Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Вогнегасник аерозольний хладоновий ВАХ.
|
|
Вогнегасник призначений для гасіння займань на легковому автомобілі та в побуті. Він застосовується при температурі навколишнього повітря від –20 °С до +45 °С.
Вогнегасник являє собою металеву аерозольну упаковку, заповнену сумішшю хладонів (хладон 114-В-2 і хладон 12).
Порошкові вогнегасники.
У світовій практиці гасіння пожеж порошки знаходять найбільше поширення, оскільки порошок порівняно дешевий, нетоксичний, не псує предметів, на які потрапляє. Порошки знайшли застосування в гасінні пожеж за допомогою вогнегасників, автоматичних установок пожежного захисту, порошкових автомобілів.
Вогнегасний ефект порошкового гасіння полягає в:
1) інгібіруванні реакції окиснення;
2) створенні на поверхні речовини, що горить, ізолюючої плівки;
3) створенні хмари порошку з властивостями екрану;
4) механічному забрудненні полум'я твердими частинками порошку;
5) виведенні, виштовхуванні кисню із зони горіння.
Порошок ПСБ є вогнегасною порошковою сполукою загального призначення. Призначений для гасіння займань газів, легкозаймистих і горючих рідин, нафтопродуктів, розчинників пластмас та електроустановок, які перебувають під напругою до 380 В.
Порошок ПСБ-1 непридатний для гасіння лужних матеріалів, а також тліючих матеріалів.
Порошок ПСБ-2 значно ефективніший від порошку ПСБ-1, хоча має однакове з ним призначення.
Порошок ПСБ-3 призначений для гасіння займань різних горючих речовин (бензину, мастил), газових фонтанів, зріджених газів, а також електроустановок, напругою до 1000 В.
Вогнегасні порошкові сполуки ПФ і П-1, крім вищевказаних горючих речовин, успішно гасять вуглеродисті тліючі матеріали (деревина, торф, вугілля, папір і т.д.), а також електрообладнання під напругою до 600 В. Основу порошку ПФ складають сульфат і фосфат амонію. Порошки ПФ і П-1 утворюють на поверхні палаючого матеріалу захисну плівку, яка ізолює від доступу кисню повітря, а отже, не допускає і повторного займання матеріалів.
До складу вогнегасного порошку ПС входять сода кальційована технічна, графіт, кальцій стеариновокислий, магній стеариновокислий.
Випускають такі види порошкових вогнегасників.
Вогнегасник ВП-10А складається зі сталевого корпусу 1, що містить порошок (рис. 4.5). В корпусі встановлений балончик 9 з робочим газом для витіснення порошка. Газ в балончику утримується мембраною 5. Щоб привести вогнегасник в дію, необхідно зірвати пломбу і зняти чеку. При цьому конусна частина чеки переміщує шток з голкою 9 і голка пробиває мембрану 5 газового балончика. Газ збурює порошок і штовхає його через шланг 4 на запірний пістолет 11. Після натиснення ручки 10 клапан відкривається і порошок через щілину насадки 12 виштовхується назовні.
Маса заряду вогнегасника 10 кг, початковий робочий тиск – 1, 2 МПа, час дії – 18-20 с.
Малолітражні вогнегасники ВП-1 усіх серій в основному використовуються для гасіння пожеж на автотранспорті та в побутових умовах.
Вогнегасник ВП-1 («Момент») складається з пластмасового корпусу і запірно-пускової головки. Викид порошку здійснюється за допомогою робочого газу балончика, який знаходиться в корпусі. Запірно-пускова головка ВП-1 має голку, яка дозволяє відкрити мембрану і подати струмінь на порошок, що видувається через щілинну насадку.
| Рис. 12.5 – Вогнегасник ВП-10А 1 – корпус, 2 – металева трубка, 3 – трубка для подачі робочого газу, 4 – шланг (гумований шланг), 5 – мембрана, 6 – конусна чека, 7 – кришка головки, 8 – головка, 9 – балончик для робочого газу, 10 – ручка, 11 – запірний пістолет, 12 – насадка розпилу |
Заходи безпеки.
1. Перед розбиранням вогнегасника необхідно впевнитись у відсутності тиску в корпусі натисканням на важіль, при цьому розпилювач повинен бути спрямований від себе.
2. При зарядженні вогнегасника порошком рекомендується захищати органи дихання та зору від попадання порошку.
