Загальна характеристика роботи

ШЛЕЙМОВИЧ МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ

УДК 94 (470+571): 341.123: 323.28 «2000/2008» (043.3)

ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЇ В ООН

З ПРОБЛЕМ ПРОТИДІЇ МІЖНАРОДНОМУ ТЕРОРИЗМУ,

Рр.

07.00.02 – всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Луганськ – 2012

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Захист відбудеться 2 березня 2012 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.053.07 при Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, корп. 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 1 лютого 2012 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук І. В. Грицьких

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасних міжнародних відносинах і світовій політиці важко знайти більш гостру проблему, ніж міжнародний тероризм – багатогранне міжнаціональне суспільно-політичне явище, яке несе загрозу миру та безпеці по всьому світу, й окремій особистості, і цілим державам та регіонам, незалежно від громадянства, віросповідання й національної приналежності людини, військово-політичної могутності, ступеня економічного та культурного розвитку країни.

Крах соціалістичного табору й біполярності світу, розпад СРСР, що супроводжувався глибокою економічною кризою та різким підйомом націоналізму, призвів не тільки до утворення на теренах колишніх радянських республік низки „гарячих точок” і зростання напруженості в їхніх відносинах. Протягом 1990 –
2000-х років хвиля громадянських війн, міжетнічних конфліктів і терористичних актів прокотилася по всьому світу. Терористична атака на США 11 вересня 2001 року спричинила новий спалах насильства на Близькому та Середньому Сході. Міжнародні „гуманітарні інтервенції” під проводом США стали звичайною практикою запобігання терористичній загрозі, але не принесли очікуваного миру й спокою. Перманентна напруженість ситуації в Косово, Афганістані, Іраку, Лівії, Єгипті та інших регіонах і країнах переконливо свідчить: міжнародний тероризм зусиллями однієї чи групи держав не здолати.

У зв’язку з цим Україна як одна з держав-фундаторів надає важливого значення зміцненню ООН, реформуванню Ради Безпеки, діяльності Організації з підтримання міжнародного миру. Виходячи з нагальної необхідності розробки ефективних заходів боротьби з тероризмом, вона приєдналася до глобальної антитерористичної коаліції. На 56-й сесії Генасамблеї та засіданнях Ради Безпеки ООН українською делегацією було виголошено низку ініціатив, спрямованих на активізацію міжнародного співробітництва в цій сфері. Під час Всесвітнього саміту 2005 р. Україна поряд з Росією, США, Канадою та Францією ввійшла в першу п’ятірку держав, які підписали Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму. Наразі наша держава є учасником усіх універсальних антитерористичних міжнародних договорів.

Водночас для Києва є вкрай важливим вивчення досвіду боротьби з міжнародним тероризмом інших країн, зокрема Росії, котра також наполягає на необхідності підвищення ролі ООН з підтримання миру та безпеки у світі, діяльність якої в цьому напрямку вивчено ще недостатньо.

Отже, тема, обрана для дослідження, є актуальною.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної програми Науково-дослідного центру імені В. М. Бейліса „Схід – Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємостосунків” (державна реєстрація № 0103U003602). Робота відображає головний напрям діяльності кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин й один з пріоритетних напрямів науково-дослідної роботи ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Об’єкт дослідження – зовнішня політика Росії в останній третині XX – у першому десятиріччі XXI ст.

Предмет дослідження –діяльність Росії в ООН з питань протидії міжнародному тероризму у 2000 – 2008 рр.

Хронологічні межі окреслено логікою розгортання предмета дослідження.

Вибір нижньої хронологічної межі визначений затвердженням В. В. Путіним 28 червня 2000 р. нової редакції Концепції зовнішньої політики Росії. У цьому документі відбилося осмислення попереднього етапу в історії зовнішньої політики, були сформульовані нові завдання, зокрема й ті, що пов’язані з боротьбою проти тероризму.

Верхня хронологічна межа позначена прийняттям 12 липня 2008 р. Концепції зовнішньої політики РФ, затвердженої Д. А. Медведєвим. Ця подія знаменувала завершення чергового етапу зовнішньої й контртерористичної політики Росії у XXI ст.

