Максимальна пропускна здібність водостічних стояків і лійок

Розрахункова витрата дощових вод Q, л/с, з водозбірної площі розраховують за формулами:

для покрівель з уклоном до 1, 5% включно:

Q = (F ∙ q ₂₀) /10000 = (1)

де F- водозбірна площа, м²;

q ₂₀ - інтенсивність дощу, л/с, з 1 га (для даної місцевості), тривалість 20 хв. при періоді однократного перевищення розрахункової інтенсивності, який дорівнює 1 рік.

Системи внутрішніх водостоків розраховують так, щоб витрата, розрахована за формулою 1, не перевищувала максимальної (критичної) витрати дощової води, яку може пропускати система, без підвищення її рівня на покрівлі, над воронкою.

Критичну витрату, л/с, визначають за формулою

= л/с

де Н – розрахунковий напір системи (різниця позначок покрівлі і осі випуску), м;

S₀ – повний опір системи, м*с² /л², визначають як суму опорів на тертя за довжиною труб і місцевих за формулою

=

Тут А – питомий опір труб на тертя;

l – довжина трубопроводів, м;

А_м – питомі місцеві опори;

∑ ξ – сума коефіцієнтів місцевих опорів (від входу у воронку до випуску).

Значення коефіцієнтів А, А_м і ξ приймають залежно від прийнятого матеріалу труб.

Для внутрішніх водостоків застосовують пластмасові, азбестоцементні й чавунні труби, а на горизонтальних ділянках підвісних ліній при наявності вібрацій – сталеві.