Анамнестичні дані. - інкубаційний період від 6 год до 6 днів

- інкубаційний період від 6 год до 6 днів

- початок гострий: раптовий позив до дефекації

- профузний пронос, спочатку випорожнення кашкоподібні, а потім за дуже короткий час, водянисті без запаху

- позиви до дефекації повторюються, вони без болючих відчуттів, випорожнення виділяються легко, вони частішають, збільшуються їх кількість (за 1 раз до 500 мл, нагадують " рисовий відвар"

- блювання фонтаном без нудоти, раптове наростання загальної слабості, сонливість, можливий колапс, виражена спрага

- дегідратація, порушення водно-електролітного балансу із зменшенням діурезу, згущенням крові, гіпоксією

- олігурія аж до анурії

- судоми, спочатку гомілкових м'язів, кистей, жувальних м'язів, пізніше поширюються на різні групи м'язів

- частота випорожнень та блювання, їх кількість, порушення водно-електролітного балансу, гемодинаміки тощо залежить від форми тяжкості перебігу і відповідно від ступеня зневоднення

Об'єктивно:

- t тіла 36, 6-35, 5⁰С (субнормальна), ректальна і підвищена

- пульс ниткоподібний 110-120 уд/хв, тахікардія

- АТ – 90/50 мм рт ст. (гіпотензія)

- адинамія, байдужість

- пронос, випорожнення у вигляді відвару чи молочної сироватки, напівпрозорі, мутнуваті з плаваючими включеннями сірого кольору, без запаху

- блювання, люба спроба напоїти хворого рідиною дати ліки реr os приводить до посилення блювання (погана прогностична ознака)

- живіт втягнутий не болючий при пальпації

- шкіра і слизові очей і ротоглотки бліді нестійкий ціаноз губів і пальпації рук, сині " плями" на спині

- язик сухий з білим нальотом, слизова рота суха

- судоми різних груп м'язів (" рука акушера", " кінська стопа", " сардонічна посмішка", закидання голови)

- задишка, неспокій, тикання

- акроціаноз кінцівок

- зниження тургору шкіри – симптом " рука пралі"

- " холерне обличчя": загострені риси, запалі очі, ціаноз губів, вушних раковин

- осиплий слабкий голос, афонія

- олігурія з анурією

- при вираженому зневодненні виражене падіння температури тіла, падіння АТ, гіповолемія, гіпокаліємія, холодна, липка шкіра (холерний алгід)

ІІ етап Медсестринська діагностика.

- діарея

- профузне блювання

- дегідратація (зневоднення)

- зниження температури тіла, похолодання тіла і кінцівок

- акроціаноз

- спрага

- судоми

- запаморочення

ІІІ етап Планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнта до взяття інфікованого матеріалу для лабораторної діагностики

2. Вирішення проблем та потреб пацієнта

3. Виконання лікарських призначень з етіотропної терапії та неспецифічного лікування

4. Дотримання шляхів безпеки для запобігання поширеної карантинної інфекції

5. Вирішення супутніх проблем пацієнта

6. Навчання пацієнта та його оточуючих елементам санітарно-гігієнічних навичок

ІУ етап Реалізація плану медсестринських втручань

1.1. Взяття калу на копрокультуру (10-20 мг у стерильний посуд, закривають щільним корком; можна брати з прямої кишки за допомогою гумового катетера), або посів калу на середовище збагачення (1 % пептонова вода і 1 % пептонова вода з телуритом калію. Проведення експрес методів: реакція іммобілізації, мікроаглютинації вібріонів (обробка мазків калу протихолерною сироваткою з наступною мікроскопією)

1.2. Взяття блювотних мас (10-20 мл у стерильні скляні банки, щільно закрити)

1.3. Взяття жовчі у реконвалесцентів для бактеріологічного дослідження

1.4. Забір інфікованих продуктів, змивів з об'єктів навколишнього середовища для бактеріологічного дослідження

1.5. Взяття крові з вени (3-5 мл) для серологічних (РА, РНГА) та біохімічних (8-10 мл) досліджень (КОС, рівень залишкового азоту, креатинів в сироватці крові, вміст білка)

1.6. Дотримання суворого протиепідемічного режиму при заборі і доставлені зараженого матеріалу в лабораторію. Направляючи в лабораторію матеріал узятий від пацієнта на холеру, або з підозрою на неї, необхідно дотримуватись спеціальних інструкцій для особливо небезпечних інфекцій. Посуд, що містить заразний матеріал має бути герметично закритий і поміщений у металеву ємність (бікс, відро, каструлю тощо), яка перед відправленням до лабораторії обов'язково опломбується і перевозиться у спеціальному транспорті з супроводом. Створення відповідно належних умов дотримання зазначених заходів.