Мета роботи –на підставі широкого кола джерел і літератури дослідити зміст і головні результати роботи російської дипломатії під егідою Організації Об’єднаних Націй у сфері протидії міжнародному тероризму у 2000 – 2008 рр.

Для реалізації окресленої мети необхідно вирішити низку завдань:

· дослідити витоки контртерористичної діяльності Кремля під егідою ООН;

· охарактеризувати обставини, які визначали зовнішню політику Росії у 2000-му – 2008-му рр.;

· проаналізувати концептуальні засади діяльності Росії в ООН;

· показати місце контртерористичної складової в загальній стратегії РФ у досліджуваний період;

· відтворити фактичне наповнення діяльності російської дипломатії з викорінення міжнародного тероризму й показати відмінності в підходах до цієї проблеми Москви та інших учасників коаліції, перш за все, США;

· виявити ступінь впливу Російської Федерації на формування політики ООН щодо боротьби з міжнародним тероризмом;

· обґрунтувати періодизацію історії діяльності російської дипломатії в ООН з питань боротьби з міжнародним тероризмом.

Методи дослідження. Роботу побудовано на основі методу аналізу документів. Розв’язання конкретних дослідницьких завдань відбувалося через застосування проблемно-хронологічного, системного, порівняльного та інших методів. Хронологічний метод дозволив викласти зібраний матеріал у логічній послідовності, у єдиному, хронологічно вибудованому наративі. Використання системного методу дозволило врахувати геополітичну складову у міжнародних відносинах першого десятиріччя XXI століття та її вплив на боротьбу в ООН. Значно розширив дослідницький інструментарій порівняльний метод, який, зокрема, дозволив виявити відмінності в позиції російських дипломатів з досліджуваних питань на різних історичних етапах. Цей метод також використано для обґрунтування періодизації історії діяльності Росії в ООН з проблем протидії міжнародному тероризму. Біографічний метод надав можливість виявити вплив особистісних позицій вищих урядовців СРСР та РФ на процес вироблення зовнішньополітичного й, зокрема, контртерористичного курсу країни.

Наукова новизна роботиполягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу на основі широкого кола джерел (зокрема й раніше не введених до наукового обігу) і літератури дослідити зміст та головні результати роботи російської дипломатії під егідою Організації Об’єднаних Націй у сфері протидії міжнародному тероризму у 2000 – 2008 рр. Це дозволило:

· висвітлити витоки контртерористичної діяльності Кремля в ООН;

· виявити коло чинників, які у досліджуваний період визначали можливості російської дипломатії в контртерористичній роботі;

· показати сутність і фактичний зміст внеску російської дипломатії у формування міжнародно-правових основ та інституційного забезпечення контртерористичної роботи в ООН;

· визначити відмінності в підходах до цієї проблеми Москви та інших учасників коаліції, перш за все, США;

· виявити ступінь впливу Російської Федерації на формування політики ООН щодо боротьби з міжнародним тероризмом;

· простежити еволюцію підходів російської дипломатії в ООН до проблем протидії міжнародному тероризму;

· обґрунтувати періодизацію історії діяльності російської дипломатії в ООН з питань боротьби з міжнародним тероризмом.

Практична значущість роботи. Результати дослідження можна використати як базу для подальших наукових розробок, у роботі практичних працівників МЗС України, а також для інформаційного забезпечення освітнього процесу в навчальних закладах та в межах інших просвітницьких програм.

Особистий внесок дисертанта. Дослідження виконане здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в ході обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЛНУ імені Тараса Шевченка, а також на таких наукових заходах: I-й Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора Г. Л. Бондаревського (Луганськ, 2010); ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора Г. Л. Бондаревського (Луганськ, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Холодна війна: причини, перебіг, наслідки” (Луганськ, 2011).

Публікації. Основні положення дисертації було відображено в 5 публікаціях, 3 з яких надруковано у фахових виданнях (без співавторства).

Структура роботи визначається сутністю проблеми, метою та завданнями дослідження.Робота має вступ, чотири розділи, висновки, список джерел та літератури. Загальний обсяг роботи – 205 сторінок, з яких 160 – основний текст. Список джерел та літератури розміщений на 45 сторінках і нараховує 417 позицій.