Основна

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ПРАВА ЛЮДИНИ, ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ

для студентів денної форми навчання

галузь знань 0203 «Гуманітарні науки»

напрям підготовки 6.020303 «Філологія (англійська мова і література)»

6.020303 «Філологія (українська мова і література)»

(освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

за вимогами кредитно-модульної системи

Київ 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Б.Д.ГРІНЧЕНКА

Інститут лідерства та соціальних наук

Кафедра суспільно-політичних дисциплін і правознавства

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ПРАВА ЛЮДИНИ, ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ

для студентів денної форми навчання

галузь знань 0203 «Гуманітарні науки»

напрям підготовки 6.020303 «Філологія (англійська мова і література)»

6.020303 «Філологія (українська мова і література)»

(освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

Київ 2010

УДК

ББК

Права людини і громадянина. Робоча навчальна програма. – К.: Видавництво «Університет» КУ імені Б.Д. Грінченка, 2011. – 30 с.

Укладач:

¨ Стрипко Максим Ярославович, кандидат юридичних наук, доцент, кафедра суспільно-політичних дисциплін і правознавства, Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики КУ імені Б.Д.Грінченка

Рецензенти:

¨ Князєв Сергій Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент, Національна академія Служби безпеки України.

¨ Панасюк Леонід Валерійович, кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри суспільно-політичних дисциплін і правознавства, КУ ім. Б.Д.Грінченка.

УДК

ББК

© Стрипко М.Я., 2010 р.

© КУ імені БорисаГрінченка, 2010 р.

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

І. Опис предмета навчальної дисципліни

ІІ.Тематичний план

ІІІ. Програма

Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ

Змістовий модуль ІІІ

ІУ. Навчально-методична карта дисципліни

У. Карта самостійної роботи

УІ. Індивідуальна навчально-дослідна робота

УІІ. Система поточного і підсумкового контролю знань

УІІІ. Методичне забезпечення курсу

ХІХ. Питання до заліку

ХХ. Рекомендована література

Основна

Додаткова
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робоча навчальна програма з дисципліни «Права людини і громадянина» (далі – Програма) є нормативним документом КУ імені Бориса Грінченка, який розроблено кафедрою суспільно-політичних дисциплін і правознавства Інституту лідерства, освітнього законодавства і політики на основі ОПП «Історія» відповідно до затвердженого навчального плану.

Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра» (лист № 1/9-736 від 06.12.2007 р.)

Програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання в КУ імені Бориса Грінченка відповідно до вимог ОКХ, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни.

Програма визначає перелік, обсяг, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів, необхідне навчально-методичне забезпечення.

Навчальна дисципліна «Права людини і громадянина» є складовою частиною дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки нормативної частини блоку навчальної програми.

Мета викладання. Метою викладання навчальної дисципліни є оволодіння студентами базовими знаннями щодо теоретичних та практичних аспектів, які стосуються прав і свобод людини і громадянина.

Завдання. Завданням навчальної дисципліни є вивчення:

- предмету, методу та науки «Права людини і громадянина».

- джерел права, ролі якісного володіння та знання власних прав та обов’язків громадянами України у відстоюванні інтересів індивіда в різноманітних життєвих ситуаціях;

- змісту міжнародних нормативно-правових актів, що регламентують права людини та громадянина.

Студенти повинні уміти:

- демонструвати знання теоретичного матеріалу;

- аналізувати конкретні життєві ситуації з точки зору їх правомірності;

- застосовувати знання прав та обов’язків на практиці;

Глибокі знання своїх прав та обов’язків неможливі без обов'язкового поєднання пасивного, як правило, набуття студентами певних знань на лекціях з активною і наполегливою підготовкою до практичних та семінарських занять і викладанням свого бачення (на основі вивчення відповідних законів, практики їх застосування та літературних джерел) щодо вирішення того чи іншого питання, уміння вести аргументовану полеміку, обстоювати свою точку зору на групових заняттях.

Практичні заняття — це набуття студентами навичок застосування здобутих знань при вирішенні тієї чи іншої проблемної життєвої ситуації.

Семінарські заняття — це виявлення студентами знань з теорії прав людини і громадянина, вітчизняного законодавства та судової практики. Це вид навчального заняття, коли викладач організує дискусію (обговорення) з попередньо визначених пи­тань, до яких студенти готують тези виступів. Кожна з цих форм занять може бути застосована окремо. Доцільніше поєднувати під час проведення заняття обидві на­звані форми.

Безпосередньо на семінарському занятті студенти можуть доповнювати відповіді один одного, обґрунтовувати свій варіант вирішення тієї чи іншої життєвої ситуації.

