Авалювання та акцептування векселів.

Аваль - вексельна порука, в силу якої особа (аваліст), яка здійснила її, бере на себе відповідальність за виконання зобов 'язання будь-якою зобов 'язаною за векселем особою — акцептантом, векселедавцем, індосантом.

Аваль може бути здійснений при видачі векселя або на будь-якому наступному етапі його обігу. Банк може здійснювати авалювання векселя на підставі відповідного договору, строк дії договору визначається залежно від строку платежу за векселем.

Аваль виражається за допомогою напису на лицьовому боці векселя або на аллонжі: «Вважати за аваль», «Як аваліст за ________ (назва юридичної особи, за яку надано аваль), «Авальований» тощо. Напис підписує аваліст. Якщо в авалі не вказано, за кого він наданий, то він вважається виданим за векселедавця.

Аваль векселя здійснюється лише після ґрунтовної перевірки юридичної та економічної надійності платника за векселем. За аваль банк може встановлювати комісійну винагороду. У разі несплати платником пред'явленого йому векселя векселедержатель звертається із пропозицією про оплату до банку-аваліста. Після оплати авальованого векселя банк-аваліст набуває права регресивної (зворотної) вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти усіх зобов'язаних за векселем осіб.

Для підвищення гарантії векселя використовується акцепт.

Акцепт - письмова згода платника на оплату векселя.

Особливість переказного векселя полягає в тому, що зобов'язання по ньому для трасата (платника) виникають лише з моменту прийняття (акцепту) ним векселя. Тому одержувачі грошей за векселем повинні завчасно до настання терміну платежу з'ясувати відношення платника до погашення векселя. Це досягається шляхом пред'явлення векселя трасатові з пропозицією його акцептувати, тобто прийняти на себе зобов'язання здійснити платіж.

Акцепт позначається в лівій частині лицьової сторони векселя і виражається словами «акцептований», «прийнятий», «сплачу» і т.п. з обов'язковим проставленням підпису платника. Простий напис на лицьовій стороні векселя також означає акцептування векселя.

За проханням платника або постачальника банк за відповідну плату може проакцептувати вексель, тобто взяти на себе зобов'язання оплатити вексель за рахунок коштів клієнта (акцептна операція), а якщо їх недостатньо або вони зовсім відсутні — акцептований вексель оплачується за рахунок банківського кредиту.

У результаті виникають банківські акцепти — акцептовані векселі, які здатні обертатись на грошовому ринку.