Забруднення продукції рослинництва

За даними головного управління агропромислового розвитку в 2005 р.проводились дослідження продукції рослинництва(картопля, овочі, свіжі дикоростучі ягоди, тощо) в 6 північних районах області.Перевищення ДР-97 виявлено у 171 пробі.Максимальні рівні забруднення, що були виявлені в ході досліджень, наведено в таблиці 5.4.

Табл..5.4.Максимальні рівні (вищі ДР-97) забруднення картоплі в особистих господарствах, овочів, свіжих дикорослих ягід та грибів(Бк/кг).

Раціон людей має складатися з достатньої кількості біл­ків, жирів, вуглеводів, вітамінів у правильному їх співвід­ношенні за належної якості. Як відомо, організм людини складається з білків (19, 6%), жирів (14, 7%), вуглеводів (1%), мінеральних речовин (4, 9%) і води (59, 8%). У проце­сі функціонування він постійно витрачає ці складові на ут­ворення енергії, необхідної для забезпечення життєвих про­цесів, фізичної і розумової праці. Відновлення, створення клітин, тканин, енергії відбувається за рахунок речовин, що надходять з їжею. Тому важливо знати не тільки калорійність продуктів, а й їх речовинний склад.

Примітка. Потреба вагітних жінок (5—9 місяців) становить у середньому 2900 ккал, білків —100 г, в т. ч. 60 г тваринних білків; потреба матерів, які годують дітей, — в середньому 3200 ккал, біл­ків — 112 г, в т. ч. 67 г тваринних білків.

Особливо важливими для функціонування організму є білки — складні органічні речовини, що містять амінокис­лоти, до складу яких входять вуглець, водень, кисень, азот, фосфор (основні біофіли, з яких складається організм людини). Вони є основним пластичним матеріалом для по­будови клітин, тканин, органів людини, беруть участь в утворенні ферментів, гормонів, сприяють нормальному об­міну речовин в організмі.

З білками пов'язане регулювання кислотно-лужного балансу тканин і колоїдно-осматичного тиску. Вони впли­вають на процес збудження кори головного мозку, стиму­люють умовно-рефлекторні реакції і функції ендокринних залоз, забезпечують процеси розмноження і росту, їм при­таманні захисні властивості. Харчовий раціон, що містить підвищену кількість білків (24—40% за енергетичною цін­ністю), підвищує радіостійкість організму, обмежує всмоктування ним цезію і стронцію.

Білки є основною складовою харчових раціонів, і їх не­доцільно замінювати іншими компонентами (вугдеводами, жирами), які не містять азоту. Енергетична цінність

1 г білка становить 4 ккал.

Для синтезу білка в організмі необхідна достатня його кількість в їжі (певного амінокислотного складу). Аміно­кислоти (органічні кислоти, які є основними структурни­ми одиницями молекул білків, визначають їхню біологіч­ну специфічність і харчову цінність) за своєю біологічною цінністю поділяють на замінимі і не замінимі. Харчова цін­ність білка залежить від вмісту не замінимих амінокислот. Повноцінні білки є в продуктах тваринного походження (м'ясі, рибі, яйцях, молоці, молочних продуктах), бобових і злаках (пшениці, вівсяних крупах, рисі). Для повного засвоєння білків необхідно, щоб вони були у правильному співвідношенні з іншими харчовими речовинами, переду­сім з вуглеводами, жирами та вітамінами. Зас­воєння білків значно підвищується за вживання їх з овоча­ми і фруктами.

Табл..5.5. Потреба у вітамінах(на добу)

для чоловіків(зліва) і для жінок(справа)

Примітка. Для всіх груп норма вітаміну В₁₂ становить 3мкг, фолацину-200 мкг, вітаміну А(ретинолу)-еквівавлент 1000мкг.

Дефіцит в організмі білків спричинює дистрофію (по­рушення живлення тканин, органів, що призводить до виснаження організму), наслідком якої бувають різнома­нітні захворювання.

Одним із основних джерел енергії, яка виробляється в організмі, є жири — органічні сполуки, що складаються з гліцерину, жирних кислот. їм властиві різнобічні і дуже складні фізіологічні дії. Володіючи високою теплотворною здатністю, жири під час окислення в організмі вивільня­ють у 2, 5 рази більше енергії, ніж вуглеводи або білки. Крім того, вони оберігають білки від окислення. Певна кількість жиру входить до складу цитоплазми й оболонок клітин і не витрачається навіть при голодуванні та знач­них фізичних навантаженнях.

Жирні кислоти поділяють на насичені і ненасичені. Насичені жирні кислоти мають невелику біологічну цін­ність і легко синтезуються в організмі. Ненасичені є жит­тєво важливими речовинами, оскільки беруть участь у жировому і холестериновому обміні, підвищують елас­тичність і знижують проникність кровоносних судин. Ці кислоти не синтезуються в організмі, а потрапляють у нього з їстівними жирами.

Жир входить до складу клітин і тканин організму. Енергетична цінність одного його грама становить 9 ккал. Постачають його організмові вітаміни А і Д, а також біоло­гічно активні речовини. Надлишок жиру відкладається в підшкірних клітинах. Нестача в харчуванні жирів спри­чинює порушення у функціонуванні центральної нервової системи, знижує активність синтезу білків, ослаблює за­хисні функції організму.

У процесі обміну речовин важливу роль відіграють вуг­леводи — органічні сполуки, які складаються з вуглецю, водню і кисню, синтезуються шляхом фотосинтезу в рос­линах з вуглекислоти і води під дією сонячної енергії. Во­ни є основним джерелом необхідної для м'язової діяльнос­ті енергії. Енергетична цінність 1 г вуглеводів становить 4 ккал. Основними харчовими продуктами, які містять вуглеводи, є цукор, картопля, крупа, городина. Вуглеводи входять до складу клітин організму, є вони в крові, печін­ці (глікоген). Надлишок вуглеводів в організмі спричинює ожиріння, за недостатньої їх кількості відбувається утво­рення енергії з відкладеного жиру.

Отже, раціональне харчування не лише забезпечує ор­ганізм енергією, еластичними речовинами, мінеральними солями, вітамінами, водою, а і біологічно активними речо­винами. Знання їх енергетичної цінності, хімічного скла­ду продуктів є передумовою збалансованості раціону хар­чування.

Водночас з продуктами харчування в організм людини можуть потрапити різноманітні отруйні елементи, інфек­ції (табл.5.6.).