1. Визначити розмір транспортно-заготівельних витрат методом прямого підрахунку, первісну вартість товарів та відобразити господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 4). Торговельне підприємство має на балансі власний вантажний автомобіль, який було відправлено за партією товару. Вартість товару складає 10000 грн. (без урахування ПДВ). Транспортні витрати, пов’язані з доставкою партії товару, становлять: - вартість використаних ПММ (без урахування ПДВ) – 250 грн., в тому числі: придбано під час транспортування - 150 грн., видано у підзвіт – 100 грн; - витрати на відрядження водія (без урахування ПДВ) – 60 грн. Водію видано на відрядження 400 грн.
Таблиця 4 Відображення на рахунках бухгалтерського обліку транспортно-заготівельних витрат, визначених за методом прямого підрахунку
Завдання 4.2. Визначити розмір транспортно-заготівельних витрат методом середнього відсотку (табл. 5), собівартість проданих товарів з урахуванням транспортних витрат та відобразити господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 6). Підприємство на початок звітного періоду мало такі дані про товари. Залишок на складі: товарів – 100000 грн., залишок ТЗВ – 2000 грн. (дебетове сальдо рахунку 289). Протягом звітного періоду: придбано товар – 200000 грн., здійснено транспортні витрати – 4000 грн., продано товар, собівартість якого становила (Кт 281) – 260000 грн., списано ТЗВ (Кт 289) -?. На кінець звітного періоду: залишок товарів на складі (дебетове сальдо 281) – 40000 грн., залишок транспортних витрат (дебетове сальдо 289) -?.
Таблиця 5 Визначення суми транспортно-заготівельних витрат
Таблиця 6 Відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку
|