Для більш образного й оригінального висловлювання своєї думки, підвищення правової культури студента дуже важливим є використання під час виступу окремих афоризмів, фразеологізмів, порівнянь, оригінальних думок видатних учених, літераторів, поетів, ораторів тощо.

Коли запитання вичерпані, завдання розв'язане, викладач підводить підсумки диспуту, аналізує його хід, називає студентів, які показали хороші знання, а також вирішує питання, з яких не досягнуто єдності думки. Він також оцінює відповіді кожного студента, відзначає найбільш аргументовані та юридично грамотні, звертає увагу на мовні огріхи, неправильне вживання юридичних термінів і понять, неточні юридичні формулювання.

Одержані студентом на окремих практичних та семінарських заняттях оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни «Права людини і громадянина».

Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), що проводяться з метою отримання студентами відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові та перед контрольним заходом – екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань курсантів (слухачів, студентів) (зазвичай, із застосуванням ПЕОМ) для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Основними особливостями модульного структурування навчальної дисципліни є її здатність до:

§ забезпечення обов’язкового опрацювання кожного компонента дидактичної системи і наочне його подання в модульній програмі та модулях;

§ формування чіткої структуризації змісту навчання, послідовного викладу теоретичного матеріалу, забезпечення навчального процесу інформаційно-предметною системою оцінки і контролю засвоєння знань, що дозволяє коригувати процес навчання;

§ передбачення варіативності навчання, адаптації навчального процесу до індивідуальних можливостей і потреб студентів.

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих курсантом (слухачем, студентом) на певний момент виконання програми навчання.

Навчальний модуль – це задокументована, логічно завершена та відносно самостійна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному модулю.

Фонд кваліфікаційних завдань – це сукупність кваліфікаційних завдань, призначених для перевірки змістового чи навчального модуля.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – це чисельна оцінка досягнень студента, яка визначається за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Вивчення модуля завершується модульним контролем – перевіркою рівня засвоєння навчального матеріалу модуля. Модульний контроль проводиться на практичному (лабораторному) занятті або семінарі згідно з розкладом занять. Модульний контроль проводиться незалежно від виду підсумкового контролю навчальної дисципліни.

Підводячи рейтинг досягнень студентів з навчальної дисципліни його максимальна кількість може складати 100 балів. Діагностуючи результати вивчення навчального матеріалу модулю чи змістовного модулю доцільно враховувати результати поточного оцінювання знань студентів та відвідування занять, якщо вони були системно продуманими (наприклад, за відвідування заняття – 1 бал). У підсумковій рейтинговій оцінці необхідно враховувати й результати науково-дослідної роботи студентів, їх участь в олімпіадах та інше (за рішенням кафедри).

Перед початком вивчення навчальної дисципліни чи окремого модуля, на вступній лекції, до студентів необхідно довести всю необхідну інформацію, що стосується цілей навчальної дисципліни (модуля); термінів, порядку та умов здійснення модульного контролю; завдань для самостійного вивчення, що дозволить їм планувати свій навчальний час, забезпечить своєчасну та якісну підготовку до модульного контролю.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для реалізації його творчих можливостей через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Індивідуальні заняття проводяться з одним або декількома курсантами (слухачами, студентами) під керівництвом викладача за окремим графіком, складеним кафедрою, затвердженим начальником (завідувачем) кафедри, факультету із зазначенням дня, часу, аудиторії та прізвища викладача, який проводить заняття, з урахуванням потреб і можливостей курсанта (слухача, студента). Організація та проведення індивідуальних занять доручається, як правило, викладачам, які ведуть лекційний курс, а також начальникам (завідувачам) кафедр та їх заступникам. Передекзаменаційні консультації проводять викладачі, які читали лекційний курс.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначає викладач.

Звертаючись до опублікованих джерел слід враховувати динамізм законодавства й мати на увазі, що окремі положення можуть застаріти, втратити актуальність. Важливо також пам’ятати, що коментарі до законів є їх науковим тлумаченням, висловлені там позиції аж ніяк не можуть вважатись обов’язковими, істиною в останній інстанції, яка не підлягає критичній оцінці й оспорюванню. Авторитет відповідних джерел визначається грунтовністю аналізу й вагомістю аргументів, а не титулованістю авторів.

Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 72 год. (2 кредити), із них:

· лекції – 16 год.;

· семінарські заняття - 12 год.;

· індивідуальна робота – 8 год.;

· мкр-4 год.

· самостійна робота – 32 год.;

· підсумковий контроль - ПМК.