![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення потреби в оборотних коштах
ТЕМА 7. ОБОРОТНІ КОШТИ. 7.1 Склад, структура та класифікація оборотних коштів. 7.2 Визначення потреби в оборотних коштах. 7.3 Оцінка ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств.
Склад, структура та класифікація оборотних коштів Оборотні кошти - це кошти, які авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. До оборотних виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні й швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - це залишки готової продукції на складах підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також вкладені в короткострокові цінні папери, Склад оборотних коштів - це сукупність вартості окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками: 1) залежно від участі їх у кругообігу коштів: - оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди; - оборотні кошти, авансовані у фонди обігу. 2) за методами планування, принципами організації та регулювання: - нормовані - оборотні кошти до яких установлюються нормативи запасів: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та залишки готової продукції на складах підприємств; - ненормовані - фонди обігу, за винятком готової продукції на складі. 3) за джерелами формування. - власні та прирівняні до власних; - залучені; - інші. Визначення потреби в оборотних коштах Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування (розрахунок нормативів). У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності підприємств. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням. Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: 1) аналітичний (дослідно-статистичний) - передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей із подальшим 2) коефіцієнтний - полягає в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на обсяг 3) прямого рахунку - це науково обґрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбутніх В умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва в практичній діяльності суб'єктів господарювання метод прямого рахунку є основним, інші методи розрахунків використовуються здебільшого як допоміжні. Для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції на підприємстві створюються виробничі запаси. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали й покупні напівфабрикати. 1. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається за формулою:
де НОК - норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів, тис. грн.; НЗі - норма і –ого запасу, днів СдСі - середньодобове споживання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тис. грн.; Середньодобове споживання сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво і розраховується за формулою:
де СдС - середньодобове (середньоденне) споживання певного виду ресурсів тис. грн.; ЗРП - загальна річна потреба в даному виді ресурсів, тис. грн. На підприємстві існує декілька видів виробничих запасів: - транспортний запас - створюється на період часу знаходження матеріалів у дорозі з моменту одержання їх у постачальника (з моменту оплати) до фактичного прибуття вантажу на підприємство і не перевищує двох днів. На практиці величина нормативу оборотних коштів, вкладених у транспортний запас, визначається на основі фактичних даних за попередній рік:
де ТЗ - розмір оборотних коштів, вкладених у транспортний запас, грн.; Ттр - термін транспортування, днів. - підготовчий запас - створюється на період, необхідний для розвантаження, сортування, складання та прийняття матеріалів на склад підприємства. Норматив оборотних коштів, вкладених у нього, визначається за формулою:
де ПЗ - норматив оборотних коштів, вкладених у підготовчий запас, грн.; Тпідг - термін на розвантаження, сортування, складання та прийняття матеріалів на склад, днів. - технологічний запас - створюється на час підготовки виробничих запасів до використання їх у технологічному процесі. Розмір оборотних коштів у ньому визначається таким чином:
де ТЗ - норматив оборотних коштів, вкладених у технологічний запас, грн.; Ттехн – термін підготовки, днів. - поточний (складський) запас - створюється для забезпечення безперебійного процесу виробництва необхідними матеріальними ресурсами на період часу між окремими поставками виробничих запасів від постачальників. Середній інтервал між поставками визначається шляхом ділення кількості днів у місяці (30) на число визначених договором поставок. Наприклад, якщо умовами договорів між постачальниками і підприємством передбачено надходження матеріалів 3 рази на місяць, то їх поточний запас має дорівнювати 10 дням (30/3). - резервний (страховий) запас - створюється для забезпечення безперервності виробництва при виникненні непередбачених перебоїв із постачанням підприємства виробничими запасами від постачальників. Резервний (страховий) запас визначається двома способами: - за середнім відхиленням фактичних строків поставки від перед - за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставки матеріалів від виробника до споживача. Норматив оборотних коштів, вкладених у резервний запас, визначається за формулою:
де РЗ - норматив оборотних коштів, вкладених у резервний (страховий) запас, грн.; Трез - дні резервного запасу (період зриву поставок). На підставі норм, обчислених за всіма видами запасів, визначається норматив оборотних коштів для окремих видів, груп і в цілому на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати. Розрізняють максимальний виробничий запас, середній і мінімальний. Максимальний виробничий запас розраховується за формулою:
де Тпост – інтервал поставки в днях. Середній запас:
Мінімальний запас:
2. Визначення нормативів оборотних коштів у запасних частинах та інструменті, у швидкозношуваних та малоцінних предметах визначається множенням фактичних витрат певного виду запасних частин або інструменту в базовому році на індекс виробничої програми й індекс зниження частки витрат ресурсів у розрахунковому (плановому) році:
де Ночі - норматив запасних частин, інструменту, грн.; Вф - фактичні витрати певного виду запасних частин (інструменту), грн.; Івп - індекс виробничої програми у розрахунковому (плановому) році; Івр - індекс зниження частки витрат певного ресурсу у розрахунковому (плановому) році. 3. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві розраховується за формулою:
де Ннзд - норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві, грн; ВС - виробнича собівартість продукції, випущеної за певний період (місяць, квартал, рік), грн.; Тц - тривалість виробничого циклу, днів; Дп - дні відповідного періоду; Кнд - коефіцієнт наростання витрат. Вказаний коефіцієнт можна розрахувати ще й за такою формулою:
де Вп - первісні витрати (одноразово зроблені на початку виробничого циклу); Вр - решта витрат, що були здійснені до закінчення виробництва продукції. Первісні витрати та решта витрат, що були здійснені при виготовленні продукції, становлять виробничу собівартість. 4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду і суми витрат, які будуть здійснені в плановому періоді за вирахуванням суми майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується за формулою: де Нвмп - норматив витрат майбутніх періодів, грн.; Впоч - залишок витрат на початок планового періоду, грн.; Впл - витрати, які будуть здійснені у плановому періоді, грн.; Впою.пл - витрати, які будуть погашені за рахунок собівартості у плановому періоді. 5. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток середньоденного випуску продукції (за виробничою собівартістю) на норму запасу готової продукції на складі в днях.
де Нгп - норматив залишків готової продукції, грн; Ясд — середньоденний випуск продукції, грн; Псд – середньодобовий випуск продукції, грн.; НЗ - норма запасу готової продукції на складі, днів. Таким чином, сукупний норматив власних оборотних коштів підприємства на розрахунковий (плановий) період дорівнює сумі нормативів, розрахованих для окремих елементів: виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції.
|