Етапи соціалізації.

У до індустріальному суспільстві вирізняли лише три етапи людського життя: дитинство, зрілість, старість. Дитинство закінчувалося рано – у 13-15 років, переважно після укладання шлюбу.

Люди лише нещодавно усвідомили, що кожен віковий період людини – це особливий світ. За часів Шекспіра люди в усьому були схожі на дорослих. Тільки після епохи відродження з'явилися перші ознаки вікової різниці – зачіски, одяг… У 18 ст. починають вирізняти юність. За образним мисленням американського вченого Ф. Масгрейва юнак був винайдений одночасно з паровою машиною (1765 р. з'явився винахід Д. Уатта, а 1762 р. Ж.Ж. Руссо «відкрив» юнака, написавши книгу «Еміль»).

Дитинство – найважливіший етап первинного навчання і соціалізації. «Всі ми родом з дитинства» (А. Екзюпері). Американський психолог Ерік Еріксон виділив 8 стадій у розвитку особистості, чотири з них припадає на дитинство. У цей період закладається фундамент соціалізації, людська особистість формується на 70%.

Коли ж починається дитинство?

Пропоную вам послухати східну притчу:

«Молода мати прийшла до мудреця за порадою і запитала, коли їй треба починати виховання дитини. «Який вік вашої дитини?» - запитав мудрець. «Лише три місяці», - відповіла мати. «На жаль, ви запізнилися. Ви запізнилися рівно на три місяці», - сказав мудрець».

- Ми часто говоримо – «золота пора дитинства», «безхмарне дитинство», «рожева пора» і т.н. Наскільки відповідають дійсності ці твердження? Давайте порівняємо дитячий і дорослий світ, з'ясуємо, чим вони відрізняються один від одного:

· Зріст, фізична сила;

· Обмін речовин (у дітей – пластичний (Пластичний обмін (анаболізм, асимиляція) - сукупність біохімічних ферментативних процесів синтезу біоорганічних сполук:
- Поживні речовини (білки, ліпіди і вуглеводи), які поступають з їжею, не схожі на відповідні високомолекулярні сполуки даного організму.
- У процесі травлення ці сполуки розпадаються до мономерів, які використовуються в процесі біосинтезу специфічних високомолекулярних речовин.
До основних процесів пластичного обміну належить біосинтез білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, а також фотосинтез і хемосинтез.), у дорослих – енергетичний(Движущей силой обмена веществ служит разность термодинамических потенциалов участвующих в реакциях соединений. По источникам используемой при обмене веществ энергии организмы делят на фототрофы и хемотрофы. У первых роль богатых энергией субстратов выполняют эндогенные продукты начального этапа фотосинтеза, у вторых - различные соединения экзогенной природы. Если в качестве субстратов окисления хемотрофы используют органические соединения, то их относят к хемоорганотрофам, если неорганические (например, Н₂, NH₃, CO, Н₂S) - к литотрофам.));

· Розумові здібності, вміння доцільно їх застосовувати;

· Обсяг набутих знань;

· Уміння приймати рішення і т.ін.

Висновок: Дитина не вміє жити в дорослому світі: не має соціального статусу і ролі, чітких прав і обов'язків, не знає, що таке соціальна відповідальність; погано уявляє собі, що таке соціальні норми.

_ Які діти засвоюють соціальні ролі?

· Діти не можуть оцінювати норми, вони здатні їх засвоювати лише через стереотипи (Стереотип (від др.-греч.??????? — твердий, просторовий і????? — «відбиток»). Спочатку «стереотип» — метафора відносно мислення, що прийшла з друкарської справи, де стереотип — монолітна друкарська форма, копія з друкарського набору або кліше, використовувана для ротаційного друку багатотиражних видань. У сучасній соціальній теорії і психології існують різні визначення поняття «Стереотип», залежно від методологічного напряму наукової школи. У загальному випадку стереотип — стале відношення до подій, що відбуваються, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами. Система стереотипів складає світобачення). Зразками для наслідування є найближче оточення – батько і мати. Батьки є агентами первинної соціалізації. Народна мудрість говорить: «Виховання дітей починається з їхніх батьків».

· У дітей ігрове освоєння світу. У які ігри грають наші діти? Рольові ігри: «Дочки-матері», «Школа». Те, чого навчаються в дитинстві, зберігається протягом усього життя і багато в чому визначає його.

Юність – найважчий період соціалізації. «Роки юності – найважчі роки», - ще в 18 столітті писав німецький філософ І. Кант.

Часові межі: 13-17 – тін(вік між13 і 19) ейджер, 19-23 – юнак.

-Чому вік тинейджерів вважається найважчим, перехідним?

1) Відбуваються важливі фізіологічні зміни статеве дозрівання; інтенсивне зростання (на 5-8 см на рік), збільшення маси тіла (4-8 кг на рік); перебудовується опорно-руховий апарат (збільшується ступінь окостеніння, наростає м'язова сила) і т.ін. Соціальна та психологічна зрілість дуже часто не встигає за зрілістю фізичною.

2) Психологічні зрушення (потяг до протилежної статі, посилюється агресивність, схильність до неприборканого ризику тощо).

3) Прагнення інновацій і творчості; невизнання авторитетів.

4) Підкреслене прагнення незалежності і самостійності.

5) Формується паралельна система цінностей: батьки – однолітки.

6) Змінюється поведінка (від майже повної слухняності до прихованої або явної непокори батькам).

7) Суперечності між прагненням самостійності і залежністю від думки і поведінки однолітків.

8) Закінчується формування фундаменту особистості – світогляду.

9) Усвідомлення свого «Я» відбувається як осмислення свого місця в житті; відбувається постійний пошук моральних орієнтирів.

Висновок: Рольовий діапазон тинейджерів, як і раніше, обмежений: економічно несамостійні, вимагають соціального захисту, не виступають учасниками правовідносин, не є власниками, виробниками. Вони лише споживачі; хоча психофізично вони вже дозрілі для прийняття важливих рішень. Брак життєвого досвіду призводить до численних помилок. Проте головне не їхня кількість, а якість: злочинність, наркотики, алкоголь, статева розбещеність… Це спроба грати дорослі ігри, підлітки тяжіють до тих, хто їх вважає дорослими.

Підлітковий вік – це іспит для всіх (самого підлітка, батьків, оточуючого суспільства). Не можна швидко і без зусиль вирішити всі проблеми цього віку: треба набратися терпіння.

Зрілість – це розквіт людської особистості. Тривалий час вона складається з декількох циклів. Нижня межа розмита, приблизно 21-23 роки. Екстремальні ситуації зумовлюють швидке доросління особи. Верхня межа позначена віком виходу на пенсію – 55 років у жінок і 60 років у чоловіків

Завдання: Головний критерій зрілості – самостійність. Що вважати проявом самостійності?

Критерії самостійності:

1. Самозабезпечення засобами існування.

2. Уміння розпоряджатися грішми.

3. Самостійність у виборі способу життя.

4. Проживання окремо від батьків.

5. Здатність відповідати перед законом.

6. Участь у виборах.

7. Укладання шлюбу.

Висновок: Доросле життя – найбільш активний період соціалізації, тому що саме в цей час спостерігається освоєння значної кількості соціальних ролей у реальному житті.

Після того, як людина виходить на пенсію, закінчується активний період соціалізації – настає старість.

Старість – це період людського життя, що настає після зрілого віку і ділиться на кілька циклів: до 71 року – похилий вік; з 71 до 90 – старечий; вік людини понад 90 років вважають віком довгожительства. Старість – це фізичний стан, якому притаманне поступове згасання всіх життєвих функцій.