Облік природного газу

Необхідність обліку споживання природного газу регламентується " Правилами по­дачі та використання природного газу в народному господарстві України", а також вимогами ДБН В.2.5-20-2001. Згідно з цими нормативними документами визначаються умови і вимоги щодо обліку як природного мережного, так і скрапленого вуглеводневого газів, які використовують для своїх потреб будь-які споживачі: населення, комунально-побутові та промислові об'єкти тощо.

Кожний споживач газу (власник окремого будинку або квартири, квартиронаймач, організація або підприємство незалежно від форми власності і напрямку діяльності), сіль­ський населений пункт як існуючі, так і ті, для яких розробляється проектна документація на газифікацію, повинні бути забезпечені єдиним комерційним вузлом обліку газу. Устат­кування для обліку газу (лічильник або витратомірна установка зі звужувальним пристро­єм) повинно розміщуватись:

безпосередньо у приміщенні, яке газифікується і в якому встановлено газовикористовуюче обладнання, котли тощо;

у нежитловому приміщенні, оснащеному природною вентиляцією, житлового бу­динку, який газифікується;

у суміжному з газифікованим приміщенням і з'єднаним з ним відкритим проходом приміщенні виробничого корпусу або котельні;

у пунктах очистки і обліку газу, газорегуляторних пунктах;

зовні будинку чи споруди.

На території комунально-побутових, промислових та інших підприємств внутріш­ньовиробничим (технологічним) обліком газу повинні бути забезпечені окремі об'єкти (виробничі цехи, агрегати і т.ін.), кожний з яких споживає більше, ніж 350 тис. м³/рік при­родного мережного газу або еквівалентну кількість скрапленого вуглеводневого. Це ж са­ме стосується водогрійних котлів з тепловою потужністю більше, ніж 1, 163 МВт, або па­рових котлів з продуктивністю 1 т/год. пари і більше.

Для обліку газу способи його вимірювання і засоби, які необхідні для цього, слід вибирати в залежності від умов експлуатації з переліку тих, які дозволені Держстандартом України і знаходяться в Держреєстрі країни або пройшли офіційну метрологічну атеста­цію. При цьому перевагу необхідно надавати автоматизованим засобам вимірів.

Встановлення побутових лічильників газу в житлових будинках регламентується вимогами ДБН В.2.5-20-2001. При розміщенні інших газових лічильників, а також витратомірних вузлів, окрім нормативних документів, слід користуватись документацією підприємств-виробників. А для вузлів, обладнаних стандартними звужувальними пристроя­ми, необхідно додатково виконувати ще вимоги РД 50-213-80 " Правила измерения расхода газа и жидкостей стандартными сужающими устройствами", а також ряду ГОСТів.

Для захисту робочих органів вимірювальних приладів від пилу, окалини, інших за­бруднень, які знижують метрологічні характеристики, перед вузлом обліку слід встанов­лювати газовий фільтр. Останній можна не розміщувати, якщо в конструкції лічильника вже передбачено пристрої для очищення газу.

У зв'язку з низькою якістю вітчизняних побутових газових фільтрів типу ФГБА їх обов'язкове встановлення разом з побутовими лічильниками газу наказом Деркоммістобудування України від 26.12.1996 №223 до покращення конструкції і експлуатаційних характеристик призупинено. Проектним та будівельно-монтажним організаціям рекомен­довано передбачати застосування газових фільтрів лише за вимогою експлуатаційних служб газових господарств у разі можливого забруднення газопроводів органічними до­мішками, окалиною та конденсатом.

При розміщенні вузлів обліку газу необхідно забезпечити зручність їх обслугову­вання (зняття показників, виконання ремонтних робіт тощо), а при недопустимості перерв у подачі газу (в першу чергу - для об'єктів промислового призначення) - забезпечити над­ходження газу і при демонтажі лічильника, звужувального пристрою тощо (наприклад, за допомогою байпасу).

На одному газопроводі можливе паралельне встановлення не більше двох побуто­вих лічильників, які працюють одночасно.