Розрахунок і оцінка величини необхідної площі виробничого приміщення на одне робоче місце, обладнане відеодисплейним терміналом

Достатність виробничої площі на одного робітника має велике значення: недолік площі приміщення веде до тісноти, скупченості. Зменшення робочого простору сприяє росту напруженості, особливо якщо робітника оточують небезпечні фактори: механізми, що рухаються, і їхні деталі, обладнання під електричною напругою і т.д. Навіть якщо на місці немає ніяких небезпек, то недолік обмеження життєвого простору негативно оцінюється людьми: тіснота роздратування, підвищена стомлюваність і, як наслідок, зниження ефективності виконання робіт за рахунок збільшення числа помилок (браку), зниження якості а також збільшення травматизму.

Збільшення площі на одного робітника також небажано тому що це в цілому веде до нераціонального використання виробничих площ.

Виходячи з цього, встановлена мінімальна площа 4, 5 м² на одну людину у виробничому приміщенні, та мінімальний об’єм, що дорівнює 15 м³, але для робочих місць, обладнаних відеодисплейним терміналом застосовують інші показники. Так мінімальна площа на одне робоче місце дорівнює 6 м², мінімальний об’єм виробничого приміщення не менше ніж 20 м³.

При розрахунку достатності площі на одну людину враховують площу, що займає одна одиниця обладнання з урахуванням виходу робочих органів за межі габаритів і площі робочого місця. Це так називана «удільна виробнича площа на одиницю обладнання». До цієї площі додається допоміжна площа на кожну одиницю обладнання, що забезпечує достатню відстань до сусіднього обладнання, проходи, проїзди, службові і побутові приміщення. Для розрахунку площ використовують умови задачі 1.

Задача №1. В результаті технічного переоснащення, що базується на впровадженні інформаційних технологій, у приміщенні офісного типу, яке знаходиться на другому поверсі виробничого корпусу заплановано обладнати комп’ютеризовані робочі місця.

Визначити скільки комп’ютеризованих робочих місць оснащених відеодисплейними терміналами (ВДТ) можна встановити у даному приміщенні і як їх розташувати відповідно до встановлених норм та правил з охорони праці. Розміри приміщення: довжина а (м), ширина b (м), висота h (м) (табл. 3).

Таблиця 3

Вихідні значення параметрів приміщення для задачі №1

Продовження таблиці 3

Продовження таблиці 3

Розв’язок:

1. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 та НПАОП 0.00.1.28-10. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» проаналізувати чи підходить дане приміщення для того, щоб розмістити в ньому комп’ютеризовані робочі місця. Відзначити чи відповідає задане приміщення вимогам наведених нормативних документів.

2. Визначити кількість комп’ютеризованих робочих місць, які можна розмістити в даному приміщенні. Для цього треба знайти фактичну площу і об’єм приміщення і згідно з нормативами щодо мінімальної площі, на якій може бути розташоване одне робоче місце з ВДТ, та щодо мінімального об’єму приміщення на одне робоче місце з ВДТ та визначити кількість комп’ютеризованих робочих місць, що можна розмістити в даному приміщенні.

Необхідно також врахувати розміри меблів на комп’ютеризованих робочих місцях, зокрема робочого столу. Відповідно до НПАОП 0.00.1.28-10 рекомендовані розміри столу для робочого місця з ВДТ становлять: висота – 725 мм, ширина – 600-1400 мм, глибина – 800-1000 мм. Згідно з зазначеними рекомендаціями необхідно вказати розміри робочих столів.

Для визначення площі та об’єму приміщення, які зайняті устаткуванням необхідно задатися розмірами робочого столу, крісла і шаф для зберігання документації та розхідних матеріалів для оргтехніки. Також необхідно врахувати те, що одна шафа необхідна для двох робочих місць.

Приклад розрахунку площі та об’єму приміщення, які зайняті устаткуванням

2.1. Розрахуємо площу S _пр. і обсяг V_пр. приміщення:

S _пр. = а · b (м²);

V _пр. = а · b · h (м³).

2.2. Знайдемо максимально можливу кількість комп'ютеризованих робочих місць, яку можна розмістити в заданому приміщенні за умови, що на одне таке робоче місце повинно доводитися не менш ніж 6 м² вільної площі та 20 м³ за обсягом, не зайнятим встаткуванням:

N_{р.м. по S} = S/(S_уст. + 6) (р.м.);

N_{р.м. по V} = V/(V_уст. + 20) (р.м.).

З отриманих результатів приймаємо мінімальне значення, округляючи його до найближчого меншого цілого числа.

3. Накреслити схему розміщення комп’ютеризованих робочих місць у приміщенні (на рис. 1 наведено приклад розташування п’яти комп’ютеризованих робочих місць з параметрами приміщення а =7 м, b =4, 5 м, h =3, 5 м) із врахуванням наступних вимог:

– робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стіни зі світловими прорізами;

– відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не менше за 1, 2 м;

– відстань між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого не повинна бути меншою за 2, 5 м;

– прохід між рядами робочих місць має бути не меншим ніж 1 м.

Найкраще розмістити комп’ютеризовані робочі місця рядами вздовж стіни з вікнами. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані ВДТ джерел природного світла та їх потрапляння у поле зору операторів, що погіршує умови їх зорової роботи. Але треба при цьому брати до уваги ширину приміщення, при достатньому її значенні можливе розташування комп’ютеризованих робочих місць, окрім зазначеного вище, і посередині приміщення з метою оптимального використання його площі.

Рис. 1 План виробничого приміщення з комп’ютеризованими робочими місцями (приклад):
1 – комп’ютеризоване робоче місце з ВДТ, 2 – сонцезахисні жалюзі;
3 – шафи для зберігання дискет та програмного забезпечення, 4 – шафи
для зберігання документації та фахової літератури