Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Х105 кДж/добу.
26. Генофонд – це: + закодована в молекулах ДНК генетична пам'ять популяції, що передається із покоління в покоління у процесі природного відтворення населення; точна кількість генів у людини; властивий усім живим організмам спосіб кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів; природний ресурс, на якому ґрунтується потенціал суспільства.
27. Середній розмір гена у людини: 0, 5–1 тис. пар нуклеотидів; + 1–3 тис. пар нуклеотидів; 5–10 тис. пар нуклеотидів; 100 тис. пар нуклеотидів.
28. Приблизна частота спонтанних мутацій у статевих клітинах людини становить: 1 х 10-2–1 х 10-3; 1 х 10-3–1 х 10-4; + 1 х 10-5–1 х 10-6; 1 х 10-7–1 х 10-8.
29. Захищеність генофонду від несприятливої дії комплексу соціальних та екологічних чинників – це: генетичний моніторинг; екологічна безпека; + генетична безпека; популяційна безпека.
30. Чинники, що підвищують частоту виникнення мутацій порівняно зі спонтанним рівнем, називаються: канцерогени; + мутагени; алергени; тератогени.
31. Постійне спостереження за динамікою параметрів генетичного вантажу, онкологічною захворюваністю, іншими адаптивними екологічний моніторинг; медичний моніторинг; + генетичний моніторинг; санітарний моніторинг.
32. Тип популяції «ізолят» характерний для: мисливців; збирачів; примітивних землеробів; + усіх зазначених вище.
33. Випадкові флуктуації частот генів у поколіннях – це: міграція генів; + дрейф генів; генетичний моніторинг; генетичний код. 34. Систему шлюбів у ізольованих популяціях, де з часом всі індивідууми стають родичами, називають: + інбридингом; аутбридингом; природним добором; мутацією.
35. У сучасної людини об’єм головного мозку становить: 500 см3; 1000 см3; + 1500 см3; 2000 см3.
36. Рівень енергетичних витрат організму, що зберігається за нейтральної температури навколишнього середовища у стані спокою, після закінчення травлення спожитої їжі – це: додатковий обмін; + основний обмін; загальний обмін; середній обмін.
37. Ендоекологічний статус – це: + пристосування організму впродовж багатьох поколінь до певного набору харчових продуктів; пристосування людини до умов середовища, які сформувались еволюційно; норма біологічної реакції на комплекс умов навколишнього середовища; визначення відповідності нормам стану навколишнього середовища.
38. Харчові продукти, частка яких найбільша в структурі харчування людей світу – це: коренеплоди і бульбоплоди; м'ясо, риба, молоко, яйця; + зерно; олія, масло, цукор; фрукти, овочі, горіхи.
39. Палеопатологи відзначають такі хвороби у первісної людини: сальмонельоз, теніоз, ботулізм; + остеомієліт, некроз, рахіт, карієс зубів, артрит; грип, рак, атеросклероз, трихінельоз; ерготизм, кретинізм, гіпосидероз.
40. Найдавніша землеробська цивілізація в Європі – трипільська культура – розквітла на землях України в межиріччі: + Бугу і Дністра; Бугу і Дніпра; Дніпра і Дністра; Прип’яті і Дніпра.
41. Харчовий раціон неолітичного хлібороба складався з рослинних продуктів: на 10–20 %; на 30–40 %; на 50–60 %; На 80–90 %.
42. Найбільший розпал епідемій чуми в історії людства спостерігали: у ХІІ ст.; у ХІІІ ст.; + у XIV ст.; у XV ст.
43. До поширення «хвороб цивілізації» призвело застосування у харчовому виробництві таких технологічних прийомів: бланшування, варіння, смаження; +очищення, дистиляція, рафінування; заморожування; пастеризація. стерилізація. 44. Науку, яка навчає, як створити умови, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в оптимальному харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров’я, економічному становищу та екологічній ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки, називають: нутріціологія; дієтологія; + екотрофологія; етнографія.
45. Стан «прихованого голоду» у людини зумовлює недостатність поживних речовин: білків; ліпідів; вуглеводів;
|