Стереотипи та забобони.

Стереотипи – це неправомочні узагальнення, які ми робимо щодо тих, кого мі мало знаємо.

Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли унас не вистачає інформації про якийсь предмет, мі відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості. Так ми вирішуємо, що «всі росіяни багато п'ють», а «всі євреї жадібні».

Якщо стереотип, формується в результаті зовнішнього впливу на людину,

що має соціальну природу, або стереотипуємим об'єктом є соціальний об'єкт

(група об'єктів), то говорять про соціальний стереотип.

Стереотип соціальний - узагальнена, спрощена і ригідна система широко

розповсюджених представлень про групи людей, які пізнають, у яких кожна

людина розглядається як носій тих самих наборів ведучих характеристик,

приписуваних будь-якому члену даної групи безвідносно його реальних

якостей; система, що має високу стійкість, найчастіше емоційно зафарбована.

Як правило, групи членства є реально існуючими і задаються формальними

характеристиками, такими, як національність, релігійна конфесія, стать,

професійна приналежність і т.п. Найбільш поширені стереотипи про

представників різних расових, національних і релігійних груп. Стереотипні

представлення про існуючі психологічні типи людей називаються типажами.

Відповідно до даних стереотипів навколишні очікують від індивіда

визначеного поводження, подібного з рольовим. Основна відмінність

соціального стереотипу від соціальної ролі в тім, що роль містить у собі

набір розпоряджень для визначеної групи осіб, відповідно до яких будуються

чекання оточуючих людей, а соціальний стереотип припускає тільки чекання

без розпоряджень.

Соціальний стереотип відіграє важливу роль у формуванні оцінки людиною

навколишнього світу, хоча використання його може спричинити двоякий

наслідок, тому що приводить, з одного боку, до звуження пізнавального

процесу, що може мати у визначених ситуаціях позитивне значення, а з

іншого, - до вироблення різного роду упереджень. Упередження особливо

негативні і навіть небезпечні в оцінці міжнаціональних, політичних,

міжгрупових і економічних відносин, тому що породжують соціальну

напруженість, глибокі соціальні конфлікти. Історична практика показує, що

соціальні стереотипи, які приводять до формування негативних упереджень,

обумовлені недоліком життєвого досвіду, відсутністю інформації чи наявністю

помилкової, випадкової, неперевіреної інформації, зайво емоційним

сприйняттям, маніпулюванням повсякденною свідомістю.

Упередження — думка, що не має фактичного підтвердження і не відповідне дійсності, але при цьому вона часто сприймається людиною за істину.

Упередження частіше за все є процесом попередньої " оцінки" чого-небудь, висловлювання думки про що небудь без достатніх на те підстав, або без прямого досвіду. Висловленння політично непопулярного некоректного погляду - саме по собі ще не є упередженням, але в той самий час і політично популярні погляди не обов'язково є вільними від упередження. Стосовано соціальних груп, упередження загалом посилається на існуючі уяви по відношенню до членів таких груп, часто базованих на соціальних стереотипах.

Найчастіше упередження стосуються уявлень, що розділяються чималою кількістю людей. Це можуть бути росповсюджені в масовій свідомості елементи існуючих або вже зниклих релігійних вірувань (різного роду забобони), застарілі наукові гіпотези («кит - риба»), наслідок дії пропаганди («в Україні переслідують російськомовних»), реклами («чим дорожче товар — тим він кращий»), культурні штампи («всі українці люблять сало», «всі німці — пунктуальні і законопокірні», «всі американці збожеволіли на грошах»).