Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Прокурорський нагляд за додержанням органами дізнання і дос. слідства вимог закону про прийом ,реєстрацію, облік і вирішення заяв і повідомлень про злочини.⇐ ПредыдущаяСтр 72 из 72
Суть нагляду полягає в тому, що Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори, здійснюючи нагляд, виявляють порушення закону, причини й умови, що цьому сприяли, забезпечуючи виконання загальних завдань прокуратури і завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Прокурор перевіряє, чи справді вимагалася перевірка заяв і повідомлень про злочини, і якщо так, то чи проводилася ця перевірка шляхом витребування необхідних матеріалів, отримання пояснень, чи з порушенням вимог закону відповідними органами проводилися слідчі дії. Відповідно до закону за заявою чи повідомленням, що надійшло, окрім порушення кримінальної справи, ще може бути винесено одне з таких рішень: 1) про відмову в порушенні кримінальної справи; 2) про передання заяви чи повідомлення за належністю. Підставами до порушення кримінальної справи є джерела, з яких орган дізнання, слідчий прокурор, суд чи суддя отримують дані про вчинені чи підготовлювані злочини: 1) заяви і скарги; 2) повідомлення представників, юридичних і посадових осіб; 3) статті, замітки і листи та інші повідомлення в пресі; 4) явка з повинною; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину. Одночасно з порушенням кримінальної справи повинні бути вжиті заходи для попередження чи припинення злочину, а також для закріплення слідів злочину. Перевіряючи законність та обгрунтованість прийняття слідчим рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор з'ясовує: —чи дотримано письмової форми повідомлень юридичних і посадових осіб; —чи правильно занесено зміст заяв громадян до протоколу; —чи було зроблено заявникові роз'яснення положення законупро відповідальність за свідомо неправдивий донос; —чи дотримано строків перевірки інформації; —чи не проводилися під час перевірки, як уже зазначалося, слідчі дії; —чи повідомлено про результати перевірки і прийняте рішення зацікавленим особам. Перевіряючи законність прийнятого рішення про передачу заяви чи повідомлення за належністю (тобто за підслідністю чи підсуд- ністю), прокурор повинен виходити з вимог закону про те, що орган дізнання має право порушити справу про будь-який злочин, що охоплюється компетенцією, відповідно до вимог ст. 101 КПК України, крім справ приватного обвинувачення. Виявити порушення вимог закону про своєчасну, повну і правильну реєстрацію заяв і повідомлень про злочини прокурор може такими способами: 1) перевіркою матеріалів, за якими винесено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи; 2) вивченням кримінальних справ чи тих заяв і повідомлень, у яких вказано про вчинення конкретного злочину; 3) отриманням пояснень від відповідних осіб; 4) витребуванням документів з установ і організацій, фігурантів у заяві та повідомленні про злочин тощо; 5) заслуховуванням доповідей чи звітів слідчих та осіб, що про водять дізнання; 6) вивченням розгляду чи безпосереднім розглядом скарг грома дян на дії відповідних осіб правоохоронного органу; 7) дачею доручення вищестоящим органам чи посадовим особам щодо проведення перевірок діяльності нижчестоящих підрозділів з питань прийому, реєстрації, обліку та вирішення заяв і повідомлень про злочини; 8) узагальненням різних видів практики. Він має право приймати рішення про: • скасування постанови про порушення кримінальної справи і складення постанови про відмову в її порушенні або про закриття справи; • скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і складення постанови про її порушення; • усунення особи, що проводить дізнання чи слідство, від подальшого ведення дізнання чи слідства, якщо нею допущено порушення закону під час розслідування справи; • вилучення справи від органу дізнання і передання її слідчому; • передання справи від одного слідчого іншому; • повернення кримінальної справи органу дізнання чи слідчому зі своїми письмовими вказівками про проведення додаткового розслідування тощо.
|