3. Після закінчення робіт з порошком необхідно помити водою відкриті частини обличчя та рук або прийняти душ.
4. Під час розбирання зарядженого вогнегасника необхідно бути обережним, уникаючи відведення рукоятки запуску, що призводить до спрацювання вогнегасника.
5. Не допускати попадання атмосферних опадів на вогнегасник, прямих сонячних променів, а також зберігання вогнегасника біля нагрівальних приладів.
6. Забороняється нанесення ударів по балону зі стисненим газом.
7. Не рекомендується огляд зарядженого газового балона з боку мембрани.
8. Гасіння займань проводьте на відстані не менше 2-2, 5 м з навітряної сторони.
1.4.5 Нові типи вогнегасників
Дворежимний вогнегасник «Темп-2» призначений для ліквідації вогнищ, займань класів «А», «В», «С».
Може використовуватися для отримання хладономісткої високократної піни або створення потоку дрібнорозпиленого хладону 114-В-2 в супутньому струмені вуглекислого газу.
Вогнегасник має балон з ежектуючим компонентом (зрідженим газом), місткість з ежектуючим компонентом, розпилюючу головку, легкоз'ємний корпус піногенератора.
Новизна технічного рішення полягає у використанні двоступеневого газорідинного ежектора, який забезпечує утворення вогнегасної сполуки із заданими параметрами.
Призначений для гасіння відкритих і закритих займань полімерних матеріалів у замкнутих об'ємах до 50 м3 нешкідливою для організму людини речовиною. Забезпечує подачу повітряно-механічної піни або розпиленої вогнегасної рідини до місця загорання. Як вогнегасну рідину використовують водний розчин піноутворювача, який витісняється зрідженим газом.
Вогнегасник «Темп-2» простий за конструкцією, безвідмовний в роботі, компактний.
Вогнегасник струменево-пінний ВСП-4. Перевага вогнегасника – самостійне виявлення і гасіння пожежі; повна автономність, універсальність.
Вогнегасник «Пурга-К-002». Вогнегасник аерозольний, твердоплавний. При підвищенні температури до 175 °С плавиться вогнепровідний шнур, і аерозолеутворювальна суміш виділяє аерозоль, тим самим припиняючи горіння.
Використання: телевізори, електрощити, електродвигуни, закриті об'єми.
4.2 Рекомендації щодо оснащення об’єктів вогнегасниками
1. Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені вогнегасниками з розрахунку:
• на 200 м2 площі підлоги – один вогнегасник (якщо площа поверху менша 200 м2 – два вогнегасники на поверх);
• на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) – один вогнегасник (але не менше двох на поверсі);
• на 200 м2 площі перекриття з горючим утеплювачем або горючими покрівлями – один вогнегасник;
• на кожну люльку агрегату для будівництва градирень – по два вогнегасники;
• у місці встановлення теплогенераторів, калориферів – два вогнегасники.
У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л.
2. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників.
1. Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється згідно з табл. 4.1 або 4.2 залежно від їх вогнегасної спроможності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщенні або на об'єкті:
• клас А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
• клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
• клас С – пожежі газів;
• клас D – пожежі металів та їх сплавів;
• клас Е – пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.
Крім перерахованих параметрів, береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою (табл. 4.3).
2. Вибір типу вогнегасника (пересувний чи переносний) обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшення їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники (табл. 4.2).
Для гасіння великих площ горіння, коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім, на об'єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння.
Таблиця 4.1 – Рекомендації по оснащенню приміщень переносними вогнегасниками
| Категорія приміщення | Гранична захищаєма площа, м2 | Клас пожежі | Пінні та водні вогнегас-ники місткістю, 10л | Порошкові вогнегасники місткістю, л | Хладо-нові вогнегас-ники місткіс тю 2(3)л | Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л | |||
| 2(3) | 5(8) | ||||||||
| А, Б, В (горючі гази і рідини) | А В С D (Е) | 2++ 4+ - - - | - - - - - | 2+ 2+ 2+ 2+ 2+ | 1++ 1++ 1++ 1++ 1++ | - 4+ 4+ - - | - - - - - | - - - - 2++ | |
| В | А D (Е) | 2++ - - | 4+ - - | 2++ 2+ 2++ | 1+ 1++ 1+ | - - 2+ | - - 4+ | 2+ - 2++ | |
| Г | В С | 2+ - | - 4+ | 2++ 2++ | 1+ 1+ | - - | - - | - - | |
| Г, Д | А D (Е) | 2++ - - | 4+ - 2+ | 2++ 2+ 2++ | 1+ 1++ 1+ | - - 2+ | - - 4+ | - - 2++ | |
| Громадські будівлі і споруди | А (Е) | 4++ - | 8+ - | 4++ 4++ | 2+ 2+ | - 4+ | - 4+ | 4+ 2++ |
Примітки:
1. Максимальна площа можливих вогнищ пожеж А і В в приміщеннях, в яких передбачається використовування вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасної здатності встановлених вогнегасників.
2. Для гасіння вогнищ пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок ABC(E); для класів В, С і (Е) – ВС(Е) або ABC(E) і класу Д.
3. Значення знаків «++», «+» і «-» приведено в пункті 3.
Таблиця 4.2 – Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками
| Категорія приміщення | Гранична захищаєма площа, м2 | Клас пожежі | Повітряно-пінні вогнегас-ники місткістю, 100л | Комбіновані вогнегасники місткістю (піна порошок) 100л | Порошкові вогнегасники місткістю 50(100) л | Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л | |
| 25 (40) | |||||||
| А, Б, В (горючі гази і рідини) | А В С D (Е) | 1++ 2+ - - - | 1++ 1++ 1+ - - | 1++ 1++ 1++ 1++ 1+ | - - - - 2+ | 3+ 3+ 3+ - 1++ | |
| В (окрім горючих газів і рідин | А В С D (Е) | 1++ 2+ - - - | 1++ 1++ 1+ - - | 1++ 1++ 1++ 1++ 1+ | 4+ - - 1+ | 2+ 3+ 3+ - 1+ |
Примітки:
1. Максимальні площі можливих вогнищ пожеж класів А і В в приміщеннях, в яких передбачається використовування вогнегасників, не повинні перевищувати вогнегасної здатності переносних вогнегасників.
2. Для гасіння вогнищ пожеж різних класів порошкові і комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок АВС(Е); для класу В, С і (Е) – ВС(Е) і для класу D-Д.
3. Значення знака «++», «+», «-» приведені в пункті 3.
Таблиця 4.3 – Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
| Категорія приміщення | Характеристика речовин та матеріалів, які знаходяться (обертаються) у приміщенні |
| А вибухопожежонебезпечна | Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5кПа. Речовини та матеріали, які здатні до вибуху і горіння в разі взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа |
| Б вибухопожежонебезпечна | Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище за 28 °С, горючі рідини в такій кількості, що здатні утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші при займанні яких розвивається надмірний тиск вибуху в приміщенні який перевищує 5 кПа |
| В пожежонебезпечна | Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (у тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що приміщення, у яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б |
| Г | Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному та розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням, променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюють або утилізують як паливо |
| Д | Негорючі рідини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження та гідроприводу обладнання в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0, 2 МПа; кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях |
3. У табл. 4.1 та 4.2 знаком «++» позначені вогнегасники, рекомендовані до оснащення об'єктів, знаком «+» – вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та за наявності відповідного обгрунтування; знаком «-» – вогнегасники, які не допускаються для оснащення об'єктів.
4. Необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будівель та споруд, вибираючи вогнегасник з відповідною температурною межею використання.
5. Якщо на об'єкті можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо області застосування.
6. Для граничної площі приміщень різних категорій (максимальної площі, захищуваної одним або групою вогнегасників) необхідно передбачити кількість вогнегасників одного з типів, зазначених у табл. 4.1 та 4.2 перед знаками «++» або «+».
7. Громадські будівлі та споруди повинні мати на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників.
8. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.
9. Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 м2. Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають керівники підприємств.
10. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м – для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м – для приміщень категорій В, Г; 70 м – для приміщень категорії Д.
11. За наявності декількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежонебезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно з п.10 та за табл. 4.1 або 4.2 з урахуванням сумарної площі цих приміщень.
12. Окремі пожежонебезпечні виробничі установки (фарбувальні камери, загартовувальні ванни, випробувальні стенди, установки для миття та знежирювання деталей, сушильні камери тощо) обладнуються не менше ніж двома вогнегасниками кожна.
13. У місцях наявності великої кількості ЛЗР, ГР та легкогорючих матеріалів (каучук, гума тощо) доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники типу ОВП-100, ОУ-25, ОУ-80, ОП-100, ОПА-100, ОП-250 і т.п.
14. Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.