2. Вирішення проблем пацієнта. Створення пацієнтові відповідно належних комфортних умов Контроль за дотриманням призначеного режиму.

2.1. Постійний контроль за самопочуттям, та об'єктивним станом пацієнта, за загальним станом пацієнта, вимірювання темп. тіла, пульсу, АТ

2.2. Точний облік кількості рідини, яку хворий втрачає (вкласти пацієнта на функціональне ліжко з отвором під сідницями).

2.3.Надання допомоги при блюванні, очищення ротової порожнини. При перших ознаках аспірації блювотних мас, негайно відкачати їх з дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача і носового катетера

2.4.Надання допомоги при проносах, своєчасне обмивання сідниць та ділянки відхідника теплою водою з милом

2.5. Контроль та допомога в дотриманні чистоти шкіри, ротової порожнини, чистота рук, своєчасна зміна натільної і постільної білизни.

2.6. Застосування тепла при гіпотермії та судомах (грілок, пляшок з гарячою водою тощо), підтримувати в палаті достатньо високу температуру повітря (приблизно 25⁰С)

2.7. У важких випадках катетеризація сечового міхура м'яким катетером з обліком кількості виділеної сечі.

2.8. Контроль та допомога в дотриманні дієти (стіл № 13, а перед виписуванням

№ 15 після припинення блювання і нормалізації випорожнень. В їжу вживати

продукти багаті на калій: курагу, банани, апельсини тощо.

2.9. Контроль за здійсненням поточної дезінфекції в оточенні пацієнта: знезараження випорожнень та блювотних мас, вологе прибирання підлоги, стін, дверей тощо, на які можуть попасти блювотні маси (застосовують 0, 5-1 % роз-н лізолу)

3. Виконання лікарських призначень:

3.1. Підготувати пацієнта, систему для в/в крапельного введення регідратаційних розчинів, голки з великим просвітом (пущення крові), система для в/в вливань лише одноразові.

3.2. Підготувати відповідні розчини, попередньо підігріти їх до t 38-40⁰С. Така t розчину підтримується грілками, які закріплюються біля ємності з розчином.

3.3. В/в введення полііонних регідратаційних розчинів: перші 1-3 години швидкість введення 40-50 млв, при тяжких формах до 80-120 млв. Подальше введення сольових розчинів проводять повільніше, поступово зменшуючи швидкість введення до 10 млв. Приблизний об'єм лікувальних розчинів становить 5-10 л.

3.4. Реєстрація складу і введення лікувальних розчинів, відзначаючи точний час і завершення введення, а також реакцію пацієнта.

3.5. Пероральна регідратація: пиття сольових розчинів (ораліт, дисіль) і води обов'язково в теплому розчині, якщо нема блювання, при зневодненні ІІ ступеня, протягом всього часу поки є діарея.

3.6. Здійснення парентеральної регідратаційної терапії при ІІ-ІУ ступенях зневоднення. Проводиться частіше венесекція або катетеризація підключичної артерії (в/в введення полііонних розчинів " Квартасіль", " Ацесіль", " Трисіль", " Хлосіль", " Лактосіль". За ефективність лікування свідчать покращання пульсу, АТ, зникнення задишки, зменшення ціанозу, поява голосу та ін.

3.7. При відсутності блювання, або після його припинення і затихання діареї роздача ліків для перорального прийому: тетрациклін, доксациклін (дорослим), фуразолідон (вагітним), морфоциклін, заноцин, еритромідин, триметонрим-сулфаметоксазол (дітям).

4. Дотримання усіх правил протиепідемічного режиму та заходів безпеки роботи медичного персоналу в холерних відділеннях (гумові рукавички і чоботи, клейончатий фартух, частіше миття рук, своєчасна зміна халатів). В кожній палаті та при вході в відділення повинні бути вода та 0, 5 % розчин хлораміну для обробки рук або рушник змочений в дезрозчині, який носить за поясом халата.

5. Вирішення супутніх проблем пацієнта.

6. Навчання пацієнта та особам з його оточення дотриманню санітарно-гігієнічного режиму, дотримання правил особистої та харчової гігієни і санітарії, правилам безпеки в спілкуванні, враховуючи особливості холери, як карантинної інфекції.