Методичні вказівки до вивчення курсу. Організація і методика фінансового аналізу, деталізація її процедурної сторони залежить від поставлених завдань

Організація і методика фінансового аналізу, деталізація її процедурної сторони залежить від поставлених завдань, а також різноманітних факторів інформаційного, часового, методичного, кадрового і технічного забезпечення. Передусім, аналітик визначає пріоритетні напрями дослідження, а після цього їх послідовність.

Аналітична робота проводиться у два етапи:

ð експрес-аналіз фінансово-майнового стану;

ð поглиблений фінансовий аналіз.

Експрес-аналіз призначений для простої і наочної оцінки фінансового стану суб’єкта господарювання. Поглиблений аналіз передбачає детальну характеристику підприємства, результатів його діяльності у звітному періоді, а також прогноз розвитку. Цей вид аналізу конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від потреб користувачів.

Основним завданням експрес-аналізу є проведення загальної оцінки фінансово-майнового стану суб’єкта господарювання, виявлення основних тенденцій його зміни.

Експрес-аналіз проводиться за даними фінансової звітності, а отже, орієнтований в основному на зовнішніх користувачів. Такий аналіз охоплює чотири етапи (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Етапи проведення експрес-аналізу

У межах етапів, наведених на рис. 2.1 у процесі експрес-аналізу реалізуються наступні процедури:

На першому етапі:

а) перегляд фінансової звітності за формальними ознаками – це аналітична процедура, під час якої оцінюються обсяг та якість звітності, зручність її структурування, наявність всіх необхідних звітних форм, наявність і повнота аналітичних розшифрувань, доступність і можливість трактування наведених аналітичних показників тощо. По суті це є процедурою встановлення достовірності і повноти наданої інформаційної бази (детальніше див. тему 3);

б) ознайомлення з висновком аудитора. Аудиторський висновок полегшує, певною мірою, процедуру підготовки інформації для проведення аналізу. Однак він не повинен розглядатися як гарантія якості наданої звітності. Аудитори висловлюють виключно професійну думку про достовірність звітних даних, в тому числі про результати та наслідки діяльності свого клієнта. Аналітику необхідно враховувати, що вся відповідальність за підготовку звітних даних покладена не на аудиторів, а на підприємство, де проводиться аудит. Відповідно, навіть за наявності аудиторського висновку, слід перевірити точність показників звіту, на підставі якого проводиться аналіз;

в) вивчення облікової політики суб’єкта господарювання. Показники діяльності підприємства залежать від обраних елементів облікової політики і, відповідно, можуть змінюватися зі зміною її положень.

На другому етапі:

а) загальне ознайомлення з даними балансу. Оцінюється зміна валюти балансу, формується уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни у складі майна та джерелах його утворення, встановлюються зв’язки між різними показниками.

Блатов М.О. – один із творців балансознавства – рекомендував досліджувати структуру й динаміку активів і пасивів підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу.

Аналітичний баланс підприємства формується шляхом перегрупування та / або агрегуванння (об’єднання) окремих статей, розділів балансу для надання балансу в формі, придатній для аналізу, що сприяє:

ð підвищенню реальності балансових оцінок. Це досягається шляхом очищення балансу від наявних у його складі регулятивів та врахування впливу інфляційного фактору впливу на вартісні показники. Така процедура є обов’язковою при дослідженні балансів у ретроспективі (особливо звітності, складеної до 1990 рр.) підприємств інших країн;

ð наданню наочності у виявленні взаємозв’язків та закономірностей, властивих даному суб’єкту; забезпечення можливості просторово-часових співставлень;

ð полегшенню розрахунку основних аналітичних показників та коефіцієнтів.

Порівняльний аналітичний баланс будується шляхом доповнення його відповідними показниками структури й динаміки. Тобто, порівняльний аналітичний баланс включає показники горизонтального та вертикального аналізу.

б) при здійсненні оцінки балансу необхідно враховувати, що ознаками “нормального” балансу є:

ð валюта балансу в кінці звітного періоду збільшилася порівняно з початком. Зменшення (в абсолютному вираженні) валюти балансу вказує, як правило, на скорочення підприємством обсягів господарювання, що може спричинити його неплатоспроможність. Встановлення факту згортання господарської діяльності потребує проведення детального аналізу його причин: скорочення платоспроможного попиту на товари, роботи, послуги даного підприємства; обмеження доступу на ринок сировини, матеріалів, напівфабрикатів; оцінку показників в аналітичних розрізах. Аналізуючи збільшення валюти балансу за звітний період, необхідно враховувати вплив переоцінки основних засобів, дію інфляційних факторів тощо;

ð темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів;

ð власний капітал підприємства перевищує залучений і темпи його зростання вищі, ніж темпи зростання залученого капіталу;

ð темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості врівноважують один одного;

в) виявлення явних або завуальованих недоліків у роботі підприємства та їх оцінка в динаміці. Оцінюються так звані “хворі” статті звітності, що можна поділити на дві групи:

ð статті, що свідчать про незадовільну роботу підприємства у звітному періоді та внаслідок цього нестабільний фінансовий стан (збитки, прострочені векселі, прострочена кредиторська заборгованість);

ð статті, що свідчать про певні недоліки в роботі підприємства. До них належать ті, що безпосередньо представлені в балансі, або елементи статей, які можуть бути виділені за допомогою аналітичних розшифрувань під час внутрішнього аналізу (неблагополучні співвідношення між окремими статтями). Показники цієї групи вказують на те, що підприємство нераціонально використовує свої засоби. Будь-яке підприємство має певний запас міцності. Так, дебітори можуть затримувати оплату, але підприємство буде продовжувати роботу; може нарощувати величину неліквідних активів, але оборотних засобів ще достатньо для забезпечення належної ритмічності технологічного процесу. Але така ситуація не може тривати довго. Якщо не вжити відповідних заходів, стан підприємства може стати кризовим.

На третьому етапі:

а) ознайомлення з основними показниками діяльності підприємства. Аналізуються основні показники підприємства за довільно вибраним їх переліком. Формування складу показників залежить від досвіду аналітика та особливостей діяльності підприємства. Рекомендований перелік показників наведено в табл. 2.1.

б) читання пояснювальної записки. При цьому необхідно враховувати, що наведена інформація є односторонньою. Вона формується працівниками підприємства для презентації найпривабливіших тенденцій і результатів. У пояснювальній записці можуть міститися аналітичні показники і коефіцієнти, розраховані не тільки на підставі фінансової звітності. Використання таких показників підвищить глибину та комплексність аналізу, надасть можливість пов’язати їх між собою і надати узагальнюючі висновки щодо діяльності підприємства.

Таблиця 2.1. Сукупність показників для експрес-аналізу

Четвертий етап передбачає формування висновків за результатами аналізу, надання рекомендацій за результатами проведених досліджень. Експрес-аналіз завершується висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого й детального фінансового аналізу діяльності підприємства.

Експрес-аналіз характеризується обмеженням щодо обсягу досліджуваних показників. Розрахунки при цьому є не стільки складними, скільки рутинними. Саме тому для ефективного проведення експрес-аналізу, скорочення часу для розрахунку показників доцільно використовувати персональні комп’ютери, зокрема програму Microsoft Excel (див. тему 3).

Завдання поглибленого аналізу – детальніша характеристика економічного потенціалу суб’єкта господарювання, результатів його діяльності у звітному періоді, а також можливостей розвитку підприємства на перспективу. Він конкретизує, доповнює та розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому рівень деталізації залежить від наявного інформаційного забезпечення, рівня володіння методиками аналізу, часового фактору, наявності технічних засобів для виконання розрахунків, професійних якостей аналітика тощо.

В основу методики здійснення поглибленого фінансового аналізу покладено поняття економічного потенціалу підприємства і його зміни протягом часу.

Програма здійснення поглибленого фінансового аналізу діяльності підприємства може бути наступною:

І. Аналіз економічного потенціалу підприємства

1.1. Оцінка майнового потенціалу підприємства

1.2. Оцінка фінансового потенціалу

1.2.1. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

1.2.1. Аналіз фінансової стійкості підприємства

ІІ. Аналіз розвитку та результативності діяльності підприємства

2.1. Аналіз руху грошових коштів

2.2. Аналіз ділової активності підприємства

2.3. Аналіз фінансових результатів діяльності

2.3.1. Аналіз рівня, динаміки, структури та якості фінансових результатів

2.3.2. Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності

2.3.3. Оцінка рентабельності діяльності підприємства

2.3.4. Аналіз взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”

2.3.5. Аналіз формування, розподілу та використання чистого прибутку

2.4. Оцінка стану на ринку цінних паперів[1]

IІІ. Аналіз імовірності неплатоспроможності та банкрутства підприємства

3.1. Аналітична оцінка імовірності банкрутства

3.2. Оцінка можливостей відновлення платоспроможності підприємства

Важливим аспектом, який слід брати до уваги при проведенні поглибленого фінансового аналізу діяльності підприємства, є соціальна значущість окремих видів діяльності або активів підприємства.

План практичного заняття

1. Основні елементи фінансового стану підприємства

2. Порядок розрахунків й аналізу показників фінансового стану підприємства

3. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

4. Методологічні основи проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємства