Основними моделями архітектури бренду є

1. всі відповіді вірні

2. будинок брендів

3. бренд-будинок

4. гібридні (змішані) структури

80. Основними підходами до оцінки вартості бренду є:

1. всі відповіді вірні

2. витратний метод

3. порівняльний (ринковий) метод

3. доходний метод

81. Рух бренду вгору в процесі розширення бренду означає:

1. Створення нових суббрендів в сегментах ринку з більш високими доходами.

2. Створення нових суббрендів в сегментах ринку з меншими доходами.

3. Формування зв’язків власника бренду з урядовими структурами.

4. Підвищення обсягу продажу брендованих товарів.

82. Рух бренду донизу в процесі розширення бренду означає:

1. Створення нових суббрендів в сегментах ринку з меншими доходами.

2. Створення нових суббрендів в сегментах ринку з більш високими доходами.

3. Формування зв’язків власника бренду з урядовими структурами.

4. Підвищення обсягу продажу брендованих товарів.

83. Ієрархія брендів означає:

1. Поділення брендів в портфелі брендів компанії на стратегічні та допоміжні.

2. Визначення основних напрямів розвитку брендів.

3. Формування управлінської структури компанії-власника бренду.

4. Формування місії бренду.

84. Бренд-міф – це:

1. Реальна чи вигадана історія бренду, що пояснює формування основних його цінностей.

2. Сюжет рекламного ролика бренду.

3. Чутки, що циркулюють в компанії-власника бренду.

4. Брехня, яку розповсюджують про бренд його конкуренти.

85. Мегабренд – це:

1. Сильний бренд, територією функціонування якого є весь світ.

2. Міцний місцевий бренд.

3. Бренд, територією функціонування якого є конкретна держава.

4. Бренд, який має міцні позиції на території кількох держав.

86. Міжнародний бренд – це:

1. Бренд, який має міцні позиції на території кількох держав.

2. Сильний бренд, територією функціонування якого є весь світ.

3. Міцний місцевий бренд.

4. Бренд, територією функціонування якого є конкретна держава.

87. Національний бренд – це:

1. Бренд, територією функціонування якого є конкретна держава.

2. Бренд, який має міцні позиції на території кількох держав.

3. Сильний бренд, територією функціонування якого є весь світ.

4. Міцний місцевий бренд.

88. Система організації бренд-менеджменту не містить цього елементу:

1. Формулювання імені бренду (неймінг).

2. Вертикальна координація в системі бренд-менеджменту.

3. Формування тимчасових робочих груп.

4. Горизонтальна координація в системі бренд-менеджменту.

89. Регіональний бренд – це:

1. Бренд, який має міцні позиції в певному регіоні держави.

2. Бренд, територією функціонування якого є конкретна держава.

3. Бренд, який має міцні позиції на території кількох держав.

4. Сильний бренд, територією функціонування якого є весь світ.

88. До основних типів бренд-менеджменту не відноситься:

1. Маркетинговий.

2. Зовнішній.

3. Внутрішній.

4. Стратегічний.

89. Яке визначення брендингу є вірним:

1. Брендинг – це маркетингова технологія.

2. Брендинг – це технологія менеджменту.

3. Брендинг – це напрям консалтингу.

4. Брендинг – це розробка товарів.

90. Який з наведених нижче напрямів діяльності компанії не є сферою впровадження брендингу:

1. Вибір методів маркетингових досліджень.

2. Маркетингові комунікації.

3. Збут.

4. Товарна